Постанова

від 15.03.2021 по справі 640/25166/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25166/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020року

у справі №640/25166/19 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ"

до відповідача Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" (надалі - ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ", позивач), з позовом до Державної податкової служби України (надалі - відповідач, ДПС України), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 p.;

- розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 p.

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме:

- 23.10.2019 р. - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 p.;

- 12.11.2019 p. - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 p.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" подало на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 10.10.2019 року до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 року та № 4 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 року, однак відповідач відмовив у такій реєстрації.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 pоку.

- розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 pоку.

Зобов`язано Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме:

- 23.10.2019 р. - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 pоку.

- 12.11.2019 p. - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 pоку.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13А, ЄДРПОУ 35251246) сплачений ним судовий збір у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2011 року суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв`язку зі сплином терміну, встановленого статтями 257 Цивільного кодексу України та 102 Податкового кодексу України.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" в жовтні 2019 року на виконання ухвалених Господарським судом м. Києва мирових угод здійснило перерахування коштів (повернення раніше отриманих авансів) своїм контрагентам:

- Приватному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Надра України" на виконання мирової угоди по справі №910/22594/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 p., перераховано 35095,44 грн. (ПДВ 5849,24 грн.);

- Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" на виконання мирової угоди по справі № 910/23630/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2018 p., перераховано 30450,00 грн. (ПДВ - 5075,00 грн.)

Позивач склав та відправив ПАТ "НАК "Надра України" та ДП "Західукргеологія" для здійснення ними реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 2 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 р.; № 4 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 р.;

Але при реєстрації контрагентами вказаних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державною податковою службою України були направлені квитанції № 1 із вказівкою про те, що "документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту б Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 р. №341), а саме: дата складання податкової накладної не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування".

Оскільки дії ДПС, які полягають у відмові контрагентам позивача у прийнятті для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування кількісних і вартісних № 2 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 16 від 20.12.2011 р. та № 4 від 10.10.2019 р. до податкової накладної № 28 від 18.08.2011 р. порушують права та законні інтереси ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ", тому позивач, звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на внесення змін до податкових накладних, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної на підставі пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (надалі - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положення пункту 192.1 статті 192 ПК України встановлюють необхідність коригування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6 Порядку №1246 визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Отже, з метою застосування строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, як підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної необхідна наявність сукупності обставин, а саме податкова накладна, до якої подається розрахунок коригування, повинна бути складена до 01 лютого 2015 року, ця податкова накладна не підлягала внесенню до Реєстру у зв`язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, ця податкова накладна не зареєстрована у Реєстрі з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу, на момент подачі розрахунку коригування до неї.

Разом з тим, пункт 6 Порядку № 1246 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки податкові накладні № 16 від 20.12.2011 року та № 4 від 10.10.2019 р., № 28 від 18.08.2011 року, проте зареєстровані у Реєстрі.

Аналіз наведених норм свідчить про право позивача на внесення змін до податкових накладних, що були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної на підставі пункту 192.1 статті 192 ПК України.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року по справі №826/5011/17 та від 07 листопада 2018 року по справі №816/1403/17.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що реєстрація податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок ДФС прийняти та зареєструвати подані платником податку-продавцем такі документи в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року по справі № 820/10538/15.

У даному випадку, податкові накладні, до яких 10.10.2019 року позивач склав розрахунки коригування, були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями, які згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України є належними доказами факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, у спірних правовідносинах відсутні умови для застосування положень п. 6 Порядку № 1246, оскільки податкові накладні, до яких позивачем було складено розрахунки коригування, на виконання ухвалених Господарським судом м. Києва мирових угод, підлягали реєстрації в ЄРПН та були зареєстровані.

Посилання апелянта на пропуск строку, який визначено ст. 102 ПК України (1095 днів), здійснення коригування показників податкової накладної не заслуговують на увагу колегії суддів, адже мирові угоди були ухвалені Господарським судом м. Києва у 2017-2018 роках, а коригування позивачем здійснено у січні 2019 року, тобто в межах 1095 днів.

У зв`язку з встановленими обставинами та зазначеними нормами чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у ДФС України не було законних підстав для відмови у прийнятті поданих у січні 2019 року ТОВ Іст Юроуп Петролеум розрахунків коригування кількісних і вартісних показників податкових накладних.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, зазначених у ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк