Рішення

від 15.03.2021 по справі 340/5495/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5495/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання неправомірною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Олександрійського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області в поверненні помилково та/або надміру сплачених сум по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 20700,90 грн. та по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн.;

- зобов`язати ГУ ДПС у Кіровоградській області та Олександрійське управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області здійснити дії по підготовці та поданню для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення з Державного бюджету України ОСОБА_1 помилково та/або надміру сплачених сум по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 20700,90 грн. та по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.28).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він перебував на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області з 10.12.2007 на загальній системі оподаткування, припинив підприємницьку діяльність 21.12.2018. Зазначав, що в Олександрійському управлінні ГУ ДПС у Кіровоградській області його повідомили про наявність переплати по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 20700,90 грн. та по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн. У зв`язку з чим, ним подано до Олександрійського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області заяви від 14.08.2020 року №15644 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 20700.90 грн. та від 14.08.2020 року №15725 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум по податку на додану вартість в сумі 6686.90 грн. Листом б/н відповідач відмовив йому в поверненні переплачених сум, та повідомив, що згідно облікових даних інформаційної системи «Податковий блок» загальна сума його заборгованості станом на 18.08.2020 року становить 94938,32 гривень. З даними висновком позивач не погоджується, що змусило останнього звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.33-34), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що з урахуванням норм статті 43 ПК України, заяви позивача від 14.08.2020 року №15644 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 20700,90 грн. та №15725 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн. не підлягають виконанню з причини наявності заборгованості. Також, посилався на те, що до заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, позивачем не додано відповідні копії платіжних документів, на виконання яких помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій повністю не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що подача копії платіжного документа не являється обов`язковим платника у відповідності до Порядку. Крім того, щодо суми заборгованості, вказує, що станом на 22.10.2020 сума боргу становить 42938,36 грн. (а.с.53-54).

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Наказом Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25.08.2020 №950 введено в дію затверджену Головою ДПС України організаційну структуру Головного управління ДПС у Кіровоградській області на 2020 рік, ліквідовано відокремлені управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області, зокрема Олександрійське управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.12.2007 року, перебував на обліку як платник податків в Олександрійській ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області на загальній системі оподаткування, 21.12.2018 - дата реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням (а.с.35).

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань в рахунок заборгованості по єдиному внеску.

Відповідач листом від 04.08.2020 за №1236/Л/11-28-33-01-17 повідомив позивачу, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування та не належить до джерела наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, законодавчі підстави для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податків і зборів в рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску відсутні (а.с.9-11).

ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені:

від 14.08.2020 заява №15644 (вх.№25015/ФОП від 14.08.2020) по єдиному податку в сумі 20700,90 грн. (а.с.47),

від 13.08.2020 заява №15725 (вх.№24960/ФОП від 13.08.2020) по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн. (а.с.48).

На вказані заяви позивача Олександрійським управлінням ГУ ДПС у Кіровоградській

області надано відповідь від 18.08.2020 №2906/ФОП/11-28-53-05-12, в якій зазначено, що згідно облікових даних інформаційної системи «Податковий блок» загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 , станом на 18.08.2020, становить 94938,32 гривень. З урахуванням норм статті 43 ПК України, заяви від 17.08.2020 року №15644 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 20700,90 гри. та від №15725 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн. не підлягають виконанню за причини наявності заборгованості (а.с.46).

Не погодившись з такою відмовою, позивач з вернувся до суду з даним позовом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України.

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Отже, з огляду на зміст вказаних норм, підставою для відмови у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов`язання є лише наявність у платника податкового боргу.

Відповідно до п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Згідно п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до пунктів 43.5 та 43.6 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №60 від 11.02.2019 (далі - Порядок №60), а також Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 (далі Порядок №787).

Порядок №787 визначає процедури, зокрема, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Відповідно до п.3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Порядок №60 визначає механізм інформаційного обміну: між ДФС, територіальними органами ДФС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДФС; між територіальними органами ДФС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

Відповідно до розділу ІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Враховуючи те, що наведеними положеннями Порядку №60 передбачено право платника щодо подання до вищезазначеної заяви копії платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету, суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на неподання зазначених копій платіжних документів, як на підставу відсутності правових підстав для вчинення дій щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків.

Дослідивши зміст поданих позивачем до податкового органу заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені: від 14.08.2020 (вхід. №25015/ФОП від 14.08.2020, заява №15644) по єдиному податку в сумі 20700,90 грн., від 13.08.2020 (вхід. №24960/ФОП від 13.08.2020, заява №15725) по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн., судом встановлено їх відповідність вищенаведеним вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.п.4, 5 розділу ІІ Порядку №60 після надходження до територіального органу ДФС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства); напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим - четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Згідно п.6. розділу ІІ Порядку №60 після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.

Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00: восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим - четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Відповідно до п.9. розділу ІІ Порядку №60 сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт формування податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

Судом встановлено, що відповідачем відмовлено у задоволенні заяв позивача про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені: від 14.08.2020 заява №15644 (вх.№25015/ФОП від 14.08.2020) по єдиному податку в сумі 20700,90 грн., від 13.08.2020 заява №15725 (вх.№24960/ФОП від 13.08.2020) по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн., тому відповідні висновки до Казначейства не подавалися.

В обґрунтування підстав таких відмов відповідач посилався лише на наявність заборгованості ФОП ОСОБА_2 станом на 18.08.2020, яка становить 94938,32 гривень.

Відповідачем надано суду інтегровану картку позивача, як платника єдиного внеску, з якої вбачається наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , станом на 18.08.2020 (дата листа відмови відповідача) заборгованості по сплаті єдиного внеску в сумі 94938,32 грн., а станом на 31.10.2020 в сумі 42938,32 грн. (а.с.41-45).

Щодо наявності вказаної заборгованості з єдиного внеску, суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно п.п.2, 6 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 2- 4 ст.8 Закону №2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Так, у відповідності до норм статті 43 Податкового кодексу України підставою для відмови у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов`язання є лише наявність у платника податкового боргу .

Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Визначення податкового боргу наведено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, відповідно до якого податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Тобто, для віднесення суми узгодженого грошового зобов`язання до категорії податкового боргу необхідно, щоб одночасно виконувалися дві умови: грошове зобов`язання виникло щодо податків та зборів, визначених Податковим кодексом України; грошове зобов`язання не сплачене у строк, встановлений Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. При цьому, до загальнодержавних податків належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата та мито (ст.9 Податкового кодексу України), а до місцевих податків та зборів - податок на майно, єдиний податок, збір для паркування транспортних засобів та туристичний збір (ст.10 Податкового кодексу України).

Зі змісту зазначених статей слідує, що єдиний внесок не є у розумінні Податкового кодексу України загальнодержавним чи місцевим податком та збором.

Тобто, єдиний внесок не відноситься до податків та зборів відповідно до Податкового кодексу України, а є страховим внеском в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок збору, нарахування та сплати якого регулюється окремим нормативно-правовим актом - Законом №2464-VI.

Таким чином, сума своєчасно не нарахованого та не сплаченого єдиного внеску у строки, встановлені Законом №2464-VI, не є податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України, а є недоїмкою відповідно до Закону №2464-VI.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 по справі №805/1479/17-а .

Так, податковим органом надано суду інтегровану картку позивача, як платника єдиного податку з фізичних осіб, з якої вбачається наявність у ОСОБА_1 , станом на 31.12.2019, переплати по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 20700,90 грн. (а.с.38).

Також, відповідачем надано суду інтегровану картку позивача, як платника податку на додану вартість, з якої вбачається наявність у ОСОБА_1 , станом на 31.12.2019, переплати по податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн. (а.с.39-40-зв.).

Доказів наявності у позивача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб та податку на додану вартість, податковим органом суду не надано, як і не надано доказів наявності податкового боргу .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що недоїмка з єдиного внеску не охоплюється поняттям податкового боргу, який є підставою для відмови у поверненні надміру сплачених зобов`язань, тому недоїмка з єдиного внеску не може бути підставою для відмови у поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань, оскільки така недоїмка не є податковим боргом.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем у заявах про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань вказано рахунок, який відсутній в інформаційній базі ДПС, то така підстава не була вказана у листі-відмові податкового органу від 18.08.2020 та не є підставою для відмови у формуванні висновку.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом відсутності у позивача права щодо повернення надміру сплачених: єдиного податку з фізичних осіб в сумі 20700,90 грн. та податку на додану вартість в сумі 6686,90 грн., що свідчить про наявність протиправних дій відповідача щодо відмови у підготовці та поданні висновку про повернення позивачу зазначених коштів.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у поверненні надміру сплачених податків.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача в даній справі є зобов`язання відповідача підготувати та подати до територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, висновок про повернення позивачу 20700,90 грн. надміру сплаченого єдиного податку з фізичних осіб з відповідного бюджету, а також висновок про повернення ОСОБА_1 6686,90 грн. надміру сплаченого податку на додану вартість з відповідного бюджету.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с.8) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) про визнання неправомірною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо відмови у підготовці та поданні до територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, висновку про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого єдиного податку з фізичних осіб у сумі 20700,90 грн. з відповідного бюджету.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо відмови у підготовці та поданні до територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, висновку про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого податку на додану вартість у сумі 6686,90 з відповідного бюджету.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області підготувати та подати до територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого єдиного податку з фізичних осіб у сумі 20700,90 грн. з відповідного бюджету.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області підготувати та подати до територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого податку на додану вартість у сумі 6686,90 грн. з відповідного бюджету.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43142606).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина