Постанова

від 10.03.2021 по справі 234/4001/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 234/4001/17

провадження № 61-488св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорський урожай ,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорський урожай ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта ,

третя особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта (далі - ТОВ Дельта ) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський урожай (далі -

ТОВ Краматорський урожай ), в якому просило визнати недійсним договір найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року та витребувати

в ТОВ Краматорський урожай земельну ділянку і передати ТОВ Дельта .

Позовна заява мотивована тим, що за наявності чинного договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,13 га, розташованої на території Краматорської міської ради в районі с. Василівська Пустош, від 31 січня

2006 року № 1027-64, укладеного між ТОВ Дельта та ОСОБА_1 ,

і додаткової угоди від 19 жовтня 2011 року № 1 про продовження строку оренди до 31 січня 2021 року, ОСОБА_1 з порушенням публічного порядку, прав та інтересів ТОВ Дельта 18 березня 2013 року уклала договір найму земельної ділянки з ТОВ Краматорський урожай , за умовами якого передала в оренду спірну земельну ділянку, про що позивачу стало відомо в липні 2015 року.

У серпні 2017 року ТОВ Краматорський урожай звернулося до суду із зустрічним позовом до ТОВ Дельта , у якому просило визнати недійсною додаткову угоду від 19 жовтня 2011 року, скасувати її державну реєстрацію та визнати право користування спірною земельною ділянкою.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що на момент укладення договору найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року відносини між ТОВ Дельта та ОСОБА_1 припинились, оскільки 31 січня 2011 року закінчився строк дії договору оренди земельної ділянки від 31 січня 2006 року, ТОВ Дельта до закінчення строку його дії не направило на адресу орендодавця повідомлення про намір продовжити дію зазначеного договору оренди та тим самим, через недотримання вказаної процедури, не скористалося переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Оспорюваний ТОВ Дельта договір найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року припинив свою дію за взаємною згодою сторін з 09 листопада

2015 року та спірна земельна ділянка передана в оренду на підставі іншого договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від

01 січня 2015 року, що був укладений між ОСОБА_1 та

ТОВ Краматорський урожай , тому товариство є належним користувачем спірної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 13 листопада 2018 року в задоволенні позову ТОВ Дельта відмовлено, зустрічний позов

ТОВ Краматорський урожай задоволено, визнано недійсною додаткову угоду від 19 жовтня 2011 року № 1 до договору оренди земельної ділянки від 31 січня 2006 року № 1027-64, скасовано державну реєстрацію цієї угоди та визнано за ТОВ Краматорський урожай право користування спірною земельною ділянкою, що зареєстроване 10 листопада 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд першої інстанцій виходив із того, що позивач не дотримався умов договору та вимог закону щодо поновлення дії договору оренди землі від 31 січня

2006 року, оскільки в місячний строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору. Також сторонами договору порушено вимоги законодавства й укладено додаткову угоду лише 19 жовтня 2011 року, тобто поза межами визначеного законом місячного строку. Недійсність додаткової угоди від 19 жовтня 2011 року пов`язана з тим, що вона не може бути додатком до договору оренди землі від 31 січня 2006 року, строк дії якого закінчився 31 січня 2011 року, та не містить всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки. Обставини щодо використання земельної ділянки ТОВ Дельта та отримання за це

ОСОБА_1 орендної плати не впливає на висновки суду щодо припинення дії договору оренди землі від 31 січня 2006 року та недійсності додаткової угоди від 19 жовтня 2011 року.

З огляду на встановлені обставини про закінчення договору оренди землі від

31 січня 2006 року та недійсність самостійного правочину додаткової угоди від 19 жовтня 2011 року, ТОВ Дельта не довело порушення його прав укладенням договору найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року між

ОСОБА_1 і ТОВ Краматорський урожай , стороною якого ТОВ Дельта не являлось. Вади договору найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року

з приводу відсутності реєстрації права оренди не призвели до визнання його недійсним через те, що вказаний договір припинив свою дію за взаємною згодою сторін з 09 листопада 2015 року, тому предмет спору відсутній.

Належним користувачем спірної земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 01 січня 2015 року

є саме ТОВ Краматорський урожай , яке законно володіє цією ділянкою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов

ТОВ Дельта до ОСОБА_1 та ТОВ Краматорський урожай про визнання договору найму недійсним, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково.

Витребувано шляхом вилучення у ТОВ Краматорський урожай земельну ділянку загальною площею 3,13 га, кадастровий номер

№ 1412900000:04:000:0536, яка знаходиться на території Краматорської міської ради в районі с. Василівська Пустош та є предметом договору оренди землі

№ 1027-62 від 31 січня 2006 року, та передано її в користування ТОВ Дельта .

В задоволенні позовної вимоги ТОВ Дельта до ОСОБА_1

і ТОВ Краматорський урожай про визнання недійсним договору найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року № 11 відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ Краматорський урожай до ТОВ Дельта про визнання недійсною додаткової угоди, скасування державної реєстрації цієї угоди та визнання права користування земельною ділянкоювідмовлено.

Вирішене питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позов ТОВ Дельта апеляційний суд виходив з того, що позивач обґрунтовано вважав, що договір оренди є таким, що поновлений на новий строк на тих самих умовах, що були погоджені між сторонами цього договору під час його укладення з огляду на положення частини третьої статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час закінчення строку договору), оскільки він як орендар продовжував користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, протягом одного місяця після закінчення строку договору від орендодавця не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні цього договору оренди землі на новий строк. Волевиявлення орендодавця відбулось шляхом підписання нею додаткової угоди від 19 жовтня 2011 року, укладаючи яку ОСОБА_1 не висловлювала заперечень щодо умов угоди про продовження строку оренди саме із ТОВ Дельта . Зволікання в укладенні додаткової угоди після закінчення терміну дії договору оренди за відсутності підтверджених обставин про існування волевиявлення орендодавця іншого, ніж продовження відносин із орендарем ТОВ Дельта , не свідчить про припинення правовідносин та не

є підставою для визнання угоди недійсною, оскільки не призвели до порушення прав жодної із сторін спору, яка не є новим самостійним правочином. Право оренди зареєстровано за ТОВ Дельта на підставі додаткової угоди від

19 жовтня 2011 року та вимоги законодавства в цій частині з боку орендаря

ТОВ Дельта виконані. Користування орендарем спірною земельною ділянкою, виконання зобов`язань взятих за договором щодо сплати орендної плати, дії орендодавця щодо відсутності вимог про повернення спірної земельної ділянки, прийняття виконання умов за договором оренди землі від 31 січня 2006 року, отримання орендної плати та підписання додаткової угоди від 19 жовтня

2011 року охоплюється поняттям договір оренди землі, що визначено статтею 13 Закону України "Про оренду землі".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року, апеляційний суд виходив

з того, що договір припинив свою дію за взаємною згодою сторін з 09 листопада 2015 року. Крім того, права орендаря ТОВ Дельта не будуть захищені застосуванням наслідків недійсності правочину, оскільки спірна земельна ділянка передана в оренду на підставі іншого договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 01 січня 2015 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Краматорський урожай .

Враховуючи, що орендар ТОВ Дельта підтвердив законне право користування спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 31 січня 2006 року та додаткової угоди від 19 жовтня 2011 року про поновлення цього договору, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що

ТОВ Краматорський урожай є належним землекористувачем та законно володіє спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 01 січня 2015 року, оскільки орендодавець ОСОБА_1 вже розпорядилася своїм правом та передала спірну земельну ділянку в користування іншому орендарю на підставі договору, який відповідає вимогам чинного законодавства та є діючим.

На час розгляду справи діяв договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 01 січня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Краматорський урожай , питання про дійсність якого не є предметом судового розгляду. Суд першої інстанції захистив право

ТОВ Краматорський урожай , яке не було предметом спору, оскільки обставини укладення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 01 січня 2015 року не є предметом спору.

Аргументи учасників справи

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 20 листопада

2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції зазначивши

в судовому рішенні частини шосту, восьму, дев`яту статті 33 Закону Про оренду землі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не застосував їх. Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ Дельта зверталось до суду з приводу відмови або наявного зволікання орендодавця ОСОБА_1 в укладанні з ТОВ Дельта у місячний строк додаткової угоди до договору оренди землі, не зважаючи на те, що строк дії договору оренди землі закінчився 31 січня 2011 року. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що з огляду на продовження використання спірної земельної ділянки орендарем та за відсутності заперечень з боку орендодавця договір оренди землі від

31 січня 2006 року не припинив свою дію, сторони на виконання вимог закону уклали додаткову угоду, якою визначили поновлення договору оренди землі на 10 років по 31 січня 2021 року, є помилковим, оскільки орендодавець мала заперечення стосовно поновлення договору оренди з ТОВ Дельта після

31 січня 2011 року. Якби орендодавець не мала б заперечень та орендар мав бажання поновити договір оренди після 31 січня 2011 року, то на виконання вимог закону вона і ТОВ Дельта у місячний строк після 31 січня 2011 року уклали б відповідну додаткову угоду.

ТОВ Дельта після 31 січня 2011 року користувалось спірною земельною ділянкою без законних підстав, не виконувало зобов`язання щодо сплати орендної плати. Підписання 19 жовтня 2011 року нею та ТОВ Дельта додаткової угоди стосовно договору оренди свідчить лише про намір сторін компенсувати зазначеним товариством збитки.

Апеляційний суд не зазначив підстави для скасування рішення суду першої інстанції, визначені частинами першою, другою статті 376 ЦПК України. Постанова апеляційного суду не містить усіх складових, визначених статтею 382 ЦПК України.

Апеляційний суд неправильно визнав необґрунтованими підстави клопотання про відвід суддів, оскільки порушено порядок автоматизованого розподілу справи. У зв`язку з тим, що в ухваленні судового рішення апеляційної інстанції брали участь судді, яким заявлено відвід, то справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

У лютому 2020 року ТОВ Дельта подало до суду відзив, у якому просило оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди встановили, що відповідно до рішення Краматорської міської ради від

16 вересня 2005 року № 26/ІV-52 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,52 га (в тому числі ріллі загальною площею 3,13 га, кадастровий номер № 1412900000:04:000:0536), розташованої на території Краматорської міської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з договором оренди землі від 31 січня 2006 року № 1027-64

ОСОБА_1 надала в оренду ТОВ Дельта на строк 5 років зазначену земельну ділянку площею 3,52 га. Договір оренди зареєстрований

у Краматорському міському відділі Донецької регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель здійснено запис від 31 січня 2006 року.

19 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 і ТОВ Дельта укладено додаткову угоду № 1 до договору земельної ділянки від 31 січня 2006 року, в якій сторони погодили поновлення строку дії договору оренди землі від 31 січня 2006 року до 31 січня 2021 року. Додаткова угода зареєстрована управлінням Держкомзему

у м. Краматорську Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 грудня 2011 року.

18 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Краматорський Урожай укладено договір найму строком на 2 роки 11 місяців. За змістом акта приймання-передачі земельної ділянки того ж дня ОСОБА_1 передала

ТОВ Краматорський Урожай земельну ділянку площею 3,13 га.

06 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Краматорський Урожай укладено додаткову угоду № 1 до договору найму земельної ділянки від

18 березня 2013 року про припинення дії договору, а 09 листопада 2015 року актом приймання-передачі земельної ділянки ТОВ Краматорський Урожай повернуло ОСОБА_1 земельну ділянку.

01 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Краматорський Урожай укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення строком на 10 років. Право оренди по вказаному договору зареєстровано за ТОВ Краматорський урожай 10 листопада 2015 року

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Спірною земельною ділянкою володіє ТОВ Краматорський урожай .

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства

є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту . Схожий за змістом висновок зроблений

в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19).

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається, оскарженим судовим рішенням позов

ТОВ Дельта задоволено частково; витребувано шляхом вилучення

у ТОВ Краматорський урожай спірну земельну ділянку та передано її

в користування ТОВ Дельта ; в задоволенні позовної вимоги ТОВ Дельта до ОСОБА_1 і ТОВ Краматорський урожай про визнання недійсним договору найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року № 11 відмовлено;

в задоволенні зустрічного позову ТОВ Краматорський урожай до ТОВ Дельта про визнання недійсною додаткової угоди, скасування державної реєстрації цієї угоди та визнання права користування земельною ділянкоювідмовлено.

Інший відповідач за первісним позовом - ТОВ Краматорський урожай , до якого задоволено позовні вимоги та у задоволенні зустрічних вимог якого відмовлено, не скористався своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка відповідача свідчить про згоду

з оскарженою постановою апеляційного суду.

Аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_1 не навела переконливих доводів, яким чином оскаржена постанова апеляційного суду, якою в задоволенні позовної вимоги ТОВ Дельта до ОСОБА_1

і ТОВ Краматорський урожай про визнання недійсним договору найму земельної ділянки від 18 березня 2013 року № 11 відмовлено, а задоволено позовні вимоги ТОВ Дельта до ТОВ Краматорський урожай про витребування земельної ділянки і відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ Краматорський урожай до ТОВ Дельта про визнання недійсною додаткової угоди, скасування державної реєстрації цієї угоди та визнання права користування земельною ділянкою відмовлено, порушує її права та інтереси за умови, що інший відповідач - ТОВ Краматорський урожай , не оскаржив постанову апеляційного суду в цій частині, тобто погодився з судовим рішенням.

Доводи касаційної скарги щодо неповноважного складу апеляційного суду колегія суддів відхиляє. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В. та ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року у складі судді Соломахи Л. І. апеляційний суд розглянув заяву про відвід з дотриманням норм процесуального права та не встановив обставин, які відповідно до статті 36 ЦПК України є підставами для відводу суддів (а. с. 91 - 92, 94 - 100, т. 2).

Порушень апеляційним судом норм процесуального права, які призвели б до ухвалення незаконного рішення, суд касаційної інстанції не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржену постанову апеляційного суду ? без змін .

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов