Ухвала

від 11.03.2021 по справі 758/6400/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю:

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ УП в

метрополітені ГУ НП у місті Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 , про арешт майна вилученого під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 31 січня 2020 року за адресою м. Київ, вул. Ярославська, 28, яке на праві власності належить ТОВ «Перша Українська Хімічна Компанія», ТОВ «Техноальянсінвест», ТОВ «Енергитично-Промислова Компанія»,ТОВ «Техноальянс-Інвест», ТОВ «Техновік Груп» у кримінальному провадженні №42019101070000282 від 12 листопада 2019 року.

Згідно ухвали, слідчий суддя вказав, що на час розгляду клопотання відсутні підстави вважати, що вилучене майно є засобом вчинення злочину та слідчим не підтверджено, що вищевказане майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 31 січня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 28, яке на праві власності належить ТОВ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ТЕХНОАЛЬЯНСІНВЕСТ», ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «ТЕХНОАЛЬЯНСІНВЕСТ», ТОВ «ТЕХНОВІК ГРУП» у кримінальному провадженні № 42019101070000282.

Щодо пропуску строку апеляційного оскарження, прокурор зазначає, що він був відсутній у судовому засіданні 20 листопада 2020 року під час оголошення судового рішення, а копію оскаржуваної ухвали було отримано 17 грудня 2020 року.

На думку прокурора, при постановленні даної ухвали слідчим суддею у повному обсязі не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, висновки суду не підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, а також, судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

В судове засідання прокурор не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, подав до суду клопотання про відкладення, яке нічим не обґрунтоване, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, з огляду на положення абзацу 2 ч. 3ст. 395 КПК України, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ УП в метрополітені ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, відомості про яке 12 листопада 2019 року внесені до ЄРДР за № 42019101070000282.

05 червня 2020 року слідчий СВ УП в метрополітені ГУ НП у місті Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна вилученого під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 31 січня 2020 року, за адресою м. Київ, вул. Ярославська, 28, яке на праві власності належить ТОВ «Перша Українська Хімічна Компанія», ТОВ «Техноальянсінвест», ТОВ «Енергитично-Промислова Компанія»,ТОВ «Техноальянс-Інвест», ТОВ «Техновік Груп» у кримінальному провадженні №42019101070000282 від 12 листопада 2019 року.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року у задоволенні вказаного клопотання про арешт майна було відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано думку представника, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Зокрема, слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вказав, щодоказів на підтвердження необхідності накладення арешту слідимне надано, майно, на яке слідчий просив накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки матеріали клопотання не містять будь яких даних, які б документально підтверджували факт того, що вилучене майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. Також слідчим не доведено, що дане майно має відношення до вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям,зазначеним устатті 98КПК України, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даномупровадженні орган досудового розслідування не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно не вбачається.

Долучена до клопотання прокурора постанова про визнання майна речовим доказом від 12 лютого 2020 року (том 1 а.с.43-50) є формальною, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзідоводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Крім цього, у резолютивній частині клопотання слідчий просить накласти арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку 31.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , однак, у мотивувальній частині йдеться про обшук, проведений 11.02.2020 року.

Також, не зважаючи на тривалий термін знаходження апеляційної скарги в апеляційному суді, прокурор так і не подав доповнень до апеляційної скарги про які йшлося в поданій апеляційній скарзі

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити прокурору Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у місті Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 ,про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 31 січня 2020 року, за адресою м. Київ, вул. Ярославська, 28, яке на праві власності належить ТОВ «Перша Українська Хімічна Компанія», ТОВ «Техноальянсінвест», ТОВ «Енергитично-Промислова Компанія»,ТОВ «Техноальянс-Інвест», ТОВ «Техновік Груп», у кримінальному провадженні №42019101070000282 від 12 листопада 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/180/2021

Єдиний унікальний номер 758/6400/20

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_8

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1