Постанова

від 10.03.2021 по справі 640/3820/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3820/19 Головуючий у І інстанції - Качур І.А

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря: Кондраток А.В.,

представників позивача Лещенко Н.П., Хімки М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НІВАК ДЕВЕЛОПМЕНТ на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НІВАК ДЕВЕЛОПМЕНТ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю НІВАК ДЕВЕЛОПМЕНТ звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 04.02.2019 року № 6586/41525649/2 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 08.05.2018 року № 3 та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 08.03.2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №640/3820, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 09.09.2020 у задоволені адміністративного позову відмовлено.

07.09.2020 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 року за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

У якості підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначає, що у зв`язку із виникненням нововиявлених обставин, а саме: прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення № 50255 від 06.04.2020 про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а також реєстрації інших, раніше неправомірно заблокованих податкових накладних, відтак підстави для блокування податкової накладної №3 від 08.05.2018 р. на теперішній час відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю НІВАК ДЕВЕЛОПМЕНТ було відмовлено з огляду на те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні норм КАС України.

Не погодившись з таким рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити рішення про задоволення заяви.

Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені в заяві, крім того, апелянт наголошує, що він не отримав ухвали про відкриття провадження та повідомлення про виклик у судове засідання для розгляду поданої ним заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, чим порушено його право бути присутнім на засіданні і давати свої пояснення.

В судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали, наполягали на її задоволенні.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник відповідача до суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

Так, відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ, оскільки, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Наведений висновок щодо застосування положень п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України у чинній редакції викладений у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі № 204/153/16-а.

Істотність обставини означає, що, якби суд міг урахувати її при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.

Ознаку не були і не могли бути відомі особі слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

У розділі І постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 року № 7 Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Таким чином, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

За змістом процесуального закону, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, і, по-друге, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При цьому, колегією суддів враховується, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі Правєдная проти Російської Федерації процедура відміни остаточного судового рішення передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, що бажає відміни судового рішення, повинна довести, що вона не мала можливості надати докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають значення для вирішення справи.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року в справі № 552/137/15-ц.

У якості підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач посилається на прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення № 50255 від 06.04.2020 про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а також реєстрації інших, раніше неправомірно заблокованих податкових накладних.

Проаналізувавши усе вище викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, оскільки обставини, зазначені заявником як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не являються, оскільки ці факти з`явились вже після ухвалення судового рішення.

Відтак, наведені заявником обставини не відносяться до нововиявлених, а фактично є новими обставинами, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі Попов проти Молдови № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі Христов проти України (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі Желтяков проти України , заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі Желтяков проти України , заява №4994/04, пункт 43).

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції, не повідомив учасників справи про дату, час та місце судового засідання, що прямо суперечить приписам ст. 366 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, дійсно, відповідно до ч.2 ст. 366 КАС України протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи (ч.6 ст. 366 КАС України).

Отже, процесуальним законом зобов`язано суд відкрити провадження за заявою, якщо вона відповідає вимогам, встановленим законом і призначити її до розгляду з повідомленням сторін. Відтак, посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини зазначені у заяві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду від 23.03.2021 не є нововиявленими обставинами в розумінні ст.361 КАС України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НІВАК ДЕВЕЛОПМЕНТ - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 15.03.2021 року.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк