Рішення

від 10.03.2021 по справі 336/4524/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№ 336/4524/20

провадження № 2/336/405/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Павловцева В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивача - ОСОБА_2 ) до Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , Приватного акціонерного товариства Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна , Товариства з обмеженою відповідальністю Блоки про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В :

19.08.2020 р. представник позивача адвокат Петров Г.М. звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи. В позові зазначив, що позивач ОСОБА_1 має загальний стаж роботи більше 36 років, з них 22 років 5 місяців в умовах шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які перевищують нормативні значення.

Зокрема, більше 20 років позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів в ПрАТ Дніпроспецсталь , а саме: у період з 20.07.1992 р. по 26.09.1992 р., з 17.11.1992 р. по 04.02.1994 р., 02.09.1994 р. по 17.06.1998 р. та з 16.11.1999 р. по 17.12.2003 р. ОСОБА_1 працював в ПрАТ Дніпроспецсталь (за час роботи було змінено форму правління) на посаді (професії) підручний сталевара електропечі; у період з 06.09.2007 р. по 07.09.2010 р., позивач, працював в ПрАТ Дніпроспецсталь на посаді (професії) слюсар-ремонтник 4 р., та у період з 20.05.2011 р. по 24.06.2019 - на посаді (професії) вантажник автомашин.

1 рік 9 місць 14 днів позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів в ТОВ СТРОЙБЛОК та в ЗАТ БЛОКИ , правонаступником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю БЛОКИ , а саме: у період з 04.06.2005 р. по 16.03.2007 р. позивач працював в ТОВ СТРОЙБЛОК та ЗАТ БЛОКИ на посаді (професії) формувальник 3 р.

Також 3 місці 8 днів позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів в ПАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ , а саме: у період з 17.05.1994 р. по 24.08.1994 р. ОСОБА_1 працював в Запорізькому металургійному комбінаті ЗАПОРІЖСТАЛЬ (на теперішній час ПАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ ) на посаді (професії) горновий доменної печі 5 р.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини про наявність хронічного професійного захворювання від 21.01.2020 р. № 132, позивачу було встановлено професійне захворювання: радикулопатія поперекова-крижова L5, S1та шийна С6, С7, С8, рецидивуючий перебіг, на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, мязовотонічним і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ першого-другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ першого ступеня) і колінних (ПФ першого ступеня) суглобів. Захворювання професійне, 21.01.2020 р.

Відповідно до п. 2 розділу ІV Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662, хвороба радикулопатії (шийного, попереково-крижового рівнів) входить до вказаного переліку робіт, які пов`язані з локальним м`язовим перенапруженням, однотипними рухами, які виконуються у швидкому темпі, з тиском на нервові стовбури, м`язи, зв`язки, сухожилля, їх травмуванням, систематичним триманням вантажу на руках, його підняттям та переміщенням вручну або з докладанням зусиль; які пов`язані з систематичним нахилом тіла, перебуванням у вимушеній робочій позі (на колінах, навпочіпки, лежачи, з нахилом уперед тощо).

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14.02.2020 р. професійне захворювання виникло за таких обставин: внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, які перевищують допустимі норми та недосконалості технологічного процесу, за умови загального стажу роботи та відсутності юридичних підстав для переводу на іншу роботу за станом здоров`я.

Причина виникнення професійного захворювання: наявність на робочому місці вантажника автомашин ПрАТ Дніпроспецсталь позивача в умовах шкідливих виробничих факторів, а саме статичне навантаження при утриманні вантажу за участю м`язів тулуба та ніг 174045-219030кг/с при нормованому значенні 61001-130000 кг/с.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини про наявність хронічного професійного захворювання від 21.01.2020 р. № 132, працюючі у Відповідачів в умовах шкідливих виробничих факторів, ОСОБА_1 підпадав під вплив: 1. пилу -19 років 2 місяці; 2. хімічних речовин - 10 років 10 місяців, а саме: заліза оксид; ангідрит сірчистий; вуглецю оксид; ангідрит хромовий; марганцю оксид; 3. мікроклімату - 4 роки 2 місяці; 4. інфрачервоному випромінюванню - 11 років 1 місяць; 5. шуму -12 років 10 місяців; 6. Загальної вібрації - 3 роки 11 місяців; 7. Важкості праці, а саме: статичне навантаження при утриманні вантажу за участю м`язів тулубу та ніг (12 років 3 міс.);

статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками (8 років 4 міс.); робоча поза незручна (7 років 8 міс.); нахили (15 років 6 міс.).

Відповідно до результатів огляду Медико-соціальної експертної комісії (довідка від 23.03.2020 року серії АБ № 0041519) позивачу була встановлена втрата професійної працездатності 30% та 3 третя група інвалідності внаслідок професійного захворювання.

Згідно довідки до акту Медико-соціальної експертної комісії від 23.032020 р. серії 12 ААБ № 653368 ОСОБА_1 протипоказана тяжка фізична праця, стато-динамічні навантаження та рекомендовано стаціонарне лікування 1-2 рази на рік, а також санітарно-курортне лікування.

Отримане професійне захворювання спричиняє позивачу як фізичну біль, так і моральні страждання. Моральну шкоду, завдану діями відповідачів, позивач оцінює в 200 000 грн., з яких просить стягнути на його користь: 170 000 грн. просить стягнути з ПАТ Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна ; 27 000 грн. - з ТОВ Блоки ; 3 000 грн. - з ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь .

Ухвалою суду від 25.08.2020 р. відкрите провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до судового розгляду на 05.10.2020 р.

05.10.2020 р. розгляд справи відкладено на 12.01.2021 р. через перебування судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні у складі колегії суддів.

12.01.2021 р. в судовому засіданні оголошено перерву в дослідженні письмових документів до 12.02.2021 р..

12.02.2021 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2021 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити з підстав, викладених в позові, а також відповідях на відзив (т.1 а.с.2-4, 87-90, 104-106).

Представник відповідача ПрАТ Дніпроспецсталь частково визнав позовні вимоги, з підстав, викладених у відзиві на позов, просив суд зменшити суму відшкодування моральної шкоди до 18 000,00 грн. (т.1. а.с.65-74).

Представник відповідача ЗМК Запоріжсталь позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов (т.1 а.с. 191-192).

Представник відповідача ТОВ Блоки в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов (т.2 а.с. 8-12).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З наданих сторонами письмових доказів, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має загальний стаж роботи більше 36 років, з них 22 років 5 місяців в умовах шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

У період з 20.07.1992 р. по 26.09.1992 р., з 17.11.1992 р. по 04.02.1994 р., 02.09.1994 р. по 17.06.1998 р. та з 16.11.1999 р. по 17.12.2003 р. ОСОБА_1 працював в ПрАТ Дніпроспецсталь (за час роботи було змінено форму правління) на посаді (професії) підручний сталевара електропечі; у період з 06.09.2007 р. по 07.09.2010 р. позивач працював в ПрАТ Дніпроспецсталь на посаді (професії) слюсар-ремонтник 4р., та у період з 20.05.2011 р. по 24.06.2019 - на посаді (професії) вантажник автомашин.

1 рік 9 місць 14 днів позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів в ТОВ СТРОЙБЛОК та в ЗАТ БЛОКИ , правонаступником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю БЛОКИ , а саме: - у період з 04.06.2005 р. по 16.03.2007 р. позивач працював в ТОВ СТРОЙБЛОК та ЗАТ БЛОКИ на посаді (професії) формувальник 3 р.

Також 3 місці 8 днів позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів в ПАТ Запоріжсталь , а саме: - у період з 17.05.1994 р. по 24.08.1994 р. ОСОБА_1 працював в Запорізькому металургійному комбінаті Запоріжсталь (на теперішній час ПАТ Запоріжсталь ) на посаді (професії) горновий доменної печі 5 р.

Вищевикладене підтверджено копією трудової книжки (т.1 а.с.35-51).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини про наявність хронічного професійного захворювання від 21.01.2020 р. № 132, позивачу було встановлено професійне захворювання: радикулопатія поперекова-крижова L5, S1та шийна С6, С7, С8, рецидивуючий перебіг, на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, мязовотонічним і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ першого-другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ першого ступеня) і колінних (ПФ першого ступеня) суглобів. Захворювання професійне, 21.01.2020 р. (т.1 а.с.10-13).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 04.02.2020 року встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, які перевищують допустимі норми та недосконалості технологічного процесу, за умови загального стажу роботи та відсутності юридичних підстав для переводу на іншу роботу за станом здоров`я. Причина виникнення професійного захворювання: наявність на робочому місці вантажника автомашин ПрАТ Дніпроспецсталь позивача в умовах шкідливих виробничих факторів, а саме статичне навантаження при утриманні вантажу за участю м`язів тулуба та ніг 174045-219030кг/с при нормованому значенні 61001-130000 кг/с. (т.1 а.с.14-19).

За результатом огляду МСЕК 23.03.2020 року позивачу встановлені втрата професійної працездатності ступенем 30% та третю групу інвалідності (т.1 а.с.8-9).

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому згідно п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом, на підставі наданих позивачем доказів встановлено, що позивача визнано особою з інвалідністю третьої групи з втратою 30% працездатності, причиною інвалідності позивача є професійне захворювання. У зв`язку з втратою працездатності позивача, суд приходить до висновку, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він потребує відповідного лікування. Встановлення інвалідності, свідчить про неможливість відновлення стану його здоров`я повністю.

Виходячи із наведених вище обставин, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.

Дана позиція суду відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.

При цьому, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та забезпечення спецодягом і спецзасобами не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України Про охорону праці й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

В роз`ясненнях, наданих в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Доводи представника відповідача ПрАТ Дніпроспецсталь щодо відсутності доказів підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди та не врахування відсутності вини підприємства у спричиненні шкоди позивачу, суд не бере до уваги, оскільки, суд, на підставі досліджених доказів, якими встановлено, що позивач є особою з інвалідністю третьої групи з втратою 30% працездатності у зв`язку з професійним захворюванням та визнає, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки відчуває складності, внаслідок чого переносить моральні страждання, крім того, забезпечення безпечних умов праці є обов`язком відповідача.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач в період виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача, внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПрАТ Дніпроспецсталь та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу, зазнав професійного захворювання із встановленням третьої групи інвалідності із втратою професійної працездатності ступенем 30% безстроково, що свідчить про наявність у позивача моральних страждань і є підставою для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.237-1 КЗпП України.

Виходячи з принципів розумності й справедливості, вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує відсоток втрати працездатності наявний у позивача, стаж його роботи на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, глибину фізичних та моральних страждань позивача, стан здоров`я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, приходить до висновку, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ Дніпроспецсталь у вигляді одноразового відшкодування в сумі 20 000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стосовно стягнення з відповідачів ТОВ Блоки та ПАТ Запоріжсталь на користь позивача моральної шкоди в розмірі 27 000 грн. та 3 000 грн. відповідно, суд зазначає наступне.

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ПрАТ Дніпроспецсталь від 14 лютого 2020 року відповідачі ТОВ Блоки та ПАТ Запоріжсталь не зазначені як підприємства, на яких позивач міг отримати хронічне професійне захворювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо отримання ним моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання на ТОВ Блоки та ПАТ Запоріжсталь , а тому підстави для задоволення позовної заяви в частині позовних вимог, пред`явлених до цих відповідачів - відсутні.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, суд стягує з відповідача ПАТ Дніпроспецсталь в дохід держави судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (представник позивача - ОСОБА_2 ) до Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , Приватного акціонерного товариства Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна , Товариства з обмеженою відповідальністю Блоки про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна (м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію у якості відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна в дохід держави судовий збір в сумі 199,92 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15 березня 2021 року.

Суддя О.В.Дмитрюк