Рішення

від 19.02.2021 по справі 160/16554/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року Справа № 160/16554/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфілм Групп" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

10 грудня 2020 року товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфілм Групп" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №UA110130/2020/000123/1 від 22.10.2020 року про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з метою митного оформлення товарів ним було подано до Дніпровської митниці ДМС електронну митну декларацію № UA110130/2020/030299 від 21.10.2020 року та визначена митна вартість за ціною договору.

Однак, митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000123/1 від 22.10.2020 року та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10130/2020/00318 від 02.10.2020 року.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування.

Позивач стверджує, що в поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Ухвалою суду від 15 грудня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

04 січня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача та просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначив, що коригування митної вартості товару було здійснено відповідно до положень ст. 55 МКУ у зв`язку з тим, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Вказує, що позивач 21.10.2020 звернувся до митниці з метою здійснення митного оформлення товару: вироби з полімерних матеріалів: поліпропіленова самоклейна стрічка з біоксально-орієнтованого поліпропілену з клейким акриловим покриттям на водній основі...., ввезеного на митну територію України за контрактом з компанією « SIDIKE New Materials (Jiangsu) Co., Ltd» (Китай).

Товар заявлено до митного органу згідно статті 58 Митного кодексу України за ціною договору згідно до ЕМД від 21.10.2020 №UA110130/2020/030299.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. З ст. 53 МКУ).

До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості -2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості товару, ввезеного на комерційних умовах поставки FOB Lianyungang у співставних обсягах за ЕМД від 18.08.2020 №UА110150/2020/013618, за ціною 1,93 дол.США/кг.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 05.08.2020 року №UА110150/2020/000052/1.

Крім того, відповідач вказує, що дані про митну вартість і її складові повинні піддаватись обчисленню, тобто, митний орган повинен мати можливість їх перевірити.

Для підтвердження складових митної вартості під час здійснення митного оформлення декларантом надано коносамент від 28.08.2020 №MRFB20082525, згідно якого оцінюваний товар завантажено у порту Lianyungang (КНР) у 40-футовий контейнер №DFSU7353908 на морське судно « AGLAIA 073S» та доставлено у порт м. Одеса. Ідентична назва морського судна зазначена і в копії митної декларації країни відправлення від 19.08.2020 №23010200010615650.

Разом з тим, рахунок витрат експедитора (перевізника) в межах митної території України від 27.10.2020 №355996, рахунок витрат експедитора (перевізника) за межами митної території України від 06.10.2020 №353284 містять відомості, що вантаж надійшов у судні « COSCO SHIPPING SEINE» .

Окрім того, відповідно до інформації заявки від 11.08.2020 №2 товар імпортовано з порту Lianyungang до порту Південний (Україна).

Комерційна пропозиція від 27.07.2020 б/н не містить умов поставки, а тому ціни в ній вважаються такими, що встановлені на комерційних умовах EXW.

Умови поставки EXW передбачають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, митні збори та платежі у країні експорту, витрати із завантаження, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.

Разом з тим, у заявці від 11.08.2020 №2 заявлено узгоджені послуги за межами митної території України як морський фрахт Lianyungang - Південний, оформлення контейнера в порту.

Тобто витрати на доставку вантажу від виробника до порту завантаження до ціни товару не включено.

Виписка з бухгалтерської документації являє собою виписки по валютному рахунку ТОВ «Смартфілм Групп» за 05.11.2020, засвідчені ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо закупки та перерахування валютних коштів на рахунок продавця « SIDIKE New Materials (Jiangsu) Co., Ltd» (КНР).

Виписки по валютному рахунку ТОВ «Смартфілм Групп» за 05.11.2020 не відображають господарську операцію - факт оприбуткування товару, що оцінюється.

Таким чином, додатково надані декларантом виписки не відповідають положенням Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , не передбачені статтею 53 МКУ та не містять документально підтвердженої інформації щодо факту оприбуткування та включення до ціни товару витрат, пов`язаних з доставкою вантажу.

Наданий листом від 10.11.2020 №1/10 експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати України від 04.11.2020 №ГО-2458/1 у висновках підтверджує ринкову вартість оцінюваного товару на умовах FOB, яка відповідає ціні комерційної пропозиції від 27.07.2020 без врахування витрат на доставку оцінюваного товару від виробника до порту завантаження товару на морське судно.

Окрім того, експертом не досліджено сировинну складову оцінюваного товару.

Долучений до експертного висновку №ГО-2458/1 витяг з сайту виробника не містить відомостей щодо періоду дії зазначених у ньому цін, а також за яких комерційних умов встановлено ціну продажу товару.

Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

11 січня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив щодо позовної заяви, у якій підтримано позицію, викладену у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

29.07.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Смартфілм Групп" та компанією SIDIKE New Materials (Jiangsu) Co., Ltd., (Китай) укладено контракт купівлі -продажу № 41 у відповідності до умов якого SIDIKE New Materials (Jiangsu) Co., Ltd., (Китай) зобов`язався передати у власність товар - пакувальні матеріали, а позивач зобов`язався його прийняти і оплатити.

Поставка товару здійснюється на основі специфікації до контракту (п.1.2 контракту), в якій зазначається кількість і асортимент товару (п.2.1 контракту) та фіксуються ціни на товар (п.3.2 контракту).

Товар поставляється на базисних умовах поставки у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС-2010, які мають обов`язковий характер для сторін в межах цього контракту (п. 3.1 контракту).

Умови поставки - FOB порт Lianyungang, Китай (п.3.1 контракту).

В ціну товару включена вартість пакування, маркування, доставка в пункт відвантаження, завантаження товару, митні процедури в країні експорту, оформлення документів з відвантаження та відправка інформації щодо відвантаження (п. 3.2 контракту).

Загальна сума контракту становить 32 527, 62 доларів США (п.3.3 контракту).

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на банківські реквізити продавця, що вказані в контракті на умовах 100% передплати згідно рахунка-проформи. Умови оплати можуть бути змінені шляхом зазначення інших умов оплати в специфікації до контракту (п. 3.4 контракту).

В специфікації до контракту № 41 від 29.07.2020 покупець та продавець уточнюють умови оплати, а саме визначають, що оплату повинно бути зроблено у вигляді банківського перекладу (ТТ) двома платіжками, а саме авансу у сумі 9672,68 доларів США, та остаточної оплати балансу після отримання покупцем копії коносаменту. Специфікація має реквізити рахунка-проформи згідно якого повинна здійснюватися оплата.

Згідно з п.4.4 контракту продавець зобов`язаний надати документи покупцю факсимільним зв`язком або іншим способом не пізніше 7 (семи) днів після оплати покупцем 100% вартості товару. Документи повинні бути виписані у відповідності з інструкціями покупця: коносамент - 3 шт. (оригінал), інвойс - 3 шт. (оригінал), пакувальний лист - 3 шт. (оригінал), Сертифікат походження - 1 шт. (оригінал), сертифікат якості - 3 шт., експортна декларація.

У жовтні 2020 року, згідно умов контракту №41 від 29.07.2020 продавець здійснив на адресу позивача поставку товару, зазначеного у комерційному інвойсі № 36577.

21 жовтня 2020 року для проведення митного оформлення поставленого товару позивачем до Дніпровської митниці Держмитслужби подано оформлену в електронному вигляді митну декларацію, якій присвоєно № UA110130/2020/030299.

У митній декларації позивачем зазначено про основний метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості ТОВ "Смартфілм Групп" надано наступні документи:

1. Декларація митної вартості.

2. Зовнішньоекономічний договір № 41 від 29.07.2020 та Специфікацію до зовнішньоекономічного договору № 41 від 29.07.2020.

3. Рахунок-фактура (Invoice) №INV-SDK-200817-82 від 17.08.2020.

4. Банківські платіжні документи.

5. Транспортні документи (оскільки товар поставляється на умовах FOB Lianyungang), а саме:

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів № 0785-Т/20 від 11.08.2020;

- заявку про надання транспортно-експедиційних послуг №2 від 11.08.2020;

- довідку про транспортні витрати вих. № 36427 від 06.10.2020;

- рахунок на оплату транспортних послуг № 353284 від 06.10.2020.

6. Інші платіжні/бухгалтерські документи, а саме рахунок-проформу №РІ-8БК200729-03 від 29.07.2020, згідно якого на вимогу Зовнішньоекономічного договору №41 від 29.07.2020 (п.3.4) було здійснено 100% сплату за товар, про що свідчать банківські платіжні документи, які містять в своєму складі вказівку на зазначений вище рахунок-проформу.

Оскільки товар не підлягав ліцензуванню, страхування товару не відбувалося, тому копія імпортної ліцензії та страхових документів не надавалися.

Також позивачем до митниці було надіслано електронне повідомлення (ідентифікатор ААВ0Е4АЕ-5Р77-43Р0-АА9В-057С5ЕО37194) від 21.10.2020 року, що містило митну декларацію країни відправлення № 230120200010615650 від 19.08.2020 року.

За результатами перевірки митної декларації 21.10.2020 року позивачу було надіслано електронне повідомлення №1 та у відповідності до ч.3 ст. 53 МКУ відповідачем було запропоновано представнику позивача надати додаткові документи, у зв`язку з тим, що надані документи містять розбіжності відповідно до обраного метода визначення митної вартості, а саме:

1. Відповідно до умов заявки розмір морського фрахту складає 2104,00 дол. США за курсом НБУ на дату виставлення рахунку. Враховуючи те, що дані витрати понесені імпортером за межами митної території України, вони не є об`єктом оподаткування. Відповідно до дати рахунку № 353284 курс НБУ станом на 06.10.2020 становив 28,4009 грн. - 1 дол. США. Враховуючи вищезазначене, розрахована сума морського фрахту складає 59755,49 грн. Разом з тим, в рахунку витрати на морське перевезення встановлено на рівні 59 414,68 грн.

2. Відповідно до п.4.3 договору про надання транспортно-експедиційних послуг №0785-Т/20 від 11.08.2020 року розрахунки між сторонами здійснюються протягом 7 днів з дати виставлення рахунку.

Враховуючи вищезазначене, станом на дату подання ЕМД від 21.10.2020 №UА110130/2020/030299 транспортні послуги повинні бути оплачені.

Листом Вих. № 1/22 від 22.10.2020 року декларант відмовився від надання додаткових документів, затребуваних відповідачем, окрім тих, що вже було надано (копія експортної декларації країни відправлення, транспортних документів).

22 жовтня 2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA10130/2020/000123/1 та картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10130/2020/00318.

Після сплати митних платежів у сумі 272203,33 грн. із заявленої декларантом митної вартості та надання гарантій у сумі 117924,09 грн. відповідно до розділу X МКУ донарахованої різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеною митним органом в рішенні про коригування митної вартості № UA110130/2020/000123/1 від 22.10.2020 року, за ЕМД № UA110130/2020/030593 від 23.10.2020 року, було здійснено випуск товарів у вільний обіг.

10.11.2020 року позивачем на підставі ч.8 ст.55 Митного кодексу України надіслано до Дніпровської митниці Держмитслужби лист № 1/10 від 10.11.2020 та додаткові документи, запитувані митним органом в рішенні № UA110130/2020/000123/1 від 22.10.2020 для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме:

1. Виписку з бухгалтерської документації: виписки по рахунку USD ТОВ «Смартфілм Групп» .

2. Комерційну пропозицію б/н від 27.07.2020.

3. Копію митної декларації країни відправлення № 230120200010615650 від 19.08.2020.

4. Рахунок витрат експедитора (перевізника) в межах митної території України №355996 від 27.10.2020.

5. Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату рахунків експедитора: платіжне доручення №567 від 29.10.2020 року, платіжне доручення №568 від 29.10.2020.

6. Копію Експертного висновку ГО-2458/1 від 04.11.2020.

7. Інформацію з мережі інтернет.

Листом Дніпровської митниці «Про результати розгляду додаткових документів» № 75-08-02-2/15/13/11183 від 18.11.2020 року повідомлено про те, що рішення про коригування митної вартості від 22.10.2020 року №UA110130/2020/000123/1 залишається чинним з наступних причин:

1. Рахунок витрат експедитора (перевізника) в межах митної території України від 27.10.2020 № 355996 та рахунок витрат експедитора (перевізника) за межами митної території України від 06.10.2020 № 353284 містять відомості, що вантаж надійшов у судні « COSCO SHIPPING SEINE» , а в коносаменті від 28.08.2020 № MRFB20082525 та в копії митної декларації країни відправлення від 19.08.2020 № 23010200010615650 зазначене морське судно « AGLAIA 073S» .

2. Комерційна пропозиція від 27.07.2020 б/н не містить умов поставки. А тому митний орган вважає, що ціни в ній встановлені на комерційних умовах EXW, відповідно до яких до митної вартості включається фактурна вартість товару, митні збори та платежі у країні експорту, витрати із завантаження, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Митним органом також зазначається, що у заявці від 11.08.2020 року №2 вказано узгоджені послуги за межами митної території України, такі як морський фрахт Lianyungang-Південний, оформлення контейнера в порту.

3. Виписки по валютному рахунку ТОВ «Смартфілм Груп» за 05.11.2020 не відображають господарську операцію - факт оприбуткування товару, що оцінюється, та не є первинними документами, оскільки згідно закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані виписки не відповідають Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не передбачені ст.53 МКУ.

4. Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати України від 04.11.2020 № ГО-2458/1 підтверджує ринкову вартість оцінюваного товару на комерційних умовах FOB, яка відповідає ціні комерційної пропозиції від 27.07.2020 без врахування витрат на доставку оцінюваного товару від виробника до порту завантаження товару на морське судно. Експертом не досліджено сировинну складову оцінюваного товару. Долучений до висновку експерта від 04.11.2020 № ГО-2458/1 витяг з сайту виробника не містить відомостей щодо періоду дії зазначених у ньому цін, а також за яких комерційних умов встановлено ціну продажу товару.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачене Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. ч.4 та 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Так, разом з митною декларацією № UA110130/2020/030299 на підтвердження митної вартості товарів декларантом подано наступні документи:

1. Декларація митної вартості.

2. Зовнішньоекономічний договір № 41 від 29.07.2020 та Специфікацію до зовнішньоекономічного договору № 41 від 29.07.2020.

3. Рахунок-фактура (Invoice) №INV-SDK-200817-82 від 17.08.2020.

4. Банківські платіжні документи.

5. Транспортні документи (оскільки товар поставляється на умовах FOB Lianyungang), а саме:

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів № 0785-Т/20 від 11.08.2020;

- заявку про надання транспортно-експедиційних послуг №2 від 11.08.2020;

- довідку про транспортні витрати вих. № 36427 від 06.10.2020;

- рахунок на оплату транспортних послуг № 353284 від 06.10.2020.

6. Інші платіжні/бухгалтерські документи, а саме рахунок-проформу №РІ-8БК200729-03 від 29.07.2020, згідно якого на вимогу Зовнішньоекономічного договору №41 від 29.07.2020 (п.3.4) було здійснено 100% сплату за товар, про що свідчать банківські платіжні документи, які містять в своєму складі вказівку на зазначений вище рахунок-проформу.

7. Електронне повідомлення від 21.10.2020 року, яке містило митну декларацію країни відправлення № 230120200010615650 від 19.08.2020 року..

Зазначені документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари та методу її визначення згідно положень ст.58 МКУ.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МКУ, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-\Т "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МКУ принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Також, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Відповідачем у повідомленні № 1 від 21.10.2020 року було зазначено, що документи надані митним брокером містять розбіжності відповідно до обраного метода визначення митної вартості, а саме:

- відповідно до умов заявки розмір морського фрахту складає 2104,00 дол. США за курсом НБУ на дату виставлення рахунку. Враховуючи те, що дані витрати понесені імпортером за межами митної території України, вони не є об`єктом оподаткування. Відповідно до дати рахунку № 353284 курс НБУ станом на 06.10.2020 становив 28,4009 грн.-1 дол. США. Враховуючи вищезазначене, розрахована сума морського фрахту складає 59755,49 грн. Разом з тим, в рахунку витрати на морське перевезення встановлено на рівні 59 414,68 грн..

- відповідно до п.4.3 договору про надання транспортно-експедиційних послуг №0785-Т/20 від 11.08.2020 року розрахунки між сторонами здійснюються протягом 7 днів з дати виставлення рахунку.

Враховуючи вищезазначене, станом на дату подання ЕМД від 21.10.2020 №ІІА110130/2020/ 030299 транспортні послуги повинні бути оплачені.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, відповідно до умов заявки № 2 від 11.08.2020 року розмір морського фрахту становить 2104,00 дол. США за курсом НБУ на дату виставлення рахунку, що в гривневому еквіваленті дорівнює 59755,49 грн. Саме ця сума - 59755,49 грн., виставлена експедитором - ТОВ «Глобал Оушен Лінк» у рахунку №353284 від 06.10.2020 року та зазначена у транспортній довідці. При цьому, оскільки ТОВ «Глобал Оушен Лінк» не є безпосередньо морським перевізником, а є «Експедитором» , який згідно умов договору № 0785-Т/20 від 11.08.2020 (п. 3.1.2) має право укладати від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, агентами, іншими організаціями, що займаються перевезенням, то в рахунку № 353284 від 06.10.2020 року сума 59755,49 грн. поділена на компенсацію вартості перевезення, виконаного нерезидентом морським транспортом, що складає 59414,68 грн. та транспортно-експедиторською винагородою за межами митного кордону України, що дорівнює 284,01 грн. без ПДВ та 56,80 грн. ПДВ. В сумі це складає 59755.49 грн. та підтверджує розмір морського фрахту, що вказано в заявці, а саме 2104,00 дол. США, що за курсом НБУ на дату виставлення рахунку складає 59755,49 грн. Виділяти складову винагороди у заявці про надання транспортно-експедиційних послуг законами України не передбачено. Крім цього, саме сума 59755,49 грн. у ЕМД №UА110130/2020/030299 від 21.10.2020 року була додана до фактурної вартості товару для визначення митної вартості останнього.

Щодо умов оплати рахунка експедитора згідно договору № 0785-Т/20 від 11.08.2020 року (п. 4.3 договору) відповідач в повідомленні № 1 від 21.10.2020 цитує тільки частину цього пункту договору. Так, в п.4.3 договору зазначено наступне: «Оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 7 календарних днів з дати рахунків виставлених Експедитором, якщо в Заявці або інших додатках до Договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. Датою сплати рахунка вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора» . В даному випадку саме в заявці № 2 від 11.08.2020 року в розділі «Додаткові умови» п.1 зазначено: «Оплата експедиторських послуг здійснюється на протязі 7 календарних днів з моменту вивантаження розмитненого вантажу на складі клієнта» . Оскільки вантаж ще не розмитнено та не вивантажено на складі ТОВ «Смартфілм Груп» , останній не порушує умов п. 4.3 договору № 0785-Т/20.

Тобто, розбіжності вказані в повідомленні №1 від 21.10.2020 року не є розбіжностями, а причини витребування відповідачем додаткових документів є необґрунтованими.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у позивача.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості.

Згідно частини 5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Документи про якість товару не входять у цей перелік документів, а тому зазначена розбіжність щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтована і протирічить положенням митного законодавства.

Крім того, пунктом 2.2. договору передбачена загальна вимога якості товару, який має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. Зазначений пункт не передбачає і не вимагає від постачальника у обов`язковому порядку надавати спеціальні документи, що підтверджують якість товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ. (Постанова від 22.04.2019 р. по справі № 815/6242/17).

Разом з тим, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МКУ. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МКУ.

Таким чином, позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 МКУ, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

Щодо твердження відповідача, що рахунок витрат експедитора (перевізника) в межах митної території України від 27.10.2020 № 355996 та рахунок витрат експедитора (перевізника) за межами митної території України від 06.10.2020 № 353284 містять відомості, що вантаж надійшов у судні « COSCO SHIPPING SEINE» , а в коносаменті від 28.08.2020 № MRFB20082525 та в копії митної декларації країни відправлення від 19.08.2020 № 23010200010615650 зазначене морське судно « AGLAIA 073S» , суд зазначає наступне.

В рахунках експедитора № 355996 від 27.10.2020 та № 353284 від 06.10.2020 вказано «судозаход» COSCO SHIPPING SEINE. «Судозаход» включає в себе лінію, номер рейсу та судно. В даному випадку експедитор вказав лінію, що ні як не суперечить вказаному морському судну « AGLAIA 073S» в коносаменті № MREB20082525 від 28.08.2020р., та копії митної декларації країни відправлення від 19.08.2020 № 23010200010615650.

Стосовно твердження відповідача, що комерційна пропозиція від 27.07.2020 б/н не містить умов поставки, у зв`язку з чим митний орган вважає, що ціни в ній встановлені на комерційних умовах EXW, відповідно до яких до митної вартості включається фактурна вартість товару, митні збори та платежі у країні експорту, витрати із завантаження, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України, а також те, що у заявці від 11.08.2020 року №2 вказано узгоджені послуги за межами митної території України, такі як морський фрахт Lianyungang-Південний, оформлення контейнера в порту, суд враховує таке.

Надана позивачем комерційна пропозиція не має умов поставки, що не заборонено законодавством та вказує на те, що продавець пропонує товар за вказаними цінами, а умови поставки залишає на подальше обговорення у разі зацікавленості покупця. Окрім того, ТОВ «Смартфілм Груп» не перший раз співпрацює з « SIDIKE New Materials)) та всі попередні поставки було здійснено на умовах FOB, що дає змогу передбачити, що комерційна пропозиція « SIDIKE New Materials)), яка адресована ТОВ «Смартфілм Груп» , має такі самі умови як і попередні контракти. В заявці від 11.08.2020 №2 узгоджено та перелічено весь об`єм послуг який надає експедитор замовнику, а саме морський фрахт Ляньюгань-Південний, оформлення контейнеру в порту, вивантаження контейнера з борту судна, транспортування контейнера Південний-Дніпро.

Крім того, в заявці не вказано, які саме послуги експедитор надає за межами митної території України, а які в межах. Також, якщо у митного органу є сумніви щодо обчислення транспортної складової всупереч всім наданим документам, то можливо взяти до уваги лише довідку про транспортні витрати, яка надана ТОВ «Смартфілм Груп» експедитором, та не суперечить всім іншім транспортним документам. Законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. (Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року).

Відповідач також вказує, що виписки по валютному рахунку ТОВ «Смартфілм Груп» за 05.11.2020 не відображають господарську операцію - факт оприбуткування товару, що оцінюється, та не є первинними документами, оскільки згідно закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані виписки не відповідають Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не передбачені ст.53 МКУ.

З даного приводу суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з наказом ДПСУ від 05.07.2012 № 583, а також відповідно до листа ДФСУ від 10.02.2016 № 2673/6/99-99-19-02-02-15 банківська виписка є первинним документом. Про «первинність" банківської виписки говорить і ст. 336 розділ І Переліку типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5. Тому виписка по валютному рахунку ТОВ «Смартфілм Груп» є первинним документом бухгалтерського обліку.

При цьому, стаття 53 МКУ взагалі не уточнює які самі виписки з бухгалтерської документації необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Тому не прийняття даних виписок митним органом, як доказу щодо фактично сплаченої ціни за товар, є необґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на те, що експертом не досліджено сировинну складову оцінюваного товару, а долучений до висновку експерта від 04.11.2020 № ГО-2458/1 витяг з сайту виробника не містить відомостей щодо періоду дії зазначених у ньому цін, а також за яких комерційних умов встановлено ціну продажу товару, суд зазначає наступне.

Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати України від 04.11.2020 року № ГО-2458/1 підтверджує ринкову вартість оцінюваного товару на комерційних умовах FOB. Експерт не має оцінювати сировинну складову товару, оскільки він не може володіти достовірними даними коли і у якого виробника сировина була придбана виробником - продавцем товару. Разом з тим, витяг з сайту було зроблено в режимі реального часу щодо подачі додаткових документів, з усіма реквізитами сайтів мережі Інтернет, щоб дати можливість митному органу переконатися у правдивості заявлених даних та використати цю інформацію при встановленні характеристик задекларованого товару.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» №2 від 13.03.2017 р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №598, у яких зазначено, що в графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов`язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Водночас, митний орган, встановивши розбіжності у поданих позивачем документах, не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності позбавляють його можливості перевірити заявлену митну вартість товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи видно, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

За таких обставин, доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданими позивачем доказами.

Також необхідно зазначити, що відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р. у справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р. у справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 р. у справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р. у справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 р. №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №809/453/17 від 03.04.2018 р.

Що стосується самого рішення про коригування заявленої митної вартості, то у ньому, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

У спірному рішенні вказаного митним органом не наведено.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не надано обґрунтованих пояснень щодо безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та на її розрахунок. По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказують на наявність підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товару.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що спірне рішення прийняте відповідачем без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, отже, наявні підстави для його скасування.

Таким чином, позивачем для оформлення товару за методом №1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару. За вказаних обставин суд доходить висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000123/1 від 22.10.2020 року відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №UA110130/2020/000123/1 від 22.10.2020 року про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Смартфілм Групп" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник