Постанова

від 15.03.2021 по справі 280/2382/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2382/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника відповідача Воєводіної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 р. (суддя Лазаренко М.С., повне судове рішення складено 18.11.2020 р.) в справі № 280/2382/20 за позовом Комунального некомерційного підприємства Запорізькій регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр Запорізької обласної ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальна установа Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування рішення № 0002883306 від 17.02.2020 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 287 544,70 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду 10.11.2020 р. допущено заміну позивача Комунальної установи Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради правонаступником Комунальним некомерційним підприємством Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр Запорізької обласної ради.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002883306 від 17.02.2020 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Фактично доводи апелянта повторюють підстави, за якими відповідач заперечував проти позову, а саме: документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено несвоєчасне подання та відображення (нарахування) суми нарахованого єдиного внеску за певні місяці; саме заповнення та подання страхувальником звіту і є нарахуванням єдиного внеску; правовий висновок Верховного Суду у справі № 808/273/17 не може бути застосований в даній справі через те, що він стосується іншого акту перевірки; штрафні санкції за донарахування єдиного внеску та за несвоєчасне подання звітності є санкціями за різні правопорушення, тому є неправильним висновок суду першої інстанції про подвійне притягнення позивача до відповідальності одного виду. Додатково зазначає, що будь-яких первинних документів щодо нарахування саме єдиного внеску позивачем до перевірки не надано.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 р. допущена заміна відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663).

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь суддя-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Комунальної установи Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.01.2016 р. по 15.01.2020 р., валютного законодавства за період з 10.01.2016 р. по 15.01.2020 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.01.2016 р. по 15.01.2020 р.

За результатами перевірки 30.01.2020 р. складено акт № 33/08-01-05-03/05499174, у пункті 3.1.4.1.3.3.1 якого зазначено: несвоєчасне ... відображення (нарахування) суми нарахованого єдиного внеску за червень 2016 року, травень 2017 року, липень 2017 року, листопад 2017 року, січень 2018 року, квітень 2019 року, червень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року.

17.02.2020 р. ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002883306, яким до Комунальної установи Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради застосовано штрафні санкції в розмірі 287544,70 гривень.

Рішенням Державної податкової служби України від 27.03.2020 р. скарга платника залишена без задоволення, а рішення від 17.02.2020 № 0002883306 - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження своєчасності нарахування та сплати позивачем єдиного внеску, застосування штрафних санкцій оскарженим рішенням є подвійним притягненням до відповідальності, адже за несвоєчасне подання звітності до позивача вже було застосовано штрафну санкцію іншим рішенням № 0002893306 від 17.02.2020 р. у розмірі 6120,00 грн., що є порушенням статті 61 Конституції України.

Також судом першої інстанції враховано, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 16.03.2020 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 р. у справі № 335/1899/20, позов ОСОБА_1 , яка на той час займала посаду голови комісії з припинення Комунальної установи Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради, задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП № 3 від 21.02.2020 р., винесену ГУ ДПС у Запорізькій області.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням ГУ ДПС № 0002883306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.02.2020 р. до Комунальної установи Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради застосовано штрафні санкції в розмірі 287 544,70 грн. за порушення пункту 1 частини 2 статті 6, частин 2, 5 статті 8, частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Рішення № 0002883306 прийнято на підставі акту позапланової перевірки Комунальної установи Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.01.2016 р. по 15.01.2020 р., валютного законодавства за період з 10.01.2016 р. по 15.01.2020 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.01.2016 р. по 15.01.2020 р. № 33/08-01-05-03/05499174, яким встановлено порушення пункту 1 частини 2 статті 6, частин 2, 5 статті 8, частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Виходячи зі змісту акту перевірки, підставою застосування до позивача штрафних санкцій є несвоєчасне відображення (нарахування) суми нарахованого єдиного внеску за червень 2016 року, травень 2017 року, липень 2017 року, листопад 2017 року, січень 2018 року, квітень 2019 року, червень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року.

Судом встановлено, що позивачем в повному обсязі нараховувався та сплачувався єдиний внесок протягом зазначеного періоду, проте позивачем несвоєчасно подавались звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому своєчасне нарахування та сплата єдиного внеску підтверджена копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), пунктом першим частини другої статті 6 якого встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що тлумачення приписів частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI (зокрема, словосполучення сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок ) вказує на те, що нарахування єдиного внеску передує його сплаті, тому єдиний внесок сплачується лише тоді, коли він вже є нарахований.

Відповідно, якщо єдиний внесок оплачений, то це означає, що на момент оплати він вже був нарахованим, та своєчасна оплата єдиного внеску означає, що і нараховано його теж було своєчасно.

В цьому питанні судом першої інстанції обґрунтовано застосовано правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16.03.2018 р. у справі № 808/273/17. У цій постанові Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що несвоєчасно подавши Звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2015 року та за червень 2016 року, позивач своєчасно сплачував разом з нарахуванням та виплатою заробітної плати найманим працівникам суми єдиного внеску за ці періоди. На цій підставі Верховний Суд залишив без змін судові рішення, якими було скасовано рішення державної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Таким чином, Верховним Судом розмежовано поняття нарахування єдиного внеску та звітування стосовно вже нарахованого єдиного внеску.

Доводи апелянта про незастосовність приведеного висновку Верховного Суду до правовідносин в цій справі є аналогічними доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, та розглянуті судом першої інстанції, який обґрунтовано вказав, що посилання відповідача на те, що зазначений вище правовий висновок Верховного Суду не підлягає застосуванню, суд відхиляє з огляду на подібність обставин справи № 808/273/17 і даної справи, оскільки в обох справах оскаржується рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій з формулюванням за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску , і предметом спору була правильність чи неправильність кваліфікації несвоєчасного подання звітності як порушення порядку нарахування єдиного внеску. Тому, з огляду на подібність обставин обох справ, суд вважає за необхідне застосувати вищевказаний правовий висновок Верховного Суду в даній справі. .

Що стосується тверджень відповідача про донарахування єдиного внеску, то з цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в акті перевірки, на сторінках 14-15, міститься таблиця, за якою відповідач перевіряв правильність нарахування єдиного внеску. Згідно з таблицею (стовпчики 2, 3, 4), суми єдиного внеску за даними звітів у всіх періодах дорівнюють сумам єдиного внеску за даними перевірки. Відхилення по всіх періодах становить 0,00 , що свідчить про правильність нарахування єдиного внеску. З цих підстав, доводи відповідача про те, що Комунальній установі Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради було донараховано єдиний внесок, спростовуються змістом самого акту перевірки. Отже, за перевіряємий період платник нараховував єдиний внесок правильно. Будь-які донарахування єдиного внеску за перевіряємий період були відсутні (доказів протилежного в матеріалах справи немає).

Посилання апелянта на те, що саме заповнення та подання страхувальником звіту і є нарахуванням єдиного внеску, суд визнає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Пунктом 1 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, встановлено, що звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Тобто, нарахування (обчислення) єдиного внеску відбувається до подання звіту та сплати єдиного внеску, а не в момент подання такого звіту.

Відповідачем у порушення частини другої статті 77 КАС України не надано доказів у спростування доводів позивача та доказів про підтвердження нарахування та сплати єдиного внеску своєчасно і повністю.

При цьому суд звертає увагу на зміст акту перевірки, на сторінках 14-15 якого міститься таблиця, за якою відповідач перевіряв правильність нарахування єдиного внеску. Згідно з таблицею (стовпчики 2, 3, 4), суми єдиного внеску за даними звітів у всіх періодах дорівнюють сумам єдиного внеску за даними перевірки. Відхилення по всіх періодах становить 0,00 , що вказує про правильність нарахування єдиного внеску та безпідставність доводів відповідача, що позивачу донараховано єдиний внесок.

Також судом першої інстанції цілком обґрунтовано звернуто увагу, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2020 р. в справі № 335/1899/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 р., яким визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № 3 від 21.02.2020 р., винесену ГУ ДПС у Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито.

Судовими рішеннями в справі № 335/1899/20 встановлено, що за перевірений період Комунальною установою Обласна туберкульозна лікарня Запорізької обласної ради єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нарахований та сплачений своєчасно, в строки, визначені чинним законодавством, що підтверджено відповідними копіями платіжних доручень та виписок по рахунку, донарахування установі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування податковим органом не здійснено.

Таким чином, обставини щодо своєчасності та в повному обсязі нарахування та сплати єдиного внеску позивачем, а також відсутності факту донарахування єдиного внеску відповідачем, відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України не доказуються при розгляді цієї справи.

Посилання апелянта на неправильний висновок суду першої інстанції про подвійне притягнення позивача до відповідальності одного виду, оскільки штрафні санкції за донарахування єдиного внеску та за несвоєчасне подання звітності є санкціями за різні правопорушення не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про протиправність оскарженого позивачем в межах цієї справи рішення.

Крім того, суд зазначає, що приведений висновок суду першої інстанції про подвійне притягнення позивача до відповідальності одного виду не є самостійною та єдиною підставою для скасування рішення.

Враховуючи сукупність приведених обставин, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення № 0002883306 від 17.02.2020 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 287 544,70 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 р. в справі № 280/2382/20 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 р. в справі № 280/2382/20 за позовом Комунального некомерційного підприємства Запорізькій регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр Запорізької обласної ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 15.03.2021 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.03.2021 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко