Постанова

від 19.05.2010 по справі 44/294-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 р. № 44/294-б

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Ткаченко Н.Г. (головуючий ),

Катеринчук Л.Й. (доповідач ),

Яценко О.В.

розглянувши

касаційну скаргу ДПІ у Оболонському райо ні міста Києва

на постанову господарського суду міст а Києва від 02.06.2009 року

у справі

господарського суду № 44/294-б

міста Києва

за заявою СПД - ФОП ОСОБА_4

до малого приватного підприє мства "Фірма Манта"

про визнання банкрутом

ліквідатор Вершинін А.О.

в судовому засіданні взял и участь представники :

від скаржника: Пелипецький В.Д. (довірені сть від 25.11.2009 року № 7083/9/10-008),

від боржника: Вершинін А.О. (ліквідатор).

від заявника: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

в провадженні господарс ького суду міста Києва знахо диться справа про визнання б анкрутом малого приватного п ідприємства "Фірма Манта" (дал і - боржника), яку було поруше но ухвалою суду від 22.05.2009 року з а заявою СПД - ФОП ОСОБА_4 (далі - ініціюючий кредитор ), з урахуванням особливостей , передбачених статтею 52 Закон у України «Про відновлення п латоспроможності боржника а бо визнання його банкрутом»( далі - Закону).

Постановою суду від 02.06.2009 рок у боржника визнано банкрутом , відкрито ліквідаційну проц едуру, ліквідатором призначе но арбітражного керуючого - Вершиніна А.О., визнано роз мір вимог ініціюючого кредит ора на суму 6 800 грн. 00 коп., зобов' язано ліквідатора письмово п овідомити всіх відомих креди торів боржника про визнання його банкрутом, зобов' язано ліквідатора надати суду зві т та ліквідаційний баланс у с трок до 02.06.2010 року (том 1, а.с. 30-32) .

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, ДПІ у Оболонськ ому районі міста Києва (далі - інспекція) звернулась до Вищ ого господарського суду Укра їни з касаційною скаргою, в як ій просила скасувати пост анову суду першої інстанції та направити справу на новий судовий розгляд до суду перш ої інстанції, аргументуюч и порушенням норм матеріальн ого та процесуального права, зокрема, статті 52 Закону, стат ті 19 Закону України «Про держа вну реєстрацію юридичних осі б та фізичних осіб підприємц ів», статей 36, 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України, пер еглянувши у касаційному поря дку постанову суду першої ін станції, на підставі встанов лених фактичних обставин спр ави, перевіривши застосуванн я судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права, вислухавши пред ставника скаржника, дійшла в исновку про наявність правов их підстав для часткового за доволення касаційної скарги , виходячи з такого.

За приписами статті 107 Госпо дарського процесуального к одексу України, сторони у спр аві мають право подати касац ійну скаргу, а прокурор касац ійне подання на рішення місц евого господарського суду, щ о набрало законної сили, та по станову апеляційного суду; к асаційну скаргу мають право подати також особи, яких не бу ло залучено до участі у справ і, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується ї х прав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 стат ті 41 Господарського процесуа льного кодексу України, пров адження у справах про банкру тство здійснюється у порядку , передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону У країни «Про відновлення плат оспроможності боржника або в изнання його банкрутом», нор ми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосув анні над загальними нормами Господарського процесуальн ого кодексу України.

Відповідно до частини 1 стат ті 52 Закону в разі, якщо громад янин-підприємець - боржник аб о керівні органи боржника - юр идичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у раз і ненадання боржником протяг ом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових д екларацій, документів бухгал терської звітності, а також з а наявності інших ознак, що св ідчать про відсутність підпр иємницької діяльності боржн ика, заява про порушення спра ви про банкрутство відсутньо го боржника може бути подана кредитором незалежно від ро зміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'яз ань.

Отже, спрощена процедура ба нкрутства відповідно до стат ті 52 Закону передбачає введен ня ліквідаційної процедури б оржника одразу ж після поруш ення провадження у справі пр о банкрутство, що має наслідк ом припинення господарської діяльності боржника ( частин а 1 статті 23 Закону).

Наслідком припиненн я господарської діяльності б оржника є те, що в ліквідаційн ій процедурі не виникають зо бов'язання по сплаті податкі в та загальнообов'язкових зб орів відповідно до Закону Ук раїни "Про порядок погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами". З та ким висновком погоджується В ерховний суд України у Поста нові №04/153 від 06.04.2004 року у справі № 17/124.

Відповідно до частин и 5.3.1 статті 5.3 Закону України "Пр о порядок погашення зобов'яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами" платник пода тків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового з обов'язання, зазначену в пода ній ним податковій деклараці ї протягом 10 календарних днів , наступних за останнім днем в ідповідного граничного стро ку, передбаченого підпунктом 4.1.4 статті 4 цього Закону для по данні податкової декларації . У разі коли відповідно до зак ону контролюючий орган самос тійно визначає податкове зоб ов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними і з порушенням податкового зак онодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нарах овану суму податкового зобов 'язання у строки, визначені в з аконі з відповідного податку , а за їх відсутності - протя гом десяти календарних днів від дня отримання податковог о повідомлення про таке нара хування.

Відтак, незаконне ви знання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унемож ливлює встановлення податко вим органом зобов'язань по сп латі податків відповідно до податкових повідомлень-ріше нь, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, ос кільки з моменту визнання бо ржника банкрутом у нього не в иникають податкові зобов'яза ння.

Наведене дозволяє зр обити висновок про право под аткового органу на оскарженн я постанов про визнання борж ника банкрутом в порядку ста тті 107 ГПК України, як судових а ктів за наслідком прийняття яких змінюється правовий ста тус юридичної особи і вона вт рачає статус суб'єкта, щодо як ого можуть виникати податко ві зобов'язання.

Статтею 16 Закону України « Про державну реєстрацію юрид ичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що з метою забезпечення органі в державної влади та учасник ів цивільного обороту достов ірною інформацією про юридич них осіб та фізичних осіб (під приємців) створюється Єдиний державний реєстр, який місти ть відомості щодо місцезнахо дження юридичної особи, дати та номеру записів про провед ення державної реєстрації юр идичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни с відоцтва про державну реєстр ацію, дані про установчі доку менти, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощ о.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів», який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному ре єстрі містяться відомості пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням, пр о відсутність підтвердження відомостей про юридичну осо бу, а також відомості про заре зервовані найменування юрид ичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, я кщо відомості, які підлягают ь внесенню до Єдиного держав ного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вваж аються достовірними і можуть бути використані в спорі з тр етьою особою, доки до них не вн есено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру , не були до ньог о внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьо ю особою.

Закон також визначає поря док внесення до Єдиного держ авного реєстру записів про в ідсутність юридичної особи з а її місцезнаходженням, які з дійснюються державним реєст ратором (пункт 7 статті 19 зазна ченого Закону).

Згідно з частинами 12 - 14 ст атті 19 Закону України "Про дер жавну реєстрацію юридичних о сіб та фізичних осіб - підприє мців" із змінами внесеними За коном України "Про внесення з мін до деяких законодавчих а ктів України щодо протидії п ротиправному поглинанню та з ахопленню підприємств" які н абрали чинності 16.12.2009 року, у ра зі ненадходження в установле ний частиною одинадцятою ціє ї статті строк реєстраційної картки про підтвердження ві домостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'я заний надіслати рекомендова ним листом протягом п'яти роб очих днів з дати, встановлено ї для подання реєстраційної картки, юридичній особі пові домлення щодо необхідності п одання державному реєстрато ру зазначеної реєстраційної картки. У разі надходже ння державному реєстратору в ід органу державної податков ої служби повідомлення встан овленого зразка про відсутні сть юридичної особи за її міс цезнаходженням державний ре єстратор зобов'язаний надісл ати рекомендованим листом пр отягом п'яти робочих днів з да ти надходження зазначеного п овідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідно сті подання державному реєст ратору реєстраційної картки . Державний реєстратор з алишає реєстраційну картку п ро підтвердження відомостей про юридичну особу без розгл яду, про що повідомляє заявни ка у випадках, передбачених ч астиною шостою цієї статті, т а у порядку, встановленому ча стиною сьомою цієї статті. У р азі неподання юридичною особ ою протягом місяця з дати над ходження їй відповідного пов ідомлення реєстраційної кар тки про підтвердження відомо стей про юридичну особу держ авний реєстратор повинен вне сти до Єдиного державного ре єстру запис про відсутність підтвердження зазначених ві домостей. Якщо державному реєстратору повернуто реком ендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсу тність юридичної особи за за значеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридич ної особи за її місцезнаходж енням.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 5 Закону пров адження у справах про банкру тство регулюються цим Законо м, Господарським процесуальн им кодексом та іншими законо давчими актами України.

Частиною 3 статті 6 Закону вс тановлено, що справа про банк рутство порушується господа рським судом, якщо безспір ні вимоги кредитора до боржн ика сукупно складають не м енше трьохсот мінімальних ро змірів заробітної плати, які не були задоволені боржнико м протягом трьох місяців піс ля встановленого для їх пога шення строку, якщо інше не пер едбачено цим законом.

При цьому безспірність вим ог кредитора повинна підтвер джуватись документами, які к редитор зобов' язаний додат и до заяви про порушення спра ви про банкрутство.

Перелік цих документів міс титься в пункті 8 статті 7 Зако ну, в якому зокрема зазначаєт ься, що кредитор повинен до дати до заяви виконавчі доку менти, чи інші документи, які п ідтверджують визнання боржн иком вимог кредитора.

За приписами частини 8 статт і 1 Закону безспірні вимоги кр едиторів - вимоги кредиторів , визнані боржником, інші вимо ги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи р озрахунковими документами, з а якими відповідно до законо давства здійснюється списан ня коштів з рахунків боржник а.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського про цесуального кодексу України обставини справи, які відпов ідно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування, а поло ження статті 52 Закону не виклю чають обов'язку ініціюючого кредитора доказувати безспі рність грошових вимог.

Як вбачається з мате ріалів справи, провадження у справі про банкрутство борж ника було порушено за заявою СПД - ФОП ОСОБА_4. Заява мо тивована тим, що боржник не ви конав умови договору б/н про н адання юридичних послуг та м ає заборгованість на суму 6 800 г рн., що підтверджується від повіддю на претензію від 20.07.2008 року (том 1, а.с. 14). Відповідно до Акту ініціюючого кред итора від 17.04.2009 року, боржник ві дсутній за адресою місцезнах одження: м. Київ, вул. Полярна, б уд. 20 (том 1, а.с. 15).

Відтак, судом першої і нстанції не прийнято до уваг и, що ініціюючим кредитором н е надано до заяви про порушен ня справи про банкрутство до кументів виконавчого провад ження або документів, за яким и здійснюється списання кошт ів з рахунків боржника. З прав овою позицією про необхідніс ть доведення "безспірності" г рошових вимог ініціюючого кр едитора виконавчими докумен тами або іншими документами за якими здійснюється списан ня коштів з рахунків боржник а погоджується Верховний суд у постанові №06/337 від 17.10.2006 у справ і №3/157.

Окрім того, судом прийнято як належний доказ відсутнос ті боржника за адресою місце знаходження акт ініціюючого кредитора від 17.04.2009 року (том 1, а.с. 15), в той час як ініціююч ий кредитор вправі доводити відсутність місцезнаходжен ня боржника виключно відпові дним записом щодо боржника в ЄДРПОУ, а Витяг з ЄДРПОУ с таном на 19.05.2009року містить дані про наявність місцезнаходже ння боржника (а.с. 16).

Колегія суддів касаційног о суду не погоджується з висн овками суду першої інстанції про тотожність понять "стату с відомостей про юридичну ос обу боржника не підтверджено " та "відсутність місцезнаход ження боржника" з огляду на та ке.

Відповідно до підпункту 5.5 п ункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиног о державного реєстру юридичн их осіб та фізичних осіб-підп риємців, затвердженого наказ ом Державного комітету Украї ни з питань регуляторної пол ітики та підприємництва від 20.10.2005р. № 97, статус відомостей про юридичну особу може набу вати значення: у Єдиному держ авному реєстрі є підтверджен ня даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані п ро юридичну особу; виявлено в ідсутність юридичної особи з а місцезнаходженням.

Отже, законодавець виключ ає тотожність записів про ві дсутність юридичної особи за місцезнаходженням та про ві дсутність підтвердження дан их про юридичну особу. Зазнач еної норми не враховано судо м першої інстанції при оцінц і доказів на предмет встанов лення місцезнаходження борж ника.

Матеріалами справи підтве рджується, що при прийнятті о скаржуваної постанови судом першої інстанції не надано о цінки витягу ЄДРПОУ від19.05.2009 ро ку, про реєстрацію боржника, з а адресою місцезнаходження: м. Київ, вул. Полярна, буд. 20 ( а .с. 16).

Постанова суду про визнан ня боржника банкрутом та від криття ліквідаційної процед ури є за своєю правовою приро дою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки су ду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинн і бути вичерпними, відповіда ти дійсності та підтверджува тися достовірними доказами, дослідженими в судовому засі данні (Постанова Пленуму Вер ховного Суду України від 29.12.1976 № 11 із змінами на даний час).

У зв' язку з тим, що н а момент порушення проваджен ня у справі ініціюючий креди тор не надав суду доказів без спірності своїх вимог до бор жника, боржник мав фактичне м ісце знаходження, провадженн я у справі про його банкрутст во за спрощеною процедурою б уло порушено необґрунтовано , визнання боржника банкруто м за відсутності належних до казів на підтвердження підст ав передбачених статтею 52 Зак ону згідно постанови суду ві д 02.06.2009 року є незаконним.

Згідно з приписами частин и 1 статті 80 ГПК України, провад ження у справах, які не підляг ають розгляду в господарськи х судах України підлягає при пиненню. До категорії таких с прав можна віднести справи п ро банкрутство, які здійснюю ться за особливою формою про цесу з врахуванням особливос тей, передбачених Законом Ук раїни "Про відновлення плато спроможності боржника або ви знання його банкрутом" та які порушені необґрунтовано в с илу зазначеного спеціальног о закону.

Оскільки приписами статті 40 Закону не передбачено можли вості припинення незаконно п орушеної справи про банкрутс тво, колегія суддів касаційн ого суду вважає правильним з астосувати загальні положен ня частини 1 статті 80 ГПК Украї ни та припинити безпідставно порушене провадження у спра ві про банкрутство малого пр иватного підприємства "Фірма Манта" (пункт 36 Постанови Плен уму Верховного суду України №15 "Про судову практику в спра вах про банкрутство".

Про позитивний обов'язок за конодавця на предмет заповне ння прогалин у статті 40 Закону для належного застосування судами норм законодавства пр о банкрутство та про можли вість припинення незаконно п орушеного провадження у спра ві про банкрутство з інших пі дстав, окрім тих, які передбач ено статтею 40 Закону нагол ошується в частині 5 Рішення К онституційного суду України №5-рп/2007 від 20.06.2007року у справі №1-14/ 2007 за конституційним звернен ням ВАТ "Кіровоградобленерго " про офіційне тлумачення пол ожень частини восьмої статті 5 Закону України "Про відновле ння платоспроможності боржн ика або визнання його банкру том".

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України, ді ючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК Україн и, вважає постанову господар ського суду міста Києва від 02. 06.2009 року про визнання боржника банкрутом прийнятою з поруш енням норм матеріального та процесуального права, а отже такою, що підлягає скасуванн ю, а провадження у справі прип иненню.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуальн ого кодексу України якщо вик онані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийн ято нове рішення про повну аб о часткову відмову в позові, а бо провадження у справі прип инено, або позов залишено без розгляду, боржникові поверт ається все те, що з нього стягн уто на користь стягувача за з міненими чи скасованими у ві дповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетен ції судів касаційної (апеляц ійної або першої інстанції) н алежить вжиття заходів до по вороту виконання скасованог о судового рішення.

Відповідно до статті 122 ГПК У країни, суд вважає необхідни м зобов'язати державного реє стратора за адресою місцезна ходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-п ідприємців дані про скасуван ня постанови господарського суду міста Києва від 02.06.2009 року та припинення провадження у справі №44/294-б.

Колегія суддів касаційног о суду зазначає, що скасуванн я постанови суду першої інст анції про визнання боржника банкрутом, відповідно до заз наченої Постанови ВГСУ, може бути підставою для перегляд у за нововиявленими обставин ами ухвали суду про затвердж ення звіту ліквідатора та лі квідаційного балансу, оскіль ки касаційним судом спростов ано обґрунтованість введенн я ліквідаційної процедури у справі.

Відповідно до статей 125, 129 Кон ституції України та рішення Конституційного Суду Україн и № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року касаційн е оскарження постанов (ухвал ) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслід ками розгляду касаційної ск арги (подання) не передбачено .

На підставі викладеного, к еруючись частиною 1 статті 80 Г ПК України, Рішенням Констит уційного суду України №5-рп/2007 в ід 20.06.2007року у справі №1-14/2007, статт ями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищи й господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скар гу ДПІ у Оболонському районі міста Києва задовольнити ча стково.

2. Постанову господарс ького суду міста Києва від 02.06.2 009 року скасувати, провадження у справі № 44/294-б припинити .

3. Державному реєстрат ору за місцезнаходженням бор жника малого приватного підп риємства "Фірма Манта" внести до Єдиного державного реєст ру юридичних та фізичних осі б-підприємців дані про скасу вання постанови господарськ ого суду міста Києва від 02.06.2009 р оку та припинення провадженн я у справі № 44/294-б про банкрутст во малого приватного підприє мства "Фірма Манта" (код ЄДРПОУ 22886889).

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

О. Яценко