Ухвала

від 09.03.2021 по справі 2-2080/11

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2080/11

номер провадження 4-с/695/7/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.

за участю секретаря судового засідання - Біленко Н.Г.,

розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А. та скасування постанови про накладення арешту на кошти, що містяться на картковому рахунку боржника від 11.12.2020 по виконавчому провадженню №31184709, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А. Заяву обґрунтовує тим, що постановою державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на зарплатному картковому рахунку АТ Укрсиббанк м. Золотоноша р/р ДРФО НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 .

Постанова ВП № 31184709 про арешт коштів боржника була винесена при виконанні виконавчого листа № 2-2080, виданий 27.01.2012 на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі ј частини заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22.12.2011. Дії державного виконавця Черненко О.А. щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться рахунку АТ Укрсиббанк м. Золотоноша р/р ДРФО НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 є неправомірними, а постанова про арешт коштів боржника від 11.12.2020 у ВП № 31184709 є незаконною в частині накладення арешту на належні йому грошові кошти на картковому рахунку НОМЕР_2 у АТ Укрсиббанк , через який виплачується заробітна плата. Накладенням арешту на грошові кошти у вигляді заробітної плати, державний виконавець Черненко О.А. порушує право ОСОБА_1 на отримання гарантованих Конституцією України коштів, необхідних для існування.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А. та скасувати постанову про накладення арешту на кошти, що містяться на картковому рахунку боржника від 11.12.2020 по виконавчому провадженню №31184709.

У судовому засіданні представник скаржника адвокат Орел С.І. скаргу підтримав та просив задовольнити.

Державний виконавець Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А. у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши представник скаржника , дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Постановою державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А.накладено арешт грошові кошти, що містяться на зарплатному картковому рахунку АТ Укрсиббанк м. Золотоноша р/р ДРФО НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки акціонерного товариства Укрсиббанк від 15.02.2021, картковий рахунок № НОМЕР_2 (зарплатний рахунок) заблоковано згідно з постановою про накладення арешт коштів.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України , власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 18 Закону, виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до пункту 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів .

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України Про виконавче провадження , не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Частиною 6 статті 24 Закону України Про оплату праці передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про оплату праці забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Після отримання постанови № 31184709 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 11.12.2020, АТ Укрсиббанк , був зобов`язаний накласти арешт на всі кошти на рахунках, окрім коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , як такий, що відкритий спеціально під зарплатний проект та призначений для зарахування заробітної плати та пенсійних виплат.

Оскільки АТ Укрсиббанк не повідомив виконавця про цільове призначення рахунку НОМЕР_2 , суд вважає, що державним виконавем Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А. не порушено вимоги законодавства під час прийняття рішення про винесення постанови № 31184709 про арешт коштів боржника від 11.12.2020, а тому скарга в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо арешту грошових коштів задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що скаржником не пропущений строк звернення з даною скаргою, оскільки в матеріалах скарги не має відомостей про вручення скаржнику оскаржуваної постанови, а представник Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протилежне не довів.

Керуючись ст.ст.450,451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою про визнання неправомірними дії державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А. та скасування постанови про накладення арешту на кошти, що містяться на картковому рахунку боржника від 11.12.2020 по виконавчому провадженню №31184709.

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко О.А. та скасування постанови про накладення арешту на кошти, що містяться на картковому рахунку боржника від 11.12.2020 по виконавчому провадженню №31184709задовольнити частково.

Постанову державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко Олександри Анатоліївни від 11.12.2020, винесену у виконавчому провадженні №31184709 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на зарплатному картковому рахунку АТ Укрсиббанк м. Золотоноша р/р ДРФО НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 та належить ОСОБА_1 скасувати.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: К.М. Ушакова