Ухвала

від 15.03.2021 по справі 120/379/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 120/379/21-а

15 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Так, відповідно до статті 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права, зокрема, на апеляційний перегляд справи.

Зазначеній правовій нормі Основного Закону України кореспондують приписи пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також статті 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Водночас частина 2 статті 44 КАС України та частина 1 статті 45 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги ОСОБА_1 ,, остання не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме, у ній застосовані образливі висловлювання, які дискредитують державу, судові органи України, їх посадових осіб.

Зокрема, позивач виклав її зміст з використанням образливої лексики, некоректно, з застосуванням неповажних слів щодо суддів та суду в цілому. Зокрема, апелянтом допускаються образливі висловлювання щодо судді, який ухвалив оскаржувану в межах даної справи ухвалу, та надається образлива і саркастична характеристика Вінницького окружного адміністративного суду. Також, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, апелянт висловився наступним чином: "Керуючись положеннями ст. 133 КАС України, а також ч. 2 ст. 8 Закону України Про судові державні побори з пенсіонерів, прошу суд прийняти заяву про звільнення від сплати судового побору...." "Суму, яку потрібно сплатити за подання апеляційної скарги на утримання ледарів та неуків у мантії мені є непід`ємна...".

Зазначені вище висловлювання зі сторони учасника судового процесу суд апеляційної інстанції вважає неприпустимими.

За правилами частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року (справа № 9901/34/19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

Обґрунтування апеляційної скарги з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт а пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах Ржегак проти Чеської Республіки від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, Дюрінже та Грандж проти Франції від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, Guntis Apinis проти Латвії від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

Судом враховується, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вже згаданому вище рішенні, ч. 2 ст. 45 КАС України не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.

Натомість, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). А неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України).

Отже, апеляційний суд констатує, що використання образливих висловлювань є неприпустимим при оформленні апеляційної скарги.

За правилами ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З урахуванням наведеного, оскільки у поданій апеляційній скарзі апелянтом допущені висловлювання, що дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання зловживанням процесуальними правами апелянтом та повернути скаргу останньому.

Керуючись ст.ст.296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.