Постанова

від 04.03.2021 по справі 654/1716/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 654/21716/19 Головуючий в І інстанції Ширінська О.Х.

Номер провадження 22-ц/819/337 / 2021 Доповідач Полікарпова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоПолікарпової О.М. суддівВоронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретарЛитвиненко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Долгополов Олександр Вікторович, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області у складі судді Ширінської О.Х. від 19 жовтня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Бехтерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, ОСОБА_2 , Приватне підприємство Органік Сістемс про визнання недійсним наказу,

В С Т А Н О В И В

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 04.12.2017 року №21-5586/18-17-СГ земельна ділянка площею 2 га, з кадастровим номером 6522380500:03:001:0600, яка розташована на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області передана у власність ОСОБА_2 . Позивач вважає зазначений наказ незаконним, оскільки він порушує його право на земельну ділянку площею 1 га, яка рішенням виконавчого комітету Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 17.05.2000 року №27 надана йому для ведення особистого підсобного господарства.

Ухвалою суду від 28.08.2019 року до участі в справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ПП Органік Сістемс .

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і постановити нове, про задоволення його позову.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не дав оцінки тому факту, що він просив ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про надання у власність земельної ділянки, площею 2 га для особистого селянського господарства на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, до складу якої входила і земельна ділянка площею 1 га, надана йому для особистого підсобного господарства, якою він користується з 2000 року. На його повторне звернення ГУ Держгеокадастру повідомило йому, що земельна ділянка, яку він бажає отримати у власність, має кадастровий номер 6522380500:003:001:0600 та відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 25 вересня 2018 року № 3382-СГ передана у комунальну власність Бехтерської сільської ради.

Рішенням Бехтерської сільської ради № 224 від 25.01.2019 року йому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га на території сільської ради з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, а листом відповідача від 01.04.2019 р. його повідомлено, що на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 04.12.2017 року № 21-5586/18-17-СГ земельна ділянка із вказаним кадастровим номером передана у власність третій особі - ОСОБА_2 .

На думку апелянта, без припинення його права користування земельною ділянкою площею 1 га, наданою йому для особистого підсобного господарства, ГУ Держгеокадастру не мав права надавати її у власність іншій особі, що суд першої інстанції залишив поза увагою.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області доводи апеляційної скарги не визнає, зазначає про те, що Головне управління діяло в межах наданих йому повноважень, невідповідність оскаржуваного наказу вимогам закону позивачем не доведена. Щодо земельних ділянок, зображених на графічному матеріалі позивача, то відповідач вважає, що земельна ділянка, яка має кадастровий номер 6522380500:003:001:0600 знаходиться в межах масиву, на якому також розташовані інші земельні ділянки, що належать до комунальної та приватної власності, а тому твердження позивача про те, що він користувався і мав намір отримати у власність саме земельну ділянку, яка на даний час передана ОСОБА_2 не відповідає дійсності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує чиїсь цивільні права або інтереси.

Позивач вбачає своє порушене право у тому, що йому безпідставно відмовлено відповідачем у наданні у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, а також у тому, що оспорюваним наказом відповідача земельна ділянка, передана у 2000 році йому в користування для ведення особистого підсобного господарства, без припинення його права користування, передана у власність третій особі.

При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 було додано до позовної заяви рішення Виконавчого комітету Бехтерської сільської ради народних депутатів Голопристанського району від 17 травня 2000 року №27 про надання із земель запасу земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого підсобного господарства іншій особі, а саме ОСОБА_3 (т.1, а.с.5). Також надано графічні матеріали земель Бехтерської сільської ради, які долучалися до проекту щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, куди увійшла і земельна ділянка, яка була у користуванні останнього до 2002 року (т.1, а.с.6). Рішення Виконавчого комітету Бехтерської сільської ради народних депутатів Голопристанського району від 17 травня 2000 року №27, яким ОСОБА_4 із земель запасу надано земельну ділянку площею 1 га для ведення особистого підсобного господарства додано ОСОБА_4 тільки до апеляційної скарги (т.2, а.с.84).

Також у справі є витяг з рішення Бехтерської сільської ради Голопристанського району від 30.06.2017 року №166 про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства (т.1, а.с.255).

Будь-яка технічна документація землеустрою на вказану земельну ділянку відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність йому земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства.

За результатом розгляду зазначеного клопотання та доданих матеріалів ГУ Держгеокадастру видало наказ від 07.04.2017 р. № 21-1489/18-17-СГ, яким заявнику надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства.

02.11.2017 року на підставі проекту землеустрою здійснена державна реєстрація земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру 6522380500:003:001:0600.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 04.12.2017 р. № 21-5586/18-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6522380500:003:001:0600, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, без зміни цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація права власності ОСОБА_2 була здійснена 31.01.2018 року.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову про визнання недійсним зазначеного наказу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 30.06.2017 р. № 166 про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства не містить відомостей про місце розташування вказаної земельної ділянки, її конфігурацію, кадастровий номер.

Суд першої інстанції врахував і те, що право власності на зазначену позивачем земельну ділянку у ОСОБА_2 виникло задовго до отримання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства саме на цю земельну ділянку, із зазначеним кадастровим номером.

Таким чином суд вважав недоведеним з боку позивача його порушене право.

Залишаючи оскаржуване рішення без змін, суд апеляційної інстанції виходить з таких мотивів.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При вирішенні даного спору слід виходити із законності набуття кожною зі сторін прав на спірну земельну ділянку, із застосуванням до спірних правовідносин саме тієї редакції закону, яка була чинною на момент їх набуття.

Таким чином, правовідносини у даній справі регулюються Земельним кодексом 1992 року (в частині набуття позивачем права на земельну ділянку площею 1 га) та Земельним кодексом в редакції 2001 року.

Статтею 56 Земельного кодексу України у редакції від 13 березня 1992 року передбачена була для ведення особистого підсобного господарства громадянам за

рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передача безплатно у власність земельних ділянок, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надання безплатно у власність у розмірі не

більше 0,6 гектара.

За бажанням громадян їм додатково могли надаватися земельні ділянки у користування.

Загальна площа цих ділянок не повинна була перевищувати 1 гектара.

У рішенні Виконавчого комітету Бехтерської сільської ради народних депутатів Голопристанського району від 17 травня 2000 року №27 не зазначено, у власність чи у користування ОСОБА_1 передана земельна ділянка для особистого підсобного господарства. Однак, враховуючи те, що вказана земельна ділянка знаходилась поза межами населеного пункту і її розмір перевищував встановлений законом розмір для населених пунктів, колегія суддів приходить до висновку, що вона надавалась позивачу у користування.

Статтею 19 Земельного Кодексу України, у редакції від 13 березня 1992 року, що була чинною на момент прийняття Бехтерською сільською радою народних депутатів рішення від 17 травня 1992 року передбачено, що сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації на замовлення сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Відповідно до статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК у редакції 2001 року рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення в дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнані такими, що не відповідають Конституції України законодавчі акти, якими на громадян покладався обов`язок до 01 січня 2008 року оформили право власності чи користування земельними ділянками, переданими їм у користування чи власність до введення в дію ЗК України 2001 року. Однак за будь-яких умов наявність такого права у особи повинна підтверджуватися технічною документацією щодо відведення їй земельної ділянки, зокрема, проектом відведення земельної ділянки, документом, який підтверджує встановлення її меж та графічного розташування на місцевості.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не надав доказів на підтвердження належності йому на праві користування земельної ділянки, яка у 2000 році виділена йому рішенням Бехтерської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства.

Як пояснив спеціаліст із землеустрою Бехтерської сільської ради ОСОБА_5 , проект відведення земельної ділянки та технічна документація із землеустрою на спірну земельну ділянку відсутні, в наявності є тільки робочий зошит, з якого можна встановити, якою фактично земельною ділянкою з 2000 року користувався позивач.

Відсутність технічної документації із землеустрою позбавляє суд можливості установити, чи встановлювався взагалі дійсний розмір спірної земельної ділянки, чи встановлювались (відновлювались) в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки та межі обмежень на використання земельної ділянки.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушених прав позивача, оскільки його право на користування землею виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі. Позивач як на підставу своїх вимог не надав жодного належного та допустимого доказу про те, що він є землекористувачем земельної ділянки, яка увійшла до складу земельної ділянки, виділеної ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги про те, що оспорюваний наказ є незаконним, оскільки земельну ділянку ОСОБА_2 передано у власність без припинення його, ОСОБА_4 , права на користування нею, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у справі відсутні докази, що підтверджують його право землекористування.

В решті апеляційна скарга зводиться до викладу обставин, які зазначені в позовній заяві, які досліджувались і оцінювались судом першої інстанції. Колегія суддів з оцінкою районного суду повністю погоджується і не вбачає підстав для скасування постановленого у справі рішення.

Керуючись ст. 274, 275, 282 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Долгополов Олександр Вікторович, залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко

Повний текст постанови складений 15 березня 2021 року.

Суддя О.М. Полікарпова