Рішення

від 17.03.2021 по справі 910/517/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2021Справа № 910/517/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інкос Лайн

до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

про стягнення 586 125,46 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інкос Лайн звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 586 125,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 53-122-01-20-09603 від 05.05.2020, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

02.02.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що заборгованість перед постачальником з оплати поставленої продукції виникла через складну фінансову ситуацію відповідача, водночас, незважаючи на складну фінансову ситуацію, відповідач вживає всіх заходів для погашення існуючого боргу.

Відповідач також зазначає, що позивачем не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, в зв`язку з чим невірно визначено початок прострочення, а відтак 3% річних згідно наданого відповідачем контррозрахунку становлять 6 704,53 грн.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2020 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інкос Лайн (далі - постачальник, позивач) укладено Договір поставки № 53-122-01-20-09603 (далі - Договір), в порядку та на умовах якого, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору).

Предметом поставки по даному договору є 44510000-8 мультиплікатор, які передбачені Специфікацією № 1 до даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору загальна сума Договору складає 563 988,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.3 Договору кількість товару та ціна за одиницю товару вказана у Специфікації № 1 (Додаток № 1) до даного Договору.

Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає (п. 2.4 Договору).

Пунктом 2.5 Договору узгоджено, що до ціни продукції включена вартість упакування, маркування, страхування, доставки та інші понесені постачальником витрати на умовах поставки DDP Інкотермс-2010.

У відповідності до п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником на умовах DDP Інкотермс-2010, в строк 45 календарних днів з дати оприлюднення даного Договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України Про публічні закупівлі . Місце поставки та вантажоотримувач - 34400, м. Вараш, Рівненська обл., склад РВ ВП Складське господарство ДП НАЕК Енергоатом .

Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 Договору кількість та асортимент продукції визначається у Специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору).

Якість продукції, що поставляється повинна відповідати умовам Договору та технічним вимогам (Додаток № 2 до Договору).

За умовами п. 6.1 Договору оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальник протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС .

Відповідно до п. 8.1 Договору приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства НАЕК Енергоатом Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС СОУ НАЕК 038:2017, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2 даного Договору.

Згідно з п. 8.2 Договору товарно-супровідні документи, що надаються постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна, сертифікат якості (паспорт).

У відповідності до п. 8.4 та п. 8.5 Договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції.

Перехід права власності на продукцію за Договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного Договору по 31.12.2020, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію № 1, відповідно до якої поставці підлягає товар - мультиплікатор 9 MTS код 16072 у кількості 2 шт., загальною вартістю 563 988,00 грн.

Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено технічні вимоги.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію згідно видаткових накладних № 823 від 19.06.2020 на суму 281 994,00 грн., ярлик на яку оформлено 01.07.2020, та № 890 від 01.07.2020 на суму 281 994,00 грн., ярлик на яку оформлено 07.07.2020.

Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом виникла заборгованість перед позивачем в сумі 563 988,00 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати отриманої за Договором продукції, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 6 796,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 15 340,47 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу продукцію за Договором згідно видаткових накладних, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, № 823 від 19.06.2020 на суму 281 994,00 грн., ярлик на яку оформлено 01.07.2020, та № 890 від 01.07.2020 на суму 281 994,00 грн., ярлик на яку оформлено 07.07.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 6.1 Договору оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальник протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС .

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати вартості поставленого товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в розмірі 563 988,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 563 988,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6 796,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 15 340,47 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, судом встановлено, що позивач не врахував приписи ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, згідно із якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 704,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15 340,47 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за поставлений товар.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволенням позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інкос лайн (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 3; ідентифікаційний код: 39459829) заборгованість у розмірі 563 988 (п`ятсот шістдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 6 704 (шість тисяч сімсот чотири) грн. 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 15 340 (п`ятнадцять тисяч триста сорок) грн. 47 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 790 (вісім тисяч сімсот дев`яносто) грн. 49 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 17.03.2021

Суддя О.А. Грєхова