Рішення

від 17.03.2021 по справі 140/1585/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1585/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Підгайцівської сільської ради Гедз Мар`яни Миколаївни про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Підгайцівської сільської ради (далі - Підгайцівська сільська рада, відповідач 1), державного реєстратора прав на нерухоме майно Підгайцівської сільської ради Гедз Мар`яни Миколаївни про визнання неправомірним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Підгайцівської сільської ради Гедз Мар`яни Миколаївни (далі - державний реєстратор, відповідач 2) від 09 листопада 2020 року № 55021838, зобов`язання Підгайцівську сільську раду повторно розглянути заяву позивача від 04.11.2020 за реєстраційним номером 42331149 до Підгайцівської сільської ради про реєстрацію її права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951 у встановлений законом термін, починаючи з моменту набуття рішенням у даній справі законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу оскаржуваним рішенням відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, село Підгайці, кадастровий номер земельної ділянки 0722884800:01:001:7951, з тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З таким рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що державному реєстратору було надано всі необхідні документи для вчинення реєстраційних дій.

У відмові про вчинення реєстраційної дії державний реєстратор не вказав обставин, на підставі яких дійшов висновків про те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що вказує на невідповідність нормам законодавства спірного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Позивач вказує на те, у разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 року № 1051 повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

Однак попри те, що позивачем був наданий відповідачам витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було надано на запит ОСОБА_1 , в якому значиться, що земельна ділянка за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951 зареєстрована Управлінням Держземагентства у Луцькому районі Волинської області знаходиться у приватній власності, підстава державної реєстрації: технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 24.01.2014, яку виготовив ФОП ОСОБА_2 , та надано відповідну технічну документацію, посилаючись на те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, відповідач 2 з огляду на прийняте ним рішення протиправно не вчинив визначених вказаним Порядком дій для уточнення даних, у наданих йому відомостях із Державного земельного кадастру.

Внаслідок поділу та об`єднання земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розподілили між собою земельну ділянку за кадастровим номером 0722884800:01:001:0356, внаслідок чого утворилася земельна ділянка за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951, яка виділена в натурі позивачу.

Таким чином, вважає, що право власності у позивача виникло на підставі законних підстав та підлягає державній реєстрації у встановлено порядку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У заявах від 22.02.2021 відповідачі позовні вимоги визнали в повному обсязі та не заперечували проти задоволення позову.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.11.2020 до Підгайцівської сільської ради від ОСОБА_1 за реєстраційним номером 42331149 надійшла заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, село Підгайці, кадастровий номер земельної ділянки 0722884800:01:001:7951.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09 листопада 2020 року № 55021838 державний реєстратор відмовила у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за суб`єктом ОСОБА_1 з тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. При цьому, державний реєстратор посилається на статтю 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та на пункти, 18, 23 та 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Вважаючи відмову державного реєстратора безпідставною та протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1).

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункт 9).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №1952-IV суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав є, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1952-IV до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належать, зокрема, забезпечення проведення державної реєстрації прав.

Відповідно до положень ст.11 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернулася до адміністративного суду з позовом до державного реєстратора, як суб`єкта владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, з приводу оскарження протиправного, на думку позивача, рішення про відмову в реєстрації права власності на заявлену земельну ділянку, яке виникло у неї у зв`язку з поділом земельної ділянки за кадастровим номером 0722884800:01:001:0356 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , внаслідок чого утворилася земельна ділянка за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 24.01.2014.

Згідно з абз.4 ч.5 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини, відповідно до якого державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно з ч.4 ст.18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ст.22 Закону №1952-IV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ст.24 Закону №1952-IV, зокрема п.4 ч.1 цієї статті, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (ч.2 ст.24 Закону №1952-IV).

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (ч.5 ст.24 Закону №1952-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127), який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п.1 Порядку).

Відповідно до п.18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно з п.23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Відповідно до п.56 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор зазначає рівні частки у праві спільної часткової власності на таке майно, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту, або якщо інше не встановлено законом.

З оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови стала наступна обставина: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. При цьому, в обґрунтування застосування зазначеної підстави державний реєстратор посилається на положення статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 18, 23, 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Позивач в позовній заяві вказує на достатню кількість поданих документів для реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951.

Так, відповідачу було надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.02.2014 №НВ-0700764752014, відповідно до якого земельна ділянка кадастровий номер 0722884800:01:001:7951, площею 0.1789 гектарів, місцем розташування котрої є: Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства, та відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Вказана земельна ділянка є приватною власністю, державну реєстрацію якої проведено Управлінням Держземагенства у Луцькому районі Волинської області 25.02.2014 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виготовленої 24.01.2014 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Як слідує з пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок, підставою для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок є заява гр. ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 листопада 2012 року серії ВТВ № 310069, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1636, серії ВТВ № 310070 - за № 2-1639 та договір купівлі-продажу частки земельної ділянки від 24 липня 2013 року серії ВТК № 487906, зареєстрованого в реєстрі за № 898.

Згідно з цією пояснювальною запискою, спірна земельна ділянка (кадастровий номер 0722884800:01:001:7951) утворилася при поділі земельної ділянки в с. Підгайці, загальною площею 0,3578 га (кадастровий номер 0722884800:01:001:0356) для ведення особистого селянського господарства, за результатами якого утворилися земельні ділянки площею 0,1789 га та 0,1789 га. За результатами поділу земельних ділянок складено кадастрові плани земельних ділянок гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та експлікацію земель відповідно до форми № 6-зем.

Відповідно до матеріалів справи у спадок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перейшло у порядку спадкування відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 листопада 2012 року, 2/3 земельної ділянки за кадастровим номером 0722884800:01:001:0356, яка була успадкована після смерті матері ОСОБА_4 та належала останній на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії BЛ №030721, видaнoгo 07.06.2004 Підгайцівською сільською радою Луцького району Волинської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів нa право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1040.

Ще одна 1/3 земельної ділянки за кадастровим номером 0722884800:01:001:0356 перебувала у власності громадянки Латвії ОСОБА_5 , яка згідно з договором купівлі- продажу частки земельної ділянки від 04.07.2013, зареєстрованим в реєстрі за № 898, була придбана у рівних частках (по 1/6 частки) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Внаслідок цього право власності на 1/6 придбаної позивачем земельної ділянки внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом від 24.07.2013 за № 6788992.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 25 березня 2014 року, зареєстрованої нотаріусом в реєстрі за № 790-791 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домовилися про розподіл новоутворених належних їм земельних ділянок між собою. Згідно з цією заявою земельна ділянка за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951, яка утворилась унаслідок поділу земельної ділянки за кадастровим номером 0722884800:01:001:0356, відповідно до документів із технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виготовленої 24.01.2014 ФОП ОСОБА_2 , переходить у власність ОСОБА_1 .

На іншу земельну ділянку площею 0,1789 га, яка утворилася за рахунок поділу земельної ділянки за кадастровим номером 0722884800:01:001:0356, і зареєстрована за кадастровим номером 0722884800:01:001:7948, про що свідчить свідоцтво про право власності номер 19647742 від 27.03.2014, відповідно до якого вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Позивач звертає увагу на те, що відповідно до пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок розмір ділянки за кадастровим номером 0722884800:01:001:0356 визначено як 0,3578 га, оскільки він був змінений за повторними замірами при поділі земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка перебувала у їхній власності в розмірі 0,3710 га. Однак, кадастровий номер такої ділянки не змінено і залишався - 0722884800:01:001:0356.

З огляду на наведене позивач вважає, що її право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951 підтверджується поданими державному реєстратору документами.

Суд вважає, що проаналізувавши наведені документи, державний реєстратор вказала в оскаржуваному рішенні лише на загальну підставу відмови у державній реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951, визначену у пункті 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме внаслідок того, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

При цьому, в порушення пункту 23 Порядку №1127 державний реєстратор прийняла рішення про відмову, яке не містить вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Крім того, відповідач 2 не вказала яких саме документів недостатньо, котрі б надавали можливість встановити набуття, зміну або припинення речових прав на спірне нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону №1952-IV державний реєстратор, серед іншого: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Суд звертає увагу на те, що державний реєстратор за наявності підстав може зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав.

Так, відповідно до ч.1 ст.23 Закону №1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Суд вважає, що обставини, покладені державним реєстратором в основу прийняття оскаржуваного у даній справі рішення не знайшли свого підтвердження. Обґрунтованості застосування обраної підстави відмови у державній реєстрації відповідач 2 не довів. Водночас у заявах від 22.02.2021 відповідачі позовні вимоги визнали в повному обсязі та не заперечували проти задоволення позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення від 09 листопада 2020 року № 55021838 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень було прийнято державним реєстратором необґрунтовано, а тому таке рішення є протиправним і підлягає скасуванню, у зв`язку з чим слід зобов`язати Підгайцівську сільську раду повторно розглянути заяву позивача від 04.11.2020 за реєстраційним номером 42331149 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951 у встановлений законом термін, починаючи з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили. Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, доказів понесення нею інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Підгайцівської сільської ради Гедз Мар`яни Миколаївни від 09 листопада 2020 року № 55021838 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов`язати Підгайцівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 листопада 2020 року за реєстраційним номером 42331149 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0722884800:01:001:7951 у встановлений законом термін, починаючи з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Підгайцівська сільська рада (45602, Волинська область, Луцький район, село Підгайці, вулиця Шкільна, будинок 30, код ЄДРПОУ 04332331).

Відповідач 2: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Підгайцівської сільської ради Гедз Мар`яна Миколаївна (45602, Волинська область, Луцький район, село Підгайці, вулиця Шкільна, будинок 30, код ЄДРПОУ 04332331).

Суддя В.Д. Ковальчук