Рішення

від 19.01.2021 по справі 761/19759/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19759/20

Провадження № 2-адр/761/7/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове рішення)

19 січня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.,

з участю секретаря: Бражніченко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві без виклику часників справи заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №761/19759/20, яким вирішити питання розподілу судових витрат, а саме сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 840, 80 грн., зазначаючи про те, що питання їх розподілу не було вирішено при ухваленні рішення.

Відповідно до ст.252 ч.2 КАС України заява розглянута без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2020 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволено частково.

Вказаним рішення постанову Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) №784 від 30.03.2020 року, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 коп. на адвоката адвокатського об`єднання Клочков та партнери Старосту Івана Івановича - скасовано.

Як вбачається з вищевказаного рішення, судом не вирішено питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ст.252 ч.1 п.3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ст.252 ч.2 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1754613342.1 від 01.07.2020 року, сплачений через ПАТ КБ Приватбанк .

Враховуючи те, що при задоволення позову ОСОБА_1 судом не було стягнуто на його користь суму сплаченого судового збору з відповідача, беручи до уваги, що строк на виконання вищевказаного рішення ще не закінчився, суд вважає за необхідне ухвалити у справі додаткове рішення про розподіл судових витрат - сплаченого позивачем при подачі позову судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку слід зазначити, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) визначені наступні висновки, які суд враховує про застосуванні норми права.

Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху .

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI Про судовий збір . Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI .

Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI Про забезпечення права на справедливий суд , згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

При цьому Велика Палата Верховний Суду відступила від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), та дійшла висновку, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, наявні правові підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 420,40 грн., в іншій частині заява задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.143, 241, 242, 243, 252, 294, 295 КАС України, п.15.5. розділу VII Перехідні положення КАС України, суд,

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36. код ЄДРПОУ - 22883141), за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 .) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн. (вісімсот сорок грн. сорок коп.).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня складання додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :