Рішення

від 11.09.2007 по справі 35/287-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/287-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.07р.

Справа № 35/287-07

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання",

                     м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент",                     м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

про               стягнення 2 580, 56 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача – Патенко Н.А., представник, дов.№016-2934 від 06.06.07 р.

від відповідача  - представник не з`явився. 

СУТЬ СПОРУ:

       Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за прострочення оплати за поставлену питну воду з урахуванням встановленого індексу інфляції –2172,08 грн, 3% річних –138,82 грн, пеню –269,65 грн, посилаючись на Договір № В3 від 27.11.2001 р.

      04.09.2007р. позивач надав уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого заборгованість складає 1599,86 грн, інфляційні втрати –535, 52 грн, 3% річних 133,49 грн, пеня –268,51 грн. Представник позивача в цій частині вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

       Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.

      Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” місцезнаходження юридичної особи –це місце знаходження  постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності –місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих  документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою. Всупереч цим вимогам відповідач не забезпечив отримання  поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням.

      Справа розглядається за наявними документами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

      За згодою представника Позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

      Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

        Між позивачем та відповідачем було укладено Договір № В 3 від 27.11.2001 р. на споживання питної води строком дії до 31.12.2002р. та який відповідно до п. 5.1. вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. Доказів розірвання цього договору в спірний період суду не надано.

         На виконання умов цього Договору протягом березня –серпня 2004 року Позивачем було поставлено Відповідачу питної води в кількості 3153 м3, що підтверджується актами про зняття показів водоміра про витрати води за цей період, які підписані сторонами. Всього спожито води на суму 2799,86 грн, що підтверджується рахунками № 03-406 від 31.03.2004 р., № 04-538 від 30.04.2004 р., №05-698 від 31.05.2004 р., № 06-837 від 30.06.2004р., № 07-986 від 30.07.2004 р. та № 08-1137 від 31.08.2004 р.

         Відповідно до п. 3.3. зазначеного Договору Відповідач повинен проводити остаточну оплату за надані послуги на протязі 10-ти днів з дня одержання рахунку. Позивач надав Відповідачу рахунки на оплату та направив претензію №5411 від 22.10.2004р.

          Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 1200,00 грн. Заборгованість становить 1599,86 грн, що підтверджується розрахунками Позивача та не спростовано Відповідачем.

          Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

          Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

          Відповідно до п. 3.3 договору в разі прострочення платежу відповідач повинен сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 269,65 грн за період прострочення платежів з 22.06.2006р. по 19.06.2007р. Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки, позивач вручив відповідачу всі рахунки одночасно 12.10.2004р., про що свідчить підпис директора відповідача на акті звіряння, то нарахування пені припинилося з 23.04.2005р. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

        Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з листопада 2004р. по липень 2007р. включно становлять  535,52 грн, 3% річних за період прострочення платежу з 23.10.2004р. по 022.06.2007р. –133,49 грн. В решті вимоги про стягнення інфляції та річних задоволенню не підлягають, оскільки при первісному розрахунку позивач не врахував строки виникнення у відповідача зобов'язання щодо оплати спірної питної води.

          Таким чином, вимоги Позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –1599,86 грн, інфляційних втрат –535,52 грн, 3% річних –133,49 грн. В решті позову слід  відмовити.

           Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

           Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  господарський суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент" –50081,          м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 5-й мікрорайон Зарічний, 23 кв.133, код ЄДРПОУ 30001459 (р/р 26007153005001 в КФ КБ «Приватбанк»м. Кривого Рогу, МФО 305750) на користь Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" –50057, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 31550176 (р/р 2600011877.980 в ДФ ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305448) борг –1599,86 грн (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять  грн 86 коп), інфляційні втрати –535,52 грн (п'ятсот тридцять п'ять грн 52 коп), 3% річних –133,49 грн (сто тридцять три грн 49 коп), витрати по сплаті держмита –89,66 грн (вісімдесят дев'ять грн 66 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –103,72 грн (сто три грн 72 коп).

        В решті позову відмовити.         

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 07.09.07 р.