Рішення

від 16.03.2021 по справі 149/2141/20

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2141/20

Провадження №2/149/31/21

Номер рядка звіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.2021 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Павлюк О. О.

за участю секретаря Поліщук Г. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на спадкове майно.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно до складу якого входить право на земельну частку (пай) у розмірі 1, 84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0385002, виданого на підставі рішення Хмільницької районної державної адміністрації № 151 від16.07.1997. Заповіту за життя ОСОБА_3 не залишила. На момент її смерті позивач проживала разом, а тому вважає, що прийняла спадщину. Крім позивача, спадкоємцем за законом є також ОСОБА_2 .Позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадкове майно не представляється можливим, оскільки документи, що можуть підтвердити її родинні зв`язки із спадкодавцем містять розбіжності, так прізвище діда позивача та усіх членів родини по дідовій лінії " ОСОБА_4 ", а прізвище його сестри " ОСОБА_5 ". За таких обставин позивач просить встановити факт її родинних відносин з спадкодавцем та визнати за нею право власності на спадкове майно.

Ухвалою суду від 09.11.2020 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 7) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лозова Хмільницького району Вінницької області померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема право на земельну частку (пай), у розмірі 1, 84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яке належало їй згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0385002, виданого на підставі рішення Хмільницької районної державної адміністрації № 151 від16.07.1997, що підтверджується листом відділу у Хмільницькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.25-223/119-20 від 29.07.2020 (а.с. 8) та книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) (копія на а.с. 9-11).

Згідно довідки виконавчого комітету Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 687 від 02.08.2019 року (а.с. 22) разом із спадкодавцем на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і на протязі 6-ти місяців з дня смерті були зареєстровані і проживали ОСОБА_6 (невістка брата, матір позивача), ОСОБА_1 (донька невістки, позивач), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (сини невістки, брати позивача), ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (онуки невістки спадкодавиці).

Згідно довідки виконавчого комітету Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 534 від 20.07.2020 року (а.с. 24) ОСОБА_11 1931 року народження являється рідним братом ОСОБА_3 1915 року народження.

Після смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 його спадкоємцями за законом залишились (згідно з довідкою виконавчого комітету Лозівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 543 від 21.07.2020 року, а.с. 26) його сини ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , копія свідоцтва про смерть на а.с. 15) та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , довідка Хмільницького міськрайонного відділу ДРАЦС від 23.07.2020 року № 1092-20.25-38 на а.с. 17), а також донька ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 (відповідач).

ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 (довідка від 02.08.2019 року № 686, а.с. 23). Після її смерті спадкова справа не заводилась (лист Державного нотаріуса Хмільницької державної нотаріальної контори від 18.11.2020 року №781/01-16, а.с. 39).

При цьому згідно відомостей, наданих Хмільницьким міськрайонним відділом ДРАЦС (довідка від 24.07.2020 року № 1091-20.25-38, а.с. 20) актовий запис про народження ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Лозова Хмільницького району Вінницької області № 486 від 30.10.1970 року було поновлено, а запис про смерть ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_9 внесено 14.01.2010 року. При цьому у свідоцтві про народження спадкодавиці (копія на а.с. 18) вказано прізвище " ОСОБА_4 ", а у копії посвідчення (а.с. 19) - " ОСОБА_5 ". Таким чином, ОСОБА_3 і ОСОБА_15 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце народження - с. Лозова Хмільницького району Вінницької області) є однією і тією ж особою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України (ст. 1258 ЦК України).Статтею 1265 ЦК України передбачено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (Постанова КЦС ВС від 15.04.2020 № 178/982/18 (61-19801св19).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X Перехідні положення ЗК України).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права, інтересу. Одним із способів захисту цивільного права є визнання права (ст. 16 ЦК України). Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема те, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка була двоюрідною сестрою діда позивача (тобто була її двоюрідною бабусею), проживач спільно з нею на час смерті, однак не має можливості отримати свідоцтво про право на земельну частку (пай) за відсутності правовстановлюючого документа.

При цьому суд вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами, опосередковані спадкуванням, і за своєю правовою природою не впливають на існування договору оренди земельної ділянки від 19.04.2011 року з кадастровим номером 0524884500:06:001:0176, між Хмільницькою районною державною адміністрацією та ТОВ "МП-Альфа" (а.с. 8).

Приймаючи до уваги те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення позову, що не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству України.

На підставі ст.ст. 1218, 1220, 1222-1223, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 206, 263-265, 273, 315, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була двоюрідною бабою ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) право на право на земельну частку (пай) у розмірі 1,84 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0385002, виданого на підставі рішення Хмільницької районної державної адміністрації № 151 від16.07.1997 р.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Павлюк О. О.