Постанова

від 03.09.2007 по справі 4/121-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/121-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" вересня 2007 р. Справа № 4/121-64А.

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Куликовецького споживчого товариства, с. Погулянка, Маневицького району

про стягнення 6385,28грн.

Суддя Слободян П. Р.

при секретарі Ведмедюк М. П..

за участю представників:

від позивача: Ліщук А. В. - довіреність у справі,

від відповідача: Ковальчук М. П. - довіреність у справі

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 4890,90 грн., з них: 4765,94 грн. адміністративно-господарських санкцій, нарахованих відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за непрацевлаштування у 2006р. 2-ох інвалідів; 124,96,65 грн. пені, нарахованої на підставі ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач в заяві від 03.09.2007р. та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив розстрочити виконання рішення суду про стягнення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (форма №10- ПІ, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004р. №338) середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві відповідача у 2006 році складала 45 чоловік, фонд оплати праці –139,4тис.грн. Отже, середньорічна заробітна плата штатного працівника складала 3097,78грн. З огляду на визначені у звіті дані, враховуючи положення ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", норматив працевлаштування інвалідів для відповідача у 2006р. - 2 особи.

Позивачем нараховано відповідачу 6195,56грн. адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування у 2006р. 2-ох інвалідів.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 6195,56грн. адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування у 2006р. 2-ох інвалідів обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.02.2006р. N3483-IV) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

У відповідності із ч.ч.2, 3, 5 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до п. 14 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування: інвалідів", яке було чинним в той період, за який позивач нараховує адміністративно-господарські санкції, підприємства (об'єднання), установи і організації в межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно з пунктом 5 зазначеного Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів; робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів (п.3).

Робоче місце згідно з п. 3 Положення вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

З наведеного вище випливає, що на підприємство покладається обов'язок створювати, належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про кількість створених робочих місць.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідач доказів на підтвердження створення у встановленому порядку місць для працевлаштування інвалідів, доказів того, що підприємство розробляло заходи щодо створення робочого місця для інваліда, включало їх до колективного договору, атестувало створені місця спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, не подав.

У відповідності із п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідачем добровільно суми адміністративно-господарської санкції не сплачено.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006р., поданого відповідачем Волинському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві за 2006р. складала 45 чоловік, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб.

Таким чином, відповідачем у 2006р. не виконано нормативу працевлаштування 2-ох інвалідів.

Сума адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування у 2006р. 2-ох інвалідів становить: 3097,78грн. х 2 = 6195,56грн., де 3097,78грн. –середня річна заробітна плата на підприємстві; 2 –кількість незайнятих інвалідами робочих місць.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 6195,56грн. адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування у 2006р. 2-ох інвалідів обгрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ч.2 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідачем адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006р. у строки, встановлені п.2. Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, не сплачено.

Згідно з розрахунком позивача сума пені за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2007р. по 26.07.2007р. складає 189,72грн., обчислена відповідно до вимог законодавства, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підлягає до стягнення з відповідача.

Фонд соціального захисту інвалідів, Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є юридичними особами, наділені повноваженнями здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін – вживати заходів щодо їх стягнення в судовому порядку (п. 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, п.п. 3, 4 п. 4 Положення про Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; п. 8 ст. 19, ст. 20 Закону).

У зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, господарський суд вважає за можливе на підставі ст. 263 КАС України розстрочити виконання постанови господарського суду про стягнення з відповідача 6385грн. 28коп. рівними частками терміном на один рік.

Керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N70, ст.ст. 87, 94, 98, 104, 160 –163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Куликовецького споживчого товариства, (с. Погулянка, Маневицького району, код 01743861) в користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 6195грн. 56коп. адміністративно-господарських санкцій, 189грн. 72коп. пені, зарахувавши ці кошти в держбюджет Маневицького району 50070000, н/р 31210230700287, код 21740422, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014.

3. Виконання постанови господарського суду про стягнення з Куликовецького споживчого товариства, (с. Погулянка, Маневицького району, код 01743861) 6385 грн. 28коп. розстрочити рівними частками терміном на 1 (один) рік: вересень 2007р. –532грн. 10коп., жовтень 2007р. - 532грн. 10коп., листопад 2007р. - 532грн. 10коп., грудень 2007р. - 532грн. 10коп., січень 2008р. - 532грн. 10коп., лютий 2008р. - 532грн. 10коп., березень 2008р. - 532грн. 10коп., квітень 2008р. - 532грн. 10коп., травень 2008р. - 532грн. 10коп., червень 2008р. - 532грн. 10коп., липень 2008р. - 532грн. 10коп., серпень 2008р. - 532грн. 18коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

              Суддя