Рішення

від 02.02.2021 по справі 320/9837/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року № 320/9837/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю представника позивача - Наруцького А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Обухівської міської ради "Обухівтеплотрансбуд" до Київського міжрегіонального управління "Укртрансбезпеки" про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №220293 від 22.09.2020,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство Обухівської міської ради Обухівтеплотрансбуд звернулось до суду з позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №2220293 від 22.09.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 позовну заяву залишено без руху.

До суду 06.11.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено зупинку та габаритно-ваговий контроль транспортного засобу МАЗ 6501С5, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який належить Комунальному підприємству Обухівської міської ради Обухівтеплотрансбуд на праві власності. На думку позивача габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснено посадовими особами відповідача без дотримання вимог чинного законодавства. Вважає, що навантаження на вісь могло статись через той факт, що під час руху автомобіль проходив шлях на гору, а тому товар міг переміститися та зауважує на тому, що враховуючи масу товару та автомобіля під час зважування показник не міг перевищувати допустиму норму. Також, заернтає увагу на відсутність інформації в акті проведення перевірки щодо зважувального обладнання, яким проводилось зважування транспортного засобу.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, і зазначає, що відповідно до довідки про здійснення габаритно-вагового контролю від 11.08.2020, позивачем виконувалось вантажне перевезення товару з перевищенням нормативно-вагових параметрів. Тому, відповідач вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.09.2020 №2220293 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити даний адміністративний позов.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2020 інспекторами Київського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки, відповідно до направлення на рейдову перевірку №000215 від 06.08.2020, проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом.

Посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укрантрансбезпеки, зупинено транспортний засіб марки МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску: 2019, належить на праві власності Комунальному підприємству Обухівської міської ради ОБУХІВТЕПЛОТРАНСБУД .

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 25,3 т при нормативно допустимому - 16 т.

Відповідно до ч. 4 п. 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено довідку про результати габаритно-вагового контролю від 11.08.2020.

Посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від №024719 11.08.2020 та довідку від 11.08.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в яких зафіксовано перевезення позивачем вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження, а саме: осьове навантаження на здвоєну вісь склало 25,3 т при нормативно допустимому - 16 т.

Також, за результатами перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 11.08.2020 №243038, яким зафіксовано порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням вагового обмеження на одиничну вісь без відповідного дозволу з перевищенням встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України вагових норм. Водія від пояснень відмовився.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №220293 від 22.08.2020, відповідно до якої на позивача на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.

Не погодившись із прийнятою постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог пп. 15, 27 п. 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12.02.2020 у справі №917/210/19.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1 та 4 ст. 48 Закону №2344-III закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком №879, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007, п. 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У силу вимог п. 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 п. 2 Порядку №879 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

У відповідності до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, згідно п. 5 Правил №30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Згідно п. 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до п. 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Так, порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), у відповідності до п. 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Як убачається з матеріалів справи, 11.08.2020 відбулася рейдова перевірка транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_3 , на підставі направлення на рейдову перевірку №000215 та яка була оформлена актом №024719 від 11.08.2020.

Згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.08.2020, повна маса транспортного засобу позивача становила 32,5 т, втім навантаження на здвоєну вісь склало 25,3 т при нормативно допустимому - 16 т, що свідчить про перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач наголошував, що навантаження на вісь могло статись через той факт, що під час руху автомобіль проходив шлях на гору, а тому товар міг переміститися, а також про те, що нормативно-допустиму масу автомобіля перевищено не було.

Такі доводи позивача суд оцінює критично, оскільки перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу, в даному випадку, на здвоєну вісь більше 16 т.

Також, переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16.

Суд також не бере до уваги твердження позивача про те, що законодавством не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням, оскільки п. 19 Порядку №879, яким було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, виключено згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671.

У свою чергу, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку по внесенню плати за це.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.

Щодо доводів позивача про відсутність інформації про зважувальне обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 6 п. 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, п. 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку №879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

З матеріалів справи вбачається, що прилад для зважування дорожніх транспортних засобів (ваги автомобільні тензометричні) тип: "Лахта-У" СВ-80000А/18 зав. №142, виробник ТОВ "Метровест" Україна, що використовувався відповідачем під час перевірки, відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2017 та експлуатаційної документації фірми-виробника. Крім того, пройшов щорічну повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 01.07.2020 №П40М08004920 зі строком дії до 01.07.2021, яке видане Державним підприємством "Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт несправності вагового обладнання, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль, істотних технічних дефектів приладу, що впливали на результати проведення такого контролю, або доказів зважування транспортного засобу іншим зважувальним обладнанням, ніж тим, щодо якого відповідачем надано свідоцтво про повірку.

Таким чином, наведені вище письмові докази підтверджують, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_1 під час проведення рейдової перевірки здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво та є придатними до застосування.

З урахуванням встановлених в ході рейдової перевірки порушень позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, що знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду, винесена 22.09.2020 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки постанова №220293 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при проведенні рейдової перевірки та прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 09 березня 2021 р.