Постанова

від 16.03.2021 по справі 480/9379/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 р. Справа № 480/9379/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021, суддя М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєв, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/9379/20

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ВП № 63875262 від 10.12.2020 про стягнення виконавчого збору у сумі 20000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 480/3449/20 виконано ГУ Держгеокадастру, а саме прийнято наказ № 18-37000/16-20-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" відповідно до якого, затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2.00 га кадастровий номер 5920983200:09:001:0284 розташованої за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області. При цьому ГУ Держгеокадастру виконавчу службу було своєчасно повідомлено про виконання рішення і направлено до виконавчої служби копію вищезазначеного наказу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренка Володимира Олександровича про стягнення виконавчого збору в розмірі 20000 грн від 10.12.2020 ВП № 63875262.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснення заходів з примусового виконання, і є встановленою законодавством складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Крім того, відповідач зазначив, що боржником рішення суду виконано 22.12.2020 після відкриття виконавчого провадження, разом з яким було розпочате примусове виконання рішення суду.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 480/3449/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задоволено і зобов`язано прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність з кадастровим номером 5920983200:09:001:0284. площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області.

Не погодившись з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 480/3449/20 ГУ Держтеокадастру у Сумській області на це рішення 17.09.2020 до Другого апеляційного адміністративного суду була подана апеляційна.

07.12.2020 Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у зв`язку з набранням 13.11.2020 рішенням законної сили.

10.12.2020 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного рішення. Постановою від 10.12.2020 ВП № 63875262 визначено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 20000 грн.

Не погоджуючись з постановою державного виконавця від 10.12.2020 про стягнення виконавчого збору , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий збір не підлягає стягненню з позивача, оскільки державним виконавцем не доведено вжиття відповідних заходів з примусового виконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами статті 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною четвертою статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналізуючи вищевказані норми, колегія суддів дійшла висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Наведене спростовує доводи позивача щодо відсутності реальних заходів з боку державного виконавця, спрямованих на примусове виконання рішення Сумського окружного адміністративною суду від 20.08.2020 по справі № 480/3449/20.

Так, на виконання рішення Сумського окружного адміністративною суду від 20.08.2020 по справі № 480/3449/20 позивачем 22.12.2020 було прийнято наказ № 18-37000/16-20-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" відповідно до якого, затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2.00 га кадастровий номер 5920983200:09:001:0284 розташованої за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області ГУ Держгеокадастру листом від 16.11.2018 № 31-18-0.332-8150/2-18 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 23.06.2018 (а.с. 12) і наказом від 19.02.2019 № 18-1194/1619 їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Отже, рішення суду було виконане позивачем 22.12.2020 року, тобто після прийняття постанов від 10.12.2020 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що на момент винесення постанов від 10.12.2020 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору позивачем (боржником у виконавчому провадженні) рішення Сумського окружного адміністративною суду від 20.08.2020 по справі № 480/3449/20 виконане не було.

Вказані обставини встановлені судом першої інстанції з матеріалів даної справи та визнаються сторонами.

З урахуванням зазначених обставин державний виконавець мав усі правові підстави для відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.

Таким чином, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв правомірно відповідно до норм чинного законодавства.

Частиною першою статті 18 Закону №1404 передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною третьою цієї статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина четверта наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Доводи позивача щодо того, що державним виконавцем не вчинено жодних дій з примусового виконання рішення, крім прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, судом не приймаються, оскільки положеннями статті 27 Закону №1404-VIII прямо передбачений обов`язок державного виконавця одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 по справі №480/3452/19.

Також доводи позивача щодо не отримання Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області результатів апеляційного оскарження, а саме ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 про повернення апеляційної скарги, до винесення відповідачем постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, є необґрунтованими, оскільки вказані обставини не спростовують обов`язку державного виконавця прийняти до виконання рішення суду, яке набрало законної сили на підставі заяви стягувача, винести постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору.

Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 20000 грн від 10.12.2020 ВП № 63875262.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, пп.1, 3 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або-змінити судове рішення, у разі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та у разі невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 та прийняття постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми) - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 по справі № 480/9379/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов