Рішення

від 03.03.2021 по справі 243/9415/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/282/2021

Номер справи 243/9415/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ )

03 березня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Гончарової А.О.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю СФС ТРЕЙД про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ СФС ТРЕЙД про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та моральної шкоди, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона, у період з 07.06.2016 року по 29.01.2019 року перебувала з відповідачем у трудових відносинах.

При звільненні, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, підприємство з нею не провело розрахунок та їй не виплачена компенсація за невикористану відпустку при звільненні у сумі 4127,69 грн.

Зазначає, що у зв`язку із значною затримкою розрахунку компенсації за невикористану відпустку при звільненні, їй завдана моральна шкода в розмірі 4000 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за невикористану відпустку при звільненні у сумі 4127,69 грн. та моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити.

Представник відповідача, ТОВ СФС ТРЕЙД , у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

07.06.2016 року відповідно до наказу №34 від 06.06.2016 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ТОВ СФС ТРЕЙД у вимірювальну лабораторію на посаду інженера-лаборанта. За наказом №98 від 29.01.2019 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записами з трудової книжки НОМЕР_1 від 23.12.1991 року на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою ТОВ СФС ТРЕЙД від 30.01.2019 року за №3001/7, ОСОБА_1 станом на 29.01.2019 року належать до виплати наступні суми: заробітна плата за другу половину грудня 2018 року в сумі 3154,32 грн., заробітна плата за січень 2019 року в сумі 3948,24 грн., компенсація за невикористану відпустку при звільненні в сумі 4127,69 грн., разом 11230,26 грн.

При звільненні позивачеві не була виплачена компенсація за невикористану відпустку при звільненні в сумі 4127,69 грн.

Основним Законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Зі змісту ч.7 ст.43 Конституції України, ч.1 ст.115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата .

Згідно з ст. 2 Закону України Про оплату праці основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок ( окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.ст.74, 79 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткова) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно з ст.24 ЗУ Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Компенсація за невикористану відпустку при звільненні відповідно до довідки ТОВ СФС ТРЕЙД від 30.01.2019 року за №3001/7 складає 4127,69 грн., яка зазначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідач належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у довідці, наданій позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в ній, є недостовірними.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав суду достатніх доказів, які б повністю спростували твердження та докази позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні підлягають задоволенню та на її користь з відповідача належить стягнути грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4127,69 грн.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Крім того, вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином судом встановлено, що внаслідок не своєчасної виплати відповідачем позивачу компенсація за невикористану відпустку при звільненні, позивачу була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачем у 4000,00 гривень є завищеним.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема: характер порушення прав позивача, розмір заборгованості, що утворилася, істотність вимушених змін у його житті через тривалу невиплату компенсації та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку у повному обсязі та про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, отже з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір за одну вимогу майнового характеру, задоволену в повному обсязі, у розмірі 840,80 грн. та за другу вимогу майнового характеру, задоволену частково, у розмірі 210,20 грн., а разом 1051 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 95, 116 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю СФС ТРЕЙД про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СФС ТРЕЙД , ідентифікаційний код юридичної особи 39548253, юридична адреса: м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35В, фактична адреса: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 85, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 4127 (чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 69 коп.

Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СФС ТРЕЙД , ідентифікаційний код юридичної особи 39548253, юридична адреса: м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35В, фактична адреса: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 85, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СФС ТРЕЙД , ідентифікаційний код юридичної особи 39548253, юридична адреса: м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35В, фактична адреса: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 85, судовий збір у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп. на користь держави: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повний текст рішення виготовлений 05 березня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова