Рішення

від 25.07.2019 по справі 826/12012/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2019 року № 826/12012/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні):

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладвін"

про стягнення заборгованості у розмірі 702148,08 грн. та накладення арешту

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладвін" про стягнення коштів у сумі 702 148,08 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018р. залишено позовну заяву без руху та надано позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 702 148,08 грн., який виник у зв`язку з донарахуванням податкових зобов`язань згідно винесених позивачем податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем суду відзиву на адміністративний позов не надано, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018р. направлено за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення, що ТОВ Ладвін за вказаною адресою не зареєстроване.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Автокомфорт плюс у період з 04.11.2013р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт №969/1401/38702981 від 12.07.2017р., яким встановлено порушення позивачем положень Податкового кодексу України у зв`язку з чим занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. на загальну суму 202968,00 грн., занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2015р. по 01.05.2016р. на загальну суму 228176,00 грн.

24.07.2017 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено три податкових повідомлення-рішенням. Податковим повідомленням-рішення №0006681401 до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 510,00 грн. Податковим повідомленням-рішення №000641401 відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 220 079,00 грн., з яких за основним зобов`язанням - 202 968,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 611,00 грн. Податковим повідомленням-рішення №0006671401 відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 285 220,00 грн., з яких за основним зобов`язанням - 228 176,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57044,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача поштою за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, конверт повернувся з відміткою поштового відділення, що ТОВ Ладвін за вказаною адресою відсутнє.

Крім цього, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведена камеральна перевірка щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість відповідачем, за результатами якої складено акт №2810/50-01/38702981 від 06.02.2018р., яким встановлено порушення відповідачем термінів сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 16615,54 грн.

15.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішенням №0010485001, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 3922,84 грн.

Податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача поштою за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, конверт повернувся з відміткою поштового відділення, що ТОВ Ладвін за вказаною адресою не зареєстроване.

Також Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведена камеральна перевірка своєчасності подання звіту про суми податкових пільг відповідачем, за результатами якої складено акт №1791/50-01/38702981 від 26.01.2018р., яким встановлено факт неподання відповідачем звіту про суми податкових пільг за І квартал, півріччя та три квартали 2017 року.

21.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішенням №0011885001, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 510,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача поштою за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, конверт повернувся з відміткою поштового відділення, що ТОВ Ладвін за вказаною адресою не зареєстроване.

Крім того, головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №2397/50-01/38702981 від 01.02.2018р., яким встановлено факт неподання та несвоєчасного подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за вересень та листопад 2017 року.

15.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішенням №0010265001, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 170,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача поштою за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, конверт повернувся з відміткою поштового відділення, що ТОВ Ладвін за вказаною адресою не зареєстроване.

Також позивачем здійснено нарахування відповідачу пені на суму узгодженого, але не погашеного зобов`язання по податку на прибуток у сумі 69 332,02 грн. та по податку на додану вартість - у сумі 122 437,54 грн.

13.04.2018 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Ладвін податкову вимогу №16478750, в якій визначено загальну суму податкового боргу відповідача станом на 12.04.2018 року у розмірі 702148,08 грн., у тому числі основний платіж - 431144,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 79234,52 грн., пеня - 191769,56 грн.

Податкова вимога була направлена на адресу відповідача поштою за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте, конверт повернувся з відміткою поштового відділення, що ТОВ Ладвін за вказаною адресою не зареєстроване.

У зв`язку із тим, що відповідач в добровільному порядку не сплачує податковий борг, не має майна, вартість якого достатня для погашення податкового боргу, ГУ ДФС у Вінницькій області звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України). При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України).

Пунктом 129.3 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Статтею 131 Податкового кодексу України встановлено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу.

Пунктами 59.1 та 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підтвердження того, що відповідачем податковий борг у розмірі 702 148,08 грн. погашений не був, позивачем надано суду довідку про суми боргу ТОВ Ладвін станом на 24.07.2018р., підписану заступником начальника-начальником Вінницького управління ГУ ДФС у Вінницькій області Бондар І.А., а також витяги з інтегрованої картки платника податків.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, позивачем надані копії листа №31/2/0541-3820 від 04.05.2018р. територіального сервісного центру 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області, з якого вбачається, що за відповідачем транспортні засоби не зареєстровані, та листа №02-10/2193 від 03.05.2018р., наданого ГУ Держспоживслужби у Вінницькій області, з якого вбачається, що за відповідачем в реєстрі машин ГУ Держспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Крім того, згідно з інформаційною довідкою №121100482 від 18.04.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нерухоме майно за ТОВ Ладвін не зареєстроване.

Питання адміністративного арешту майна платника податків врегульовані статтею 94 ПК України.

Так, пункт 94.3 вказаної статті передбачає, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Положення пункту 94.2 статті 94 ПК України визначають, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні дозволи (ліцензії ) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Частиною другою пункту 94.6 названої статті встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

В силу приписів підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, за змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (не виключно обов`язку сплатити податкове зобов`язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

При цьому накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежене сумою податкового боргу такого платника.

Наведена норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є:

1) наявність у платника податків податкового боргу;

2) відсутність або недостатність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

З матеріалів справи встановлено, що за ТОВ "Ладвін" рахується податковий борг в сумі 702148,08 грн.

Також встановлено відсутність у ТОВ "Ладвін" майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що викладений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України механізм розкривається і через затверджену постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22 Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Так, відповідно до пунктів 10.1, 10.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця, рішенням суду чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Встановлено, що ТОВ "Ладвін" має наступні відкриті рахунки: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в Вінницькій філії ПАТ КБ Приватбанк, № НОМЕР_4 в АТ ОТП БАНК , також Казначейством України відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_5 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, а також наявністю у ТОВ "Ладвін" податкового боргу в сумі 702148,08 грн. та відсутністю у ТОВ "Ладвін" майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Ладвін у банках, обслуговуючих такого платника, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у розмірі суми податкового боргу 702 148,08 грн., а також наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Ладвін" в банках, обслуговуючих платника податків, в межах суми податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Державного бюджету у розмірі 702148,08 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, судові витрати розподілу не підлягають.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладвін" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд.24, офіс 116, код ЄДРПОУ 38702981) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 702148,08 грн. (сімсот дві тисячі сто сорок вісім грн. 08 коп.) з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладвін" у банках, що його обслуговують, та з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладвін" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладвін" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд.24, офіс 116, код ЄДРПОУ 38702981), що знаходяться в банках, обслуговуючих платника податків, в межах суми податкового боргу в розмірі 702148,08 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур