Справа № 2-1324-228/11
провадження №4-с/457/4/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Марчука В.І.
при секретарі - Мазурику В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтерисовані особи: Трускавецький міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Публічне Акціонерне Товариство Укрсоцбанк ,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась в суд із скаргою на дії державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яку мотивує тим, що у Трускавецькому міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні перебувало виконавче провадження № 40961316 по виконанню виконавчого листа № 2-1324-228/11 виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31.10.2013р. про стягнення з неї в користь ПАТ Укрсоцбанк 25558,35 грн.
На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.11.2013р. було накладено арешт на все її майно, що належить їй.
Вищезазначене обтяження державного виконавця зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна .
Про відкриття такого провадження їй стало відомо лише 25.01.2021р.
Проте, станом на 25.01.2021 р. будь-яких відкритих виконавчих проваджень відносно неї в провадженні Трускавецького МВ ДВС не перебуває (згідно листа від 25.01.2021р.).
Виконавче провадження № 40961316 завершене 27.06.2014р. на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції 1999р.).
На підставі вищенаведеного, просить скаргу задоволити.
В судове засідання скаржниця ОСОБА_1 не з`явилась, проте на адресу суду надійшла заява від адвоката Вернієвської О.Б. про розгляд справи за скаргою у її відсутності та у відсутності заявника.
Представник Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на розгляд скарги не з`явився, проте на адресу суду надійшло клопотання про слухання справи без участі представників відділу.
Представник ПАТ Укрсоцбанк на розгляд скарги не з`явився, причини неявки суду не повідомив, однак, відповідно до ст. 450 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Розглянувши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що у Трускавецькому міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні перебувало виконавче провадження № 40961316 по виконанню виконавчого листа № 2-1324-228/11 виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31.10.2013р. про стягнення з неї в користь ПАТ Укрсоцбанк 25558,35 грн.
На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.11.2013р. було накладено арешт на все її майно, що належить їй.
Проте, станом на 25.01.2021 р. будь-яких відкритих виконавчих проваджень відносно неї в провадженні Трускавецького МВ ДВС не перебуває (згідно листа від 25.01.2021р.).
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ч.1, 2 ст. 26 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно (далі - державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 319 ЦК України, встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Таким чином, виходячи із заявлених вимог скарги, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задоволити.
Припинити чинність арешту накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, № 40961316 та вилучити з Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про обтяження № 3637866.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В. І. Марчук
Суд | Трускавецький міський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2021 |
Оприлюднено | 16.03.2021 |
Номер документу | 95524839 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Трускавецький міський суд Львівської області
Марчук В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні