Постанова
від 15.03.2021 по справі 620/3133/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3133/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" з позовом до Північної митниці Держмитслужби в якому просило суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2020 №UA102150/2020/00027;

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA102000/2020/000068/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2020 №UA102150/2020/00100.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при поданні митних декларацій позивачем представлено всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною рахунку-фактури (інвойсу) щодо товарів які імпортуються. При цьому не було встановлено жодних обставин, які б перешкоджали визначенню митної вартості за першим методом. Також позивач зазначив, що взаємовідносини між позивачем та компанією-постачальником мають постійний характер, поставки на користь позивача здійснюються на регулярній основі, а прийняті раніше митницею рішення підтверджують певну системність митного органу щодо безпідставного здійснення коригування митної вартості за відсутності на те підстав.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Північна митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані зокрема, тим, що на момент митного оформлення та прийняття рішень про коригування митної вартості товару позивач не надав митниці належних документів на підтвердження повної оплати по поставці товарів. Також, в наданих позивачем платіжних дорученнях відсутнє посилання на рахунок або зазначення товару за який здійснюється оплата, що унеможливлює такі платежі ідентифікувати з поставками товару. Вказує, що судом першої інстанції поза увагою залишено питання спрацювання під час митного контролю системи управління ризиками.

За наведених обставин, апелянт вважає, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року підлягає скасуванню.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Північної митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Позивачем, було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, оскільки ним було надано всі витребувані відповідачем документи на підтвердження митної вартості товарів, у тому числі документи, що свідчать про повну оплату товару. Також, наводить практику Верховного Суду, що підтверджує заявлену ним позицію.

Разом з цим, позивач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

З огляду на викладені у відзиві обставини, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі контракту від 08.11.2017 № 08/11/2017 декларантом ТОВ "Бонтайер Україна" подано митну декларацію №UA102150/2020/221760, до якої додано копії наступних документів: пакувальний лист від 10.03.2020р; інвойс від 10.03.2020 №40; Коносамент від 11.03.2020 №910385919; автотранспортна накладна від 18.05.2020 №33786; декларація про походження товару від 10.03.2020 №40; копія декларації країни відправлення; прайс-лист від 10.03.2020; контракт від 08.11.2017 №08/11/2017; додаткова угода від 24.10.2019 №15/1 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017; додаткова угода від 12.02.2020 №19 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017; специфікація від 10.03.2020 №40.

Електронним повідомленням від 21.05.2020 витребувано від декларанта ТОВ "Бонтайер Україна" банківські платіжні документи, що стосуються задекларованого товару, по попередній оплаті за товар з відміткою банку, виписку з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. .

Разом з супровідним листом від 21.05.2020 №128 ТОВ "Бонтайер Україна" митному органу було надано копії SWIFT платежу та копії платіжного доручення в іноземній валюті, що підтверджують часткову оплату товару.

Розглянувши надані декларантом ТОВ "Бонтайер Україна" документи, митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2.

У якості мотивів для прийняття вказаного рішення про коригування митної вартості товару митницею зазначено наступне: наявність розбіжностей у договорі та специфікації щодо порядку оплати товару; у платіжних дорученнях відсутнє посилання на номер інвойсу; відповідно до умов договору сторони мають погодити замовлення 25-28 числа кожного місяця, в той час як специфікація складена 10.03.2020; коносамент не містить штамп країни відправлення; у декларації країни відправлення відсутнє посилання на документ, згідно якого здійснюється поставка; вказані у митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Також, на підставі контракту від 08.11.2017 № 08/11/2017 декларантом ТОВ "Бонтайер Україна" подано митну декларацію № UA102030/2020/635697, до якої додано копії наступних документів: пакувальний лист від 10.03.2020; інвойс від 17.01.2020 № 39; коносамент від 21.01.2020 №MEDUQ0658656; автотранспортна накладна від 21.04.2020 №33317; декларація про походження товару від 17.01.2020 № 39; банківські платіжні документи, що стосуються товарів: від 07.04.2020 № 20, від 16.04.2020 №21, від 27.04.2020 №22, від 08.05.2020 №23; прайс-лист від 10.03.2020; контракт від 08.11.2017 №08/11/2017; додаткова угода від 24.10.2019 №15/1 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017; додаткова угода від 12.02.2020 №19 до контракту від 08.11.2017 № 08/11/2017; додаткова угода від 17.01.2020 №39 до контракту від 08.11.2017 № 08/11/2017; специфікація від 17.01.2020 №39; копія митної декларації країни відправлення від 11.03.2020; лист постачальника від 01.06.2020, що підтверджує повну оплату товару; бухгалтерська довідка від 04.06.2020; супровідний лист від 03.06.2020.

Електронним повідомленням від 03.06.2020 витребувано від декларанта ТОВ "Бонтайер Україна" каталоги, специфікації, прайс-листа, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини.

Листом від 04.06.2020 №04/06/2020-1 декларантом ТОВ "Бонтайер Україна" повідомлено про надання Митниці повного комплекту документів, зокрема: інвойсу, специфікації, прайс-листа, лист постачальника про отримання повної оплати товару, бухгалтерської довідки від 04.06.2020, висновку експертного товарознавчого дослідження щодо підтвердження вартості товару, експертного висновку Чернігівської ТПП України, платіжних доручень, експортної декларації тощо.

04.06.2020 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA102000/2020/000068/2.

В якості обґрунтування такого рішення митний орган вказав наступні підстави: у платіжних дорученнях відсутнє посилання на номер інвойсу; грошові кошти за товар сплачені з порушенням строків, передбачених специфікацією; лист постачальника про отримання повної вартості оплати за товар не підтверджений додатковими документами. Відповідно до умов договору сторони мають погодити замовлення 25-28 числа кожного місяця, в той час як специфікація складена 17.01.2020. Вказані у митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Бонтайер Україна" надало достатні документи, на підставі яких можливо визначити митну вартість за ціною контракту, такі документи не містять будь-яких неточностей чи розбіжностей, що викликають сумніви у заявленій митній вартості товару, фактична оплата товару була підтверджена його постачальником, відтак доводи митного органу є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України в органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Згідно ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України (далі - МК України), усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Пунктом 24 ч. 1 ст. 4 МК України встановлено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В силу ч. 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частинами 1-2 статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За правилами ч.2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ( ч.ч. 5-6 статті 53 Митного кодексу України).

В силу ч.ч. 1-3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 стаття 54 МК).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Щодо рішення від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2 апелянт посилається на те, що на момент митного оформлення та прийняття вказаного рішення про коригування митної вартості товару позивач не надав митниці документів на підтвердження оплати по відповідній поставці. Так, надані позивачем документи підтверджували часткову сплату вартості товару, разом з цим цей платіж неможливо ідентифікувати з такою поставкою товару.

Водночас, колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта з огляду на те що, відповідно до норм чинного законодавства основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.

Як було встановлено судом, та не спростовується митним органом, на момент здійснення митного оформлення позивачем було сплачено частину вартості товару у сумі 7029,00 дол. США, відповідно до платіжного доручення №24.

В подальшому, вартість товару оплачена у повному обсязі у розмірі, що відповідає домовленостям сторін.

Згідно бухгалтерської довідки від 04.06.2020 розрахунок по інвойсу №40 здійснено в повному обсязі.

Листом від 26.06.2020 № 017-193-23219-2020 АБ Південний , в якому у позивача відкрито рахунок, було повідомлено, що: за контрактом № 08/11/2017 від 08.11.2017, укладений з нерезидентом Ocsen Industrial Company Limited (Китай) та на підставі інвойсу №40 від 10.03.2020 на загальну суму 37029,00 дол. США через АБ Південний були здійснені наступні перерахування іноземної валюти: 18.05.2020 р. в сумі 7029,00 дол. США (платіжне доручення №24 від18.05.2020 р.) 27.05.2020 р. в сумі 8000,00 дол. США (платіжне доручення №25 від 27.05.2020 р.) 12.06.2020 р. в сумі 9500,00 дол. США (платіжне доручення №28 від 12.06.2020 р.) 19.06.2020 р. в сумі 12500,00 дол. США (платіжне доручення №29 від 19.06.2020 р.) .

З вказаного слідує, що банківські документи, які стосуються поставки товару, що оцінювалися митним органом не могли бути подані декларантом до митного оформлення, оскільки оплата здійснювалася пізніше.

Разом з цим, вказаними документами підтверджено повну оплату партії товару, що поставлявся за інвойсом №40 та щодо якого складено рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020.

Аналогічні відомості щодо повної оплати товару за інвойсом № 40 містяться у листі постачальника - Ocsen Industrial Company Limited від 19.06.2020.

У митній декларації країни відправлення, на якій наявний штамп митного органу країни відправлення, чітко та однозначно зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах CFR. Аналогічна інформація щодо базису поставки міститься у всіх без виключення товаросупровідних документах, зокрема: специфікації, інвойсі тощо.

Колегія суддів, дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, дійшла висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених Законом обмежень для застосування першого методу та обставин достатніх для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже, і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку інформацію про товар, його ціну та не містять розбіжностей, а отже, підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що порядок оплати за товар, порядок заповнення платіжних документів та розмір перерахованих коштів не становлять об`єкт контролю митної вартості, оскільки не впливають на розрахунок митної вартості.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, у свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку із чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для і витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Апелянтом не доведено належними доказами, що порушення термінів оплати згідно умов спірного Контракту впливає на митну вартість заявленого до митного оформлення товару, а тому всі інші доводи про дефекти у складанні платіжних доручень є безпідставними.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020 є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 04.06.2020 №UA102000/2020/000068/2 апелянт вказує про те, що в наданих платіжних дорученнях відсутнє посилання на рахунок або зазначення товару за який здійснюється оплата.

Разом з цим, судом встановлено, що надані позивачем платіжні документи містять відомості про сторін контракту та суму коштів, що відповідає вартості товару за інвойсом, а у призначенні платежу є посилання на номер зовнішньоекономічного договору (контракту).

Крім цього, вказані апелянтом недоліки у складанні платіжних доручень не впливають на ціноутворення, а отже не спростовують заявлену декларантом вартість товару.

Посилання апелянта на те, що за вказаним контрактом поставки здійснюються постійно, що може свідчити, що такі платіжні доручення стосуються іншого товару та ґрунтуються виключно на власних припущеннях відповідача і в межах цієї справи не можуть бути визначальними для висновку щодо неправильності визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом або констатації правомірності застосованого відповідачем резервного методу.

Також, матеріали справи свідчать, що додатково, вартість товару підтверджено висновком експертного товарознавчого дослідження та висновком Чернігівської ТПП.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що митний орган не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що підлягає сплаті за цей товар.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Колегія суддів зауважує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Стосовно доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи ризиків, колегія суддів зазначає наступне.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Крім того, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховним Судом у постанові по справі № 260/718/19 від 25.02.2020 викладена позиція, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи митного органу не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О.Беспалов

В.Ю. Ключкович

Дата ухвалення рішення15.03.2021
Оприлюднено18.03.2021

Судовий реєстр по справі —620/3133/20

Постанова від 14.12.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Постанова від 15.03.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 08.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 08.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 16.11.2020

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Житняк Л.О.

Рішення від 09.10.2020

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Житняк Л.О.

Ухвала від 08.09.2020

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Житняк Л.О.

Ухвала від 17.08.2020

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Житняк Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні