Постанова

від 15.03.2021 по справі 160/9568/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9568/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року (суддя I інстанції - В.С. Віхрова) в адміністративній справі №160/9568/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Гідробуд до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ТОВ Будівельне підприємство Гідробуд 14 серпня 2020 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати:

- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2020 року №1683670/31891134, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №2 від 02.06.2020 року;

- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2020 року №1683669/31891134, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №3 від 03.06.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання подані ТОВ БП Гідробуд :

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.06.2020 року №2 до податкової накладної від 27.05.2020 року №2;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 03.06.2020 року №3 до податкової накладної від 27.05.2020 року №3.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач вважає прийняті рішення необґрунтованими, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів, які свідчать про здійснення господарських операцій та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти у реєстрації в ЄРПН складених розрахунків коригування кількісних та вартісних показників (додаток №2 до податкової накладної). За таких обставин позивач вважає, що наявні усі підстави для зобов`язання контролюючого органу зареєструвати спірні розрахунки коригувань.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано:

- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2020 року №1683670/31891134, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №2 від 02.06.2020 року;

- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.07.2020 року № 1683669/31891134, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №3 від 03.06.2020 року;

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання подані ТОВ БП ГІДРОБУД :

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.06.2020 року №2 до податкової накладної від 27.05.2020 року №2;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 03.06.2020 року №3 до податкової накладної від 27.05.2020 року №3.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, оскільки дії Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області є правомірними, а рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято виключно в межах діючого законодавства.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, а тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження, про що сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Гідробуд є юридичною особою (код ЄДРПОУ 31891134). Основним видом діяльності позивача є: код КВЄД 42.91 Будівництво водних споруд, код КВЄД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 46.19. Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 77.34 Надання в оренду водних транспортних засобів, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Відповідачі - Державна податкова служба України, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Між позивачем та ТОВ ДНЕПР ЕКОСТРОЙ (код ЄДРПОУ 39805812) 28.04.2020 року укладено договір поставки №28/04-03-ПМ, відповідно до умов якого позивач зобов`язаний виконати поставку товару (будівельних матеріалів) (а.с. 28-30).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ ДНЕПР ЕКОСТРОЙ складені та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкові накладні, а саме: №2 від 27.05.2020 року, №3 від 27.05.2020 року.

В подальшому до вищевказаних податкових накладних позивачем направлено розрахунки коригування кількісних та вартісних показників, оформлені у зв`язку поверненням коштів за непоставлений товар, а саме:

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.06.2020 року №2 до податкової накладної від 27.05.2020 року № 2; (а.с. 44)

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 03.06.2020 року №3 до податкової накладної від 27.05.2020 року № 3. (а.с. 46)

З квитанцій від 24.06.2020 року вбачається, що документи прийняті, проте реєстрація РК зупинена, сума компенсації вартості товару/послуги 7227/7308, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с. 45,47)

25.06.2020 року позивач направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо РК, реєстрацію яких зупинено на підтвердження здійснення господарської операції (кількість додатків 14 шт.). (а.с. 48-64)

Рішеннями комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.07.2020 року №1683670/31891134 та від 01.07.2020 року № 1683669/31891134 було відмовлено у реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників з підстави ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції. Складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. (а.с. 65,66)

В графі додаткова інформація спірних рішень зазначено відсутній бух.облік .

Не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації розрахунків коригування, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що Додатком №1 Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до якого, у разі відповідності платника податків хоча б одному із зазначених критеріїв, податкова накладна та/або розрахунок коригування, поданий до Єдиного реєстру податкових накладних таким платником податку, зупиняється. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем-1 винесено квитанцію про зупинення податкової накладної, складеної на контрагента - ТОВ ДНЕПР ЕКОСТРОЙ , в якій міститься лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації вищезазначених розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, без визначення конкретного переліку документів, достатніх для прийняття контролюючим органом позитивного рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі по тексту - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки реквізитів та відомостей, зазначених у податковій накладній, зокрема і відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Проте, колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу, що судом першої інстанції при прийнятті рішення помилково застосовано положення Порядку №1165, а саме - Додаток №1, яким встановлено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, однак, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, винесені на підставі квитанцій про зупинення, в яких чітко зазначається, що розрахунок коригування зупинений на підставі відповідності останнього п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Саме ця норма стала підставою для зупинення вищевказаних розрахунків коригування, а згодом і відмови у реєстрації останніх.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як зазначалось вище, реєстрацію розрахунків коригування позивача зупинено з тих підстав, що сума компенсації вартості товару/послуги 7227/7308, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у додатку 3 до Порядку №1165, відповідно до пункту 5 якого таким критерієм є Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги .

З огляду на викладене, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з реальністю здійснення господарської операції, на підставі якої позивачем складено спірні ПН/РК, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Проте, як вбачається з пояснень апелянта, наведених в апеляційній скарзі від 01 грудня 2020 року, позивача - ТОВ БП Гідробуд станом на дату прийняття оскаржуваних рішень, не віднесено до переліку ризикових платників податку. Також контролюючим органом жодним чином не доведено відповідність зазначеної вище господарської операції між позивачем та його контрагентом п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та в матеріалах справи відсутні такі докази.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить пропозицію щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначалося вище, позивачем після зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування надані пояснення та копії первинних документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних, зокрема договір поставки від 28.04.2020 року № 28/04-03-ПМ, рахунки, виписки з банківського рахунку, листи, штатний розклад, дозвіл, ліцензія та договір оренди.

Натомість, спірними рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації розрахунків коригування з підстав ненадання платником податків копій документів, проте в графі, де зазначений перелік первинних документів, не вказано, які саме документи не надані позивачем, хоча затверджена у додатку до Порядку №520 форма рішення імперативно вимагає від податкового органу підкреслити у переліку документів ті, які не надані платником податків. Проте, такі дії податковим органом вчинені не були і конкретні документи, які не були надані, у відповідній графі рішень не підкреслені.

Посилання апелянта на ту обставину, що спірні рішення прийняті у зв`язку з ненаданням позивачем документів бухгалтерського обліку, про що зазначено в графі Додаткова інформація колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позивачем разом з повідомленням №2 від 25.06.2020 року подано відповідачу достатню кількість підтверджуючих документів щодо вищезгаданої господарської операції (а.с. 50-64).

Таким чином, доводи ГУ ДПС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі повністю спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем підтверджено відповідними поясненнями та первинними документами інформацію, викладену в розрахунках коригування №2 від 02.06.2020 року та №3 від 03.06.2020 року, а тому рішення про відмову в їх реєстрації є протиправними, як правильно вказав і суд першої інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, згідно із нормами п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21 серпня 2019 року перейшли повноваження ДФС України.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, необхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування, з чим погоджується колегія суддів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації спірних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни мотивувальної частини рішення.

Оскільки за приписами ч.1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року в адміністративній справі №160/9568/20 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року в адміністративній справі №160/9568/20 змінити в частині обґрунтування висновків суду.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак