Ухвала

від 15.03.2021 по справі 463/2747/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/2747/21

Провадження №1-кс/463/1844/21

У Х В А Л А

15 березня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі слідчого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та про зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся із скаргою до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви датованої 01.03.2021р. та про зобов`язання до вчинення дій.

Скаргу мотивує тим, що 01.03.2021 р. ним було скеровано заяву із повідомленням про злочин до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м. Львові, передбачений ч. 1 ст.365 КК України. Однак, після отримання заяви 05.03.2021 р. суб`єктом оскарження протягом не було розпочате кримінальне провадження.

Оскільки було відмолено у внесенні відомостей до ЄРДР, вважає, що бездіяльність суб`єкта оскарження не відповідає вимогам ст. 214 КПК України, а тому просить скаргу задоволити.

Крім того, у своїй скарзі ОСОБА_3 просить проводити розгляд такої без його участі, скаргу підтримує в повному обсязі.

Представник суб`єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги приходжу до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 скерував до Територіальногоуправління Державногобюро розслідувань,розташованого ум.Львові,заяву ізповідомленням прозлочин передбачений ч.1 ст.365 КК України.

Відповідно довимог ст.214КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.

З наведених положень вбачається, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.

Згідно ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У своїй заяві про злочин датованій 01.03.2021р. ОСОБА_3 зазначає, що «29 січня 2021 року мене голову правління благодійної організації «Міжнародний фонд організації, реабілітації, оздоровлення та відпочинку учасників бойових дій, миротворчих місій та членів їх сімей «Буркут» ЄДРПОУ 41484201 ОСОБА_3 у приміщенні Івано-Франківського управління департаменту внутрішньої безпеки національної поліції України було допитано у якості свідка по кримінальному провадженні №42020091200000001 від 10.01.2020 року на начальника слідчого відділення Верховинського відділення поліції Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 за вчинений ним злочин передбачений ч. 1 ст. 366 КК України «Службове підроблення» по дорученню слідчого ТУ ДБР розташованого в м. Львів. В ході проведення допиту по даному кримінальному провадженні мною головою правління БО МБФ «Буркут» ОСОБА_3 було заявлено клопотання на ім`я начальника Івано-Франківського управління ДВБ НП України полковнику поліції ОСОБА_5 по 4-х пунктах. Дане клопотання зареєстроване за реєстр. Інд. К 3 від 29.01.2021 року. Повідомляю про те, що 28.01.2021 року слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого в м. Львів ОСОБА_6 було офіційно видано постанову про закриття кримінального провадження на підставі абз. 14 ч. 1 п. 10 ч. 1 ст.284 КПК України №42020091200000001 від 10.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Отже бачимо із даних фактів та об`єктивних відомостей та даних зловживання службовим становищем начальником Івано-Франківського управління департаменту внутрішньої безпеки національної поліції України яке виражене у незаконному проведенні протоколу допиту свідка голову правління БО МБФ «Буркут» ОСОБА_3 на доручення слідчого ТУ ДБР розташованого в м. Львів після закриття кримінального провадження за №420200912бб0б00бі від 10.01.2020 року. Тобто всупереч ч. 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду. Тому дані дії посадових осіб Івано- Франківського управління ДВБ НП України з порушенням цього правила є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими. Враховуючи той факт що начальником Івано-Франківського управління ДВБ НП України ОСОБА_7 на протязі календарного року не було прийнято ніякого правового рішення по начальнику СВ Верховинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 всупереч Положенню про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, Затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015 року №83 (у редакції наказу НПУ від 31.07.2019 року 765) яким керується у своїй повсякденній службовій діяльності даний керівник ОСОБА_9 ».

Злочин передбачений ст.365 КК України з об`єктивної сторони полягає у перевищенні влади або службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Згідно з приміткою до ст.364 КК України, в ст. 365 КК України істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Ні у заяві про злочин від 01.03.2021 р., ні у своїй скарзі ОСОБА_3 не повідомив жодних даних з приводу завдання істинної шкоди йому чи іншим особам в розмірі який відповідає вимогам КК України, що являється обов`язковим елементом об`єктивної сторони злочину передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги зміст заяви ОСОБА_3 про вчиненнязлочину,поданої уТериторіальне управлінняДержавного бюророзслідувань,розташоване ум.Львові приходжудо висновкупро те,що такане міститьжодної інформації,яка бвказувала нанаявність обставин,що можутьсвідчити провчинення злочинупередбаченого ст. 365 КК України чи будь-якого іншого кримінального правопорушення.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що звернення скаржника в ТУ ДБР від 01.03.2021 р. не являється повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, в зв`язку з чим не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язки слідчого, щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Беручи до уваги вказані вимоги КПК України та встановлені в судовому засіданні обставини в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись вимогами ст.ст. 60, 214, 217, 303, 306, 307, 372 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та про зобов`язання до вчинення дій.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1