Рішення

від 26.02.2021 по справі 334/1673/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 26.02.2021

Справа № 334/1673/19

Провадження № 2/334/260/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Козлової Н.Ю., при секретарі Зоріній С.П., за участю адвоката Нікітіної Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Швецова Оксана Сергіївна, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

в с т а н о в и в:

До Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшов позов, який був уточнений до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Швецова Оксана Сергіївна, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача - ОСОБА_4 . За життя дружина заповіту не залишала.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді: Ѕ частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , Ѕ житлового будинку АДРЕСА_2 , Ѕ земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та Ѕ земельної ділянки площею 0,3484 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходиться на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є: позивач - ОСОБА_1 - її чоловік та її діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , проживав разом із померлою дружиною за його зареєстрованим місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 до її смерті, однак вона була зареєстрована за іншою адресою.

Вказаний факт підтверджується довідкою з Терсянської сільради Новомиколаївського району Запорізької області, рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22.08.2017 року та довідкою з лікарні Новомиколаївської районної лікарні, у якій зазначено, що ОСОБА_4 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 13.06.2016 року по 22.06.2016 року.

ОСОБА_3 , вважається таким, що не прийняв спадщину, оскільки він не проживав постійно разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, як зазначено у ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Він би мав право на спадщину, якщо би протягом шести місяців він би звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Право власності на 1/2 частку квартири зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності житло, яке у позивача відсутнє.

Оскільки право власності житловий будинок та земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_1 , проте вищевказані об`єкти нерухомого майна були придбані в період шлюбу, то вони є спільною сумісною власністю подружжя.

З урахуванням принципу рівності часток подружжя, визначеного ч. 1 ст. 71 СК України, частка ОСОБА_4 у вказаних об`єктах нерухомого майна становить Ѕ.

На підставі вищенаведеного ОСОБА_1 просив суд встановити факт спільного постійного проживання з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , на час смерті останньої, тобто на час відкриття спадщини.

Визначити частки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в праві спільної сумісної власності на майно, що було придбано у шлюбі.

Визнати за ним, в порядку спадкування за законом після смерті дружини - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на: ј частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , ј житлового будинку АДРЕСА_2 житловий будинок - А з господарськими спорудами: гараж - Б ; ліня кухня - Г' ; сарай - Г ; сарай - В , вбиральня - Д ; погріб пг ; паркан, ворота №1, №2; колодязь - к ; басейн - б , ј земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , ј земельної ділянки площею 0,3484 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Від адвоката Черкашина І.І., який є представником відповідачів по справі, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Окрім того за клопотанням позивача по справі суддею витребувано матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_4 у Приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Швецової Оксани Сергіївни.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Нікітіна Т.Г. в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують повністю, просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом завчасно, конверт із судовою повісткою повернувся до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Одночасно інформація про дату та час судового була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом завчасно, конверт із судовою повісткою повернувся до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Одночасно інформація про дату та час судового була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Третя особа приватний нотаріус Швецова Оксана Сергіївна у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про слухання справи за її відсутністю.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Дніпровським районним у м. Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізької області 01.07.2016 було зроблено відповідний актовий запис № 369.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008р. справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа з вертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або)за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З копії паспорту ОСОБА_4 вбачається, що вона за життя була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 31 травня 2006 року. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на Пологова.

Відповідно до довідки з Терсянської сільради Новомиколаївського району Запорізької області№459 від 01.08.2018 року ОСОБА_4 проживала по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 разом зі позивачем. За даною адресою на момент смерті ОСОБА_4 були зареєстровані ОСОБА_1 (з 11.06.2011 року) та ОСОБА_2 (з 03.10.2016 року).

Відповідно до рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 серпня 2017 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальна установа Бердянський геріатричний пансіонат Запорізької обласної ради, про усунення перешкод в користуванні житлом, в задоволені позовних вимог було відмовлено. Під час розгляду вказаної справи судом було встановлено факт спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки з комунального некомерційного підприємства НОВОМИКОЛАЇВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ Новомиколаївської районної ради Запорізької області від 04.03.2020 року, у якій зазначено, що ОСОБА_4 , знаходилась на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні ЦРЛ з 13.06.16 року по 22.06.2016 року (дата смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 мешкали разом та на час смерті останньої, ОСОБА_4 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Тому суд дійшов до висновку, що вимога про встановлення факту, що має юридичне значення а саме, що ОСОБА_6 , постійно проживав разом із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 на час її смерті, тобто на час відкриття спадщини, підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги, щодо виділу частки у спільному майні подружжя та визнання права власності на спадкове майно, суд вважає, що ці вимоги також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги після смерті дружини - ОСОБА_4 є: позивач - ОСОБА_1 - її чоловік, відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - її діти. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишала.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді: Ѕ частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , Ѕ житлового будинку АДРЕСА_2 , Ѕ земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та Ѕ земельної ділянки площею 0,3484 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходиться на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Від встановлення факту, який позивач просить встановити, залежить майнові права кількох фізичних осіб.

В даному випадку від встановлення факту проживання позивача разом із спадкодавцем залежить: виникнення права позивача на реалізацію права на спадкування, припинення права на спадкування відповідача по справі - ОСОБА_3 , який був зареєстрований разом з матір`ю на території Дніпровського району м. Запоріжжя, розмір долі ОСОБА_2 , який проживав разом з позивачем та своєю матір`ю на момент її смерті.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1168 ЦК України, вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19)зазначено: … що державна реєстрація позивача у спірній квартирі сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті дружини за адресою реєстрації .

Варто зауважити, що для автоматичного прийняття спадщини необхідна наявність кількох умов: зокрема, на час відкриття спадщини спадкоємець має проживати спільно зі спадкодавцем, таке проживання повинно бути постійним, тобто носити тривалий характер, і, головне, не припинитися перед смертю спадкодавця.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем, автоматично приймає спадщину, якщо він упродовж 6 місяців не заявив про відмову від неї.

Водночас спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З метою заведення спадкової справи необхідно звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, або про відмову від спадщини.

В нашому випадку суд вважає, що ОСОБА_3 , пропустив строк на прийняття спадщини, оскільки дата відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , а звернувся він до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини лише 16.07.2018 року. Відповідно, ОСОБА_3 вважається таким, що не прийняв спадщину, оскільки він не проживав постійно разом зі спадкодавцем на час її смерті, а відмітка про реєстрацію у паспорті не є безумовним та єдиним доказом постійного проживання.

Факт постійного проживання спадкодавиці на момент смерті за іншою адресою, а саме в с. Заливне підтверджується письмовими доказами, а саме довідкою сільської ради, а також встановлено рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області, а також довідки з комунального некомерційного підприємства НОВОМИКОЛАЇВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ Новомиколаївської районної ради Запорізької області від 04.03.2020 року, у якій зокрема зазначено, що ОСОБА_4 , знаходилась на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні ЦРЛ з 13.06.16 року по 22.06.2016 року (дата смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Таким чином ОСОБА_3 , не може бути визнаним таким, що прийняв спадщину, оскільки він не звернувся до нотаріуса, а в матеріалах справи відсутні докази фактичного проживання (а не реєстрації) ОСОБА_3 разом з матір`ю на момент її смерті.

Поняття постійне проживання та зареєстроване місце проживання не є тотожними.

Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Право власності на 1/2 частку квартири зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 18.02.2009 року, яке видане Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради.

Оригінал або копія документа у позивача відсутні.

Право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстроване за позивачум - ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі - продажу від 30.10.2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області Моргуновим О.О., зареєстрованим в реєстрі за №663.

Відповідно до п.2 Договору купівлі - продажу, його предметом були: житловий будинок - А ; гараж - Б ; ліня кухня - Г' ; сарай - Г ; сарай - В , вбиральня - Д ; погріб пг ; паркан, ворота №1, №2; колодязь - к ; басейн - б .

Право власності на земельні ділянки кадастровий номер 2323686600:10:001:0027 та кадастровий номер 2323686600:10:001:0026 зареєстроване за позивачем - ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі - продажу від 30.10.2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області Моргуновим О.О., зареєстрованим в реєстрі за №664.

Оскільки право власності житловий будинок та земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_6 , проте вищевказані об`єкти нерухомого майна були придбані в період шлюбу, то вони є спільною сумісною власністю подружжя.

З урахуванням принципу рівності часток подружжя, визначеного ч. 1 ст. 71 СК України, частка ОСОБА_4 у вказаних об`єктах нерухомого майна становить Ѕ.

Враховуючи, що спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1261 ЦК України, прийняли позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 , та те, що долі спадкоємців є рівними, то суд вважає, що позивачу - ОСОБА_1 та відповідачу - ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 належить по 1/4 (1/2 : 2) частині спадкового майна кожному.

На підставі викладеного позовна вимога про визнання права власності за ОСОБА_6 , в порядку спадкування за законом після смерті дружини - ОСОБА_4 , ј частину трикімнатної квартири АДРЕСА_4 житловий будинок - А з господарськими спорудами: гараж - Б ; ліня кухня - Г' ; сарай - Г ; сарай - В , вбиральня - Д ; погріб пг ; паркан, ворота №1, №2; колодязь - к ; басейн - б , ј земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 2323686600:10:001:0027), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , ј земельної ділянки площею 0,3484 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2323686600:10:001:0026), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 - підлягає задоволенню.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає, що вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. статтями ст..12, 13, 81, 76, 259, 263-265 ЦПК України, ст.. 11, 15, 16, 1168, 1261,1267,1268,1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Швецова Оксана Сергіївна, про встановлення факту, що має юридичне значення,, та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 на час її смерті, тобто на час відкриття спадщини.

Визначити, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в праві спільної сумісної власності на:

- житловий будинок АДРЕСА_2 , який складається із житлового будинку - А з господарськими спорудами: гаражу - Б ; літньої кухні - Г' ; сараю - Г ; сараю - В , вбиральні - Д ; погребу пг ; паркану, воріт №1, №2; колодязю - к ; басейну - б - становила Ѕ частина;

- земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 2323686600:10:001:0027), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 - становила Ѕ частина;

- земельну ділянку площею 0,3484 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2323686600:10:001:0026), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , спільним майном подружжя - становила Ѕ частина.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті дружини - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- ј частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ,

ј житлового будинку АДРЕСА_2 житловий будинок - А з господарськими спорудами: гараж - Б ; ліня кухня - Г' ; сарай - Г ; сарай - В , вбиральня - Д ; погріб пг ; паркан, ворота №1, №2; колодязь - к ; басейн - б .

- ј земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 2323686600:10:001:0027), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

- ј земельної ділянки площею 0,3484 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2323686600:10:001:0026), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 09.03.2021 року.

Суддя Н.Ю.Козлова