Рішення

від 15.03.2021 по справі 620/6199/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/6199/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобан Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за адміністративним позовом фермерського господарства "АВЛ-Агро" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "АВЛ-Агро" (далі - ФГ "АВЛ-Агро", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісій ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 12.10.2020 № 2028635/40207623;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС, яка розглядає скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 30.10.2020 № 59247/40207623/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 4 від 17.08.2020, складену ФГ АВЛ - Агро .

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення з підстав, що при його прийнятті відповідачем проігноровано пояснення та документи, які були направлені позивачем. В оскаржуваному рішенні зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послу, зберігання транспортування, навантаження, складські документи, рахунки-фактури та інше, тобто рішення відповідача ґрунтуються на припущеннях, у зв`язку з чим позивач вважає, що вони не містять чітких підстав для відмови в реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

ГУ ДПС у Чернігівській області подано до суду відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що позивачу було надіслано квитанцію про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН з підстав, що платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення, копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Платником податків надіслано до ГУ ДПС у Чернігівській області повідомлення, до якого додано копії документів до господарських операцій. Комісією розглянуто отримані документи та визнано їх такими, що надані в обсязі, недостатньому для реєстрації податкових накладних та ухвалено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з вказаною причиною: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послу, зберігання транспортування, навантаження, складські документи, рахунки-фактури та інше. Дане рішення відповідач вважає правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

ДПС України правом на подання відзиву не скористалась.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін за правилами загального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При відкритті провадження, суд дійшов саме того висновку, що дану справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін за правилами загального провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, фермерське господарство АВЛ - Агро було створено 30.12.2015, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Основним видом діяльності господарства є виробництво сільськогосподарської продукції , згідно КВЕД 01.11- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Також господарство займається іншими видами діяльності, а саме: 01.13 - вирощування овочів і баштаних культур коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 - вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 - післяурожайна діяльність; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

У власності господарства знаходяться основні фонди загальною вартістю 7598,8 тис. грн.

Вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється на орендованих земельних ділянках, розташованих на території Біловежівської сільської ради Чернігівської області. Загальна площа орендованих земельних ділянок станом на 01.01.2020 становить 140,0012 га, станом на 01.01.2019 - 146,45 га.

Оскільки власних основних фондів не вистачає для обробітку, господарство вимушене користуватися послугами інших господарств, зокрема це ПСП Авангард (код ЄДРПОУ 03794704) та ФГ Булах Василь Миколайович (код ЄДРПОУ 21404368), які є постійними партнерами.

Сільськогосподарська продукція господарства (кукурудза) зберігається у складах ПСП Авангард за адресою: 16544 Чернігівська обл., Бахмацький р-н с. Курінь, вул. Миру, 36 на підставі Договору складського зберігання зерна від 01.07.2019.

Позивачем при здійснення основної фінансово - господарської діяльності, вирощено сільськогосподарську культуру кукурудза (код УКТ ЗЕД 1005) врожаю 2019 року.

При збиранні врожаю 2019 року, позивачем із засіяної площі в 146,45 га отримано 1581,66 т кукурудзи, що підтверджується Звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду Форми № 29-сг.

14.07.2020 ФГ АВЛ - Агро , за результатами проведеної перевірки контрагента на предмет його податкової надійності і економічної доброчесності , прийнято рішення про укладення з ТОВ АГРОЛАЙТ ГРУП Договору поставки №АГ-52/2020.

За умовами даного Договору Позивач зобов`язується передати у власність ТОВ АГРОЛАЙТ ГРУП (далі - Покупець) Товар, а саме: зерно кукурудзи, в кількості вказаній в рахунках та/або накладній.

Крім того, поставка Товару здійснюється Покупцем за правилами Інкотермс в редакції 2010 року, а саме: FCA Фрнко перевізник , тобто Поставка відбулася - у момент, коли продавець у встановленому місці передав товар, що пройшов митне очищення для експорту, зазначеному покупцем перевізнику або іншій особі.

ФГ АВЛ - Агро в продовж 2020 року належним чином виконував покладені на нього зобов`язання, що підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

У зв`язку з цим, ТОВ АГРОЛАЙТ ГРУП здійснювало оплату за відвантажене зерно на користь ФГ АВЛ-Агро .

17.08.2020 Продавцем складено та виставлено рахунок №10 ТОВ АГРОЛАЙТ ГРУП для предоплати на суму 541 666,00 грн, що становило 80% вартості товару, згідно умов Договору.

Покупцем перераховано дану суму в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою про надходження коштів від Покупця на користь Постачальника.

Дана подія стала підставою для складання податкової накладної № 4 від 17.08.2020 на загальну суму коштів 916 666,00 (в т.ч. ПДВ - 152 777,67) грн (а.с. 20).

Вказана податкова накладна подана позивачем для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та отримано квитанцією № 9219354449 від 03.09.2020, у якій зазначено, що документ прийнято; відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК накладних в ЄРПН зупинена; ПК/РН відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» ; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 21).

Позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення позивачем були додані пояснення та копії документів, що підтверджують реальність операції (а.с. 22).

За результатами розгляду поданих позивачем документів комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 12.10.2020 № 2028635/40207623, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних № 4 від 17.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податків первинних документів щодо придбання товарів, у зв`язку з ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послу, зберігання транспортування, навантаження, складські документи, рахунки-фактури та інше (а.с. 32).

В подальшому рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області від 12.10.2020 № 2028635/40207623 оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача комісією ДПС України винесено рішення від 30.10.2020 № 59247/40207623/2 про залишення скарг позивача без задоволення, а рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Позивач, не погодившись з вказаними рішеннями, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами «а» , «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом, після подання контролюючому органу спірних податкових накладних для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних позивачем отримано квитанцію № 9219354449 від 03.09.2020, у якій зазначено, що документ прийнято; відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК накладних в ЄРПН зупинена; ПК/РН відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» ; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 21).

Позивачем надіслано контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення позивачем додані пояснення та пакет документів на підтвердження проведення господарської операцій, що також не заперечується відповідачем у відзиві на позов.

За результатами розгляду поданих позивачем документів комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 12.10.2020 № 2028635/40207623, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних № 4 від 17.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків первинних документів щодо придбання товарів, у зв`язку з ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послу, зберігання транспортування, навантаження, складські документи, рахунки-фактури та інше (а.с. 32).

Разом з тим суд зауважує, що аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чіткі підстави для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних.

Однак як рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, так і оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак задіяння позивача у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту з посиланням на відповідні документи.

Крім того рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять вичерпних переліків документів, які необхідно подати платнику податків, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних лише містять загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послу, зберігання транспортування, навантаження, складські документи, рахунки-фактури та інше» , без зазначення конкретного переліку таких документів (не підкреслено, які документи не надано).

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відтак суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 12.10.2020 № 2028635/40207623, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних № 4 від 17.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складались податкові накладні/розрахунки коригування.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації контролюючим органом переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2020 № 2028635/40207623, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних № 4 від 17.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, позовна вимога про визнання протиправними та скасувати рішення комісії ДПС України, яка розглядає скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 30.10.2020 № 59247/40207623/2 про залишення скарг без задоволення, а рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2020 № 2028635/40207623 без змін, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульовано приписами статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацами першим, третім пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимими, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуване рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Зазначена правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 26 червня 2020 року у справі № 826/15059/16, від 03 вересня 2020 року у справі № 810/5742/15, від 08 вересня 2020 року у справі № 826/24880/15.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 17.08.2020, складену ФГ АВЛ - Агро , суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датами їх фактичного отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 17.08.2020, складену ФГ АВЛ - Агро , і задоволення позовних вимог у цій частині.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За вищевказаних обставин позов ФГ АВЛ - Агро підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 12.10.2020 № 2028635/40207623.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 17.08.2020, складену ФГ АВЛ - Агро .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь фермерського господарства "АВЛ-Агро" судовий збір у сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фермерського господарства "АВЛ-Агро" судовий збір у сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фермерське господарство "АВЛ-Агро" (вул. Тимірязева, 9, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ - 40207623).

Відповідачі: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966), Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Повний текст рішення виготовлено 15 березня 2021 року.

Суддя Д.В. Лобан