Рішення

від 02.03.2021 по справі 280/5433/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 березня 2021 року (о 16 год. 38 хв.)Справа № 280/5433/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Поліщука Я.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Штенгелова О.В.

представника відповідача Коваленко І.М.

спеціаліста Гордієнко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 08672414) про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ №264 від 15.07.2020 про застосування дисциплінарного стягнення до заступника начальника Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 у виді звільнення з посади та скасувати його;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за період з 15.07.2020;

стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що пунктом 2 наказу №1026 від 15.07.2020 Про застосування Дисциплінарного стягнення до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону про Національну поліцію, Закону України Про звернення громадян , порушення присяги працівника поліції, неналежне виконання функціональних обов`язків, затвердження висновків за матеріалами ЄО 30891 від 26.12.2019, ЄО 24626 від 07.10.2019. Позивач вважає наказ протиправним, будь-яких порушень з його боку не було, матеріали службового розслідування, в тому числі і пояснення, викладені у висновку не містять жодних відомостей про вчинення ним будь-яких дій, якими він порушував вимоги ст.1,3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII , як і п.1,2 частини 1 статті 18 Закону України Про національну поліцію , Закону України Про звернення громадян , Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділі Національної поліції України, Затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції. Затвердженої наказом МВС України від 28.08.2017 №650, Присяги працівника поліції.

Ухвалою суду від 17.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 13.09.2020 відкладено підготовче засідання на 13.10.2020.

ГУНП в Запорізькій області надано до суду відзив на адміністративний позов (вх.№43606 від 17.09.2020), відповідно до якого представник відповідача не погоджується із заявленими позовними вимогами та зазначає, що оскаржуваний Наказ ГУНП в Запорізькій області від 15.07.2020 №264 о/с видано на підставі рапорту ОСОБА_1 від 15.07.2020 та подання БПСОП СКІФ ГУНП від 15.07.2020. Наказ ГУНП №1026 від 15.07.2020 Про застосування дисциплінарних стягнень винесено на підставі висновку службового розслідування за фактом порушень з боку окремих поліцейських Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, а також неналежної організації роботи з боку їх керівництва, які були виявлені в ході цільової перевірки відділення поліції. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 13.10.2020 зупинено розгляду справи для надання часу сторонам для примирення та призначено наступне підготовче судове засідання на 26 листопада 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 26.11.2020 поновлено провадження у справі. За результатами підготовчого провадження закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду на 23.12.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Артоуз О.О. у відпустці з 22.12.2020 по 06.01.2021 (наказ від 21.12.2020 №411 Про надання відпустки), розгляд справи відкладено на 19.01.2021.

Протокольною ухвалою суду від 19.01.2021 відкладено розгляд справи на 26.01.2021.

26.01.2021 представником позивача подано заяву (вх. №4642), відповідно до якої зазначає, що у зв`язку з припиненням існування органу Комунарське ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області у зв`язку із зміною назв територіальних органів поліції, не зазначення нової назви органу суттєво ускладнить виконання рішення в частині поновлення на посаді заступника начальника саме в органі, в якому змінилась назва на відділ поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області на підставі наказу НП №1013 від 22.12.2020, просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ №1026 від 15.07.2020 про застосування дисциплінарного стягнення до заступника начальника Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 у виді звільнення з посади та скасувати його, а також скасувати наказ №264 о/с від 15.07.2020, яким реалізовано наказ №1026; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за період з 15.07.2020 по день ухвалення рішення із розрахунку 127 грн. 15 коп. на день а саме 17038,10 грн.

Протокольною ухвалою суду від 26.01.2021 відкладено судове засідання на 02.02.2021.

Ухвалою суду від 02.02.2021 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 16.02.2021, витребувано від Головного управління Національної поліції в Запорізькій області додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 16.02.2021 поновлено провадження у справі, розгляд справи відкладено на 02.03.2021.

02.03.2021 під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства КАС України, в судовому засіданні 02.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення, надані учасниками справи, дослідивши докази, надані сторонами, суд приходить до наступного:

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 03.03.2017 № 93 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, з посадовим окладом 3000 гривень (у зв`язку з організаційно-штатними змінами, та ініціативою поліцейського).

Пунктом 2 наказу ГУНП в Запорізькій області № 1026 від 15.07.2020 Про застосування Дисциплінарного стягнення за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог ст. ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, п. 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію , Закону України про звернення громадян Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийом громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930, Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.08.2017 №650, Присяги працівника поліції, неналежне виконання посадових (функціональних) обов`язків, що виразилось у не вжитті заходів щодо укріплення службової дисципліни, неналежній організації роботи та дієвого контролю за діями підлеглих та призвело до порушень виконавської дисципліни, до позивача - заступника начальника Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 15.07.2020 № 264 о/с позивача звільнено з посади заступника начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, призначивши інспектором взводу №2 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення СКІФ ГУНП, з посадовим окладом 2400 гривень.

Вважаючи, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади застосовано безпідставно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з ч.1 ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Основні обов`язки поліцейського наведені уст.18 Закону №580-VIII.

Так, положеннями п.1, 2 ч.1 вказаної статті Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За змістом ч.1 та 2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII(далі Дисциплінарний статут).

Положеннями ч.1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейськими Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до положень ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частиною 1 ст.11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з положеннями ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пунктом 1, 2 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VІ Порядку №893).

Відповідно до п.1 розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п.7 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

З аналізу положень Закону № 580-VIII, Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 у їх сукупності випливає, що для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни необхідно, передусім, встановити які вимоги законодавства або посадові обов`язки порушено відповідною особою, що має бути зазначено в описовій частині висновку службового розслідування, а також наявність вини особи, стосовно якої призначено службове розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.21 Дисциплінарного статуту - дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Згідно з описовою частиною Висновку службового розслідування від 15.07.2020, службовим розслідуванням встановлено наступне:

В ході цільової перевірки службової діяльності Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, проведеної з 10.07.2020 до 14.07.2020 встановлено певні недоліки за окремими напрямками службової діяльності.

За результатами проведеної перевірки комісія прийшла до висновку, що стан службової дисципліни Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області за вивченими напрямками можливо оцінити Задовільно

Виявлені комісією недоліки у службовій діяльності підрозділу, насамперед, обумовлені недостатньо дієвим контролем з боку керівництва підрозділу за організацією роботи підпорядкованих працівників у зміцненні службової дисципліни, дотриманні вимог чинного законодавства, невиконанням у повному обсязі своїх функціональних обов`язків, недостатнім рівнем професійної підготовки окремих працівників відділення, а також доволі значною кількістю неукомплектованих посад.

Узагальнюючи порушені питання за результатами перевірки з`ясовано, що заступника начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме за порушення, які були виявлені під час цільової перевірки.

Аналіз змісту Висновку службового розслідування від 15.07.2020 дозволяє дійти висновку, що він не містить відомостей про здійснення саме ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Висновок службового розслідування фактично дублює за змістом довідку про результати цільової перевірки, та має висновок про те, що: (далі за текстом) Причинами та умовами виявлених порушень службової та виконавської дисципліни у Каунаському відділенні поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області стали можливими в наслідок незадовільного виконання своїх посадових (функціональних) обов`язків, неналежної організації роботи та вимог відомчих нормативних актів з заступника начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП майора поліції ОСОБА_1 … . Обставин, які бо пом`якшували або обтяжували відповідальність, передбачені частинами 4,6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 №2337-VIII, не встановлено. Так, ОСОБА_1 , у відповідності із посадою, яку обіймає організовує та здійснює контроль за роботою сектору превенції у межах наданих начальником відділення поліції.

Висновок службового розслідування від 15 липня 2020 року не містить відомостей про скоєння дисциплінарного проступку працівниками Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, які за своїми посадовими обов`язками підпорядковані заступнику начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП майора поліції ОСОБА_1 .

За таких умов, суд позбавлений можливості надати оцінку складу дисциплінарного проступку, що ставиться у вину позивачу, через відсутність відомостей про дії підлеглого ОСОБА_1 особового складу.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Частиною 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, крім іншого, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень (п.7).

При цьому, суд зазначає, що такий контроль має бути можливим та розумним, а також не протиставлятись іншим обов`язкам керівника.

З дослідженого судом послужного списку, наданого представником відповідача до відзиву на позов, вбачається, що позивач у займаній посаді перебував відповідно до наказу № 93 о/с від 03.03.2017 начальника ГУНП в Запорізькій області. За період перебування на посаді 04.07.2019 наказом №685 о/с йому присвоєно спеціальне звання поліції достроково та спеціальне звання на один ступінь вище від звання, передбаченого займаною штатною посадою, у порядку заохочення, за сукупністю: по головному управлінню Національної поліції в Запорізькій області: майор поліції капітанові поліції ОСОБА_1 (0090595), заступникові начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції.

30.06.2020 наказом №680 о/с по особовому складу відповідно до ст.22 Закону України Про національну поліцію , розділу 4 Закону України Про державну службу . Розділу 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 11 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, пункту 12 розділу 2 Положення про заохочення в Національній поліції України та пункту 1 розділу 2 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року №317, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 травня 2019 року за №535/33506 та №536/33507 відповідно, за успішне й сумлінне виконання службових обов`язків, вагомий особистий внесок у справу забезпечення охорони прав та свобод людини. Підтримання публічної (громадської) безпеки і порядку, високі особисті досягнення в службовій діяльності та професійні здобутки, забезпечення ефективного виконання завдань і функцій поліції та з нагоди відзначення Дня Національної поліції України Оголосити Подяку Національної поліції України: майорові поліції ОСОБА_1 (0090595), заступникові начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції.

Як зазначено в наказі про призначення службового розслідування № 1038 від 13.07.2020, підставою для його призначення послужила доповідна записка щодо порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, а також неналежної організації роботи з боку їх керівництва, які були виявлені у ході цільової перевірки відділення поліції (вх. № 3261 від 11.07.2020). В той же час, в описовій частині висновку службового розслідування (стор. 2) зазначено, що цільова перевірка службової діяльності Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області була проведена на підставі наказу від 10.07.2020 № 1030 у період з 10.07.2020 до 14.07.2020.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що відповідачем службове розслідування було призначено формально, до закінчення цільової перевірки та на підставі фактів, які були неповно досліджені та через давність подій не можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності.

Що стосується матеріалів за заявами ОСОБА_2 ЄО 30891 від 26.12.2019 та ОСОБА_3 ЄО 24626 від 07.10.2019, судом встановлено, що службовим розслідування не встановлено беззаперечного факту незаконності припинення перевірки, окрім того не встановлено винуватість дільничного офіцера поліції ОСОБА_4 , яким зазначені заяви були списані до справи відділу поліції, заступника начальника сектору превенції цього ж відділення ОСОБА_5 , який узгодив зазначене рішення. Таким чином, матеріали розслідування за даними фактами не містять відомостей про наявний факт порушення службової дисципліни. Окрім того, зазначені рішення були прийняті у 2019 році. Тобто, навіть при наявності факту скоєння зазначеними особами дисциплінарного проступку, строк притягнення до відповідальності винуватих сплинув 30.06.2020.

Вивченням пояснення ОСОБА_1 по зазначеним фактам встановлено, що за даними заявами органом досудового розслідування було прийнято рішення про не внесення відомостей до ЄРДР, і з цих підстав матеріали було розписано на ДОП Комунарського ВП саме з цих причин матеріали не містять відомостей про участь дільничних офіцерів поліції у зборі первинного матеріалу.

Відповідачем не зазначено ані в висновку службового розслідування, ані в наказі про застосування дисциплінарного стягнення та не надано підтверджуючих доказів та навіть відомостей того, в чому саме виявилось невжиття заходів щодо укріплення службової дисципліни, неналежної організації роботи та дієвого контролю за діями підлеглих, та призвело до порушень виконавської дисципліни.

Відтак, за відсутності належної деталізації та прив`язки до об`єктивних ознак ймовірного дисциплінарного проступку, наведені звинувачення носять лише загальний декларативний характер та не можуть слугувати підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів вчинення дисциплінарного проступку позивачем, та його підлеглими.

Суд відхиляє аргументи відповідача, що позивач у добровільному порядку подав рапорт від 15.07.2020 про призначення його інспектором взводу №2 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення Скіф ГУНП, і саме рапорт став підставою оскаржуваного наказу ГУНП в Запорізькій області від 15.07.2020 року №264 о/с .

В силу ч. 2 ст.3 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

В контексті зазначеного суд зауважує, що будь-яких належних та допустимих доказів наявності дій, чи допущеної бездіяльності позивача в розрізі його функціональних обов`язків щодо факту вчинення протиправних дій працівниками поліції матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

З матеріалів справи вбачається, що застосовуючи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, відповідач не врахував характеристику позивача, наявність заохочень за період служби в поліції.

Отже, на думку суду дисциплінарною комісією до позивача за встановлений службовим розслідуванням дисциплінарний проступок дисциплінарного стягнення застосовано безпідставно та не співрозмірно.

Згідно зі ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

На підставі викладеного у сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до норм чинного законодавства України, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Згідно п.1 Порядку №100 даний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100 у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Протиправність наказу від 15.07.2020 № 264 о/с про звільнення позивача у справі, із займаної посади прямо вказує на незаконність звільнення, наявність підстав для поновлення його на посаді та виплату різницю у грошовому забезпеченні за період з моменту звільнення до прийняття рішення.

Період, який підлягає перерахунку суд приймає з 15.07.2020 до дня ухвалення рішення, а саме 02.03.2020 та складає 230 календарних днів

В судовому засіданні представником відповідача надано довідку про різницю у грошовому утриманні ОСОБА_1 за період роботи на посаді інспектора, відповідно до якої різниця грошового утримання складає 4600 гривень.

Позивач в судовому засіданні повідомив суду про відсутність можливості зробити свій розрахунок через відсутність відомостей про складові грошового утримання і просив суд прийняти суму до виплати виходячи із довідки, наданої відповідачем.

Щодо посилання начальника відділу розрахунково-касового обслуговування Управління ФСУ ГУНП в Запорізькій області Гордієнко Оксану Володимирівну з приводу порядку розрахунку розміру середнього грошового забезпечення ОСОБА_1 , що нарахована індексація на заробітну плату не враховується при здійсненні розрахунку середньої заробітної плати суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей установлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законом України Про індексацію грошових доходів населення визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб: роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер.

У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Таким чином, суд зазначає, що не прийняття відповідачем у розрахунку середньоденного розміру індексації як складової грошового забезпечення є необґрунтованим та спростовується вищевикладеним.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що за час перебування на нижчій посаді за період з 16.07.2020 по 02.03.2021 з Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 повинна бути стягнута різниця у грошовому забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 4600 грн.

Крім того, згідно з частиною першою п.3 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Таким чином, поновлення Позивача на посаді підлягає негайному виконанню.

Згідно з частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 2статті 2 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак позов належить задовольнити повністю.

Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (п. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Судом встановлено, що 21.07.2020 року між позивачем у справі 280/5433/20 та адвокатом ОСОБА_6 укладено Угоду про надання правової допомоги, за умовами якої адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту, а клієнт зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги адвоката.

На підтвердження виконання умов цієї Угоди суду подані наступні документи: Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, на загальну суму 15400,00 гривень; акт приймання -передачі наданих послуг від 11.08.2020 року, квитанція за виконання послуги підготовки та подачі позовної заяви до суду від 11.08.2020 року на суму 5600 грн.; також суду надані акти приймання -передачі наданих послуг з представництва позивача ОСОБА_1 у судових засіданнях та квитанції про сплату від15.09.2020року; 13.10.2020 року; 26.01.2021 року; 02.02.2021 року; 16.02.2021 року; 02.03.2021 року;

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Запорізькій області підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9600, 00 грн., а саме за послуги за підготовку та подачу позову, та участь в судових засіданнях.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 08672414) про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 15.07.2020 №1026 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади до заступника начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 15.07.2020 №264 о/с.

Поновити майора поліції ОСОБА_1 на рівнозначній посаді заступника начальника Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за час перебування на нижчій посаді у сумі 4600 грн.00 коп. з врахуванням сум податків та зборів.

Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9600 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повни текст судового рішення виготовлено та підписано 12 березня 2021 року.

Суддя О.О. Артоуз