Рішення

від 16.03.2021 по справі 640/25025/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року м. Київ № 640/25025/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Юридична фірма "Фокс"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -

рішення № 0005161209,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство "Юридична фірма "Фокс" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, б.4, код ЄДРПОУ 37635473) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.09.2019 року за № 0005161209, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві в результаті проведення камеральної перевірки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що підприємством було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний податок за перший та другий квартал 2019 року в загальному розмірі 23 961, 45 грн. Однак, подаючи податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за перше півріччя 2019 року, позивачем неправильно зазначено розмір доходу за перше півріччя 2019 року, а саме - 584 077, 13 грн. та на підставі цього помилково зазначено неправильну суму єдиного податку за пере півріччя 2019 року, а саме - зазначено 29 203, 86 грн., при цьому, також допущено помилку в зазначені суми податку за попередній звітній період (перший квартал 2019 року), а саме - 17 405, 99 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума податкового зобов`язання з єдиного податку, зазначена ПП Юридична фірма Фокс у податковій декларації від 05.08.2019 за податковий звітній період - півріччя 2019 року, є нижчою ніж визначеної за результатами камеральної перевірки та не відповідає сумі податку, розрахованої за відсотковою ставкою, встановленою абзацом 2 п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України. При цьому, подана ПП Юридична фірма Фокс уточнююча податкова декларація від 20.08.2019 №9187299492 не пройшла камеральну перевірку, так як складена порушенням порядку заповнення, оскільки показники розділу визначення податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок залишились невизначеними або визначені із зазначенням 0, 00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Приватне підприємство "Юридична фірма "Фокс" є платником єдиного податку третьої групи зі встановленою ставкою податку у розмірі 5% від доходу, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку.

У першому кварталі 2019 року підприємством було сплачено єдиний податок в розмірі 12 163, 58 грн. У другому кварталі 2019 року позивачем було сплачено єдиний податок в сумі 11 797, 87 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Тобто, за перше півріччя 2019 року позивачем було сплачений єдиний податок в загальному розмірі 23 960, 87 грн.

Водночас, в декларації за перше півріччя 2019 року позивачем вказано суму єдиного податку, яка підлягає сплаті за перше півріччя 2019 року в розмірі 29 203, 86 грн.

16.08.2019 ГУ ДФС у м. Києві було складено акт за результатами камеральної перевірки ПП Юридична фірма ФОКС щодо податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за податковий (звітний) період півріччя 2019 року, якою встановлено порушення позивачем абзацу 2 п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а саме: заниження суми грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 5 242, 41 грн. (акт перевірки від 16.08.2019 №181/26-15-12-09-19/37635473).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення від 04.09.2019 року за № 0005161209, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб на загальну суму 6 553, 01 грн., з них 5 242, 41 грн. - за податковим зобов`язанням та 1 310, 60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 296.3, 296.7 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно з пунктами 293.1, 293.3 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до приписів ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов`язаний погасити податкове зобов`язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Щодо порядку заповнення податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи). Суд зазначає наступне.

Так, у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи юридичної особи в полі „порядковий номер за рік" зазначається порядковий номер декларації за поточний рік. Нумерація здійснюється послідовно, наростаючим числом протягом року. При цьому, ведеться загальна нумерація для всіх декларацій незалежно від їх типу „звітна", „звітна нова" або „уточнююча".

Розділ I містить загальну інформацію про юридичну особу - платника єдиного податку. Інформація, наведена в службових полях 1 - 5, належить до обов`язкових реквізитів. За її відсутності документ втрачає статус податкової декларації.

У полі 1 проставляється відповідна відмітка залежно від типу декларації („Звітна" - при поданні звітної декларації вперше; „Звітна нова" - при повторному поданні до закінчення граничного строку її подання за звітний період; „Уточнююча" - при поданні уточнюючої декларації для виправлення помилок (граничний строк для подання декларації минув)).

У полі 2 проставляється позначка „X" в одному з полів, обравши звітний період, за який складається декларація.

Якщо подається уточнююча декларація (зроблена позначка в полі „Уточнююча"), поле 2 не заповнюють.

Поле 3 - заповнюється тільки в тому випадку, якщо є потреба виправити помилки в деклараціях, поданих раніше.

У полі 4 зазначається інформація про юридичну особу - платника єдиного податку.

У полі 5 зазначаємо найменування органу ДФС.

У розділі II юридичні особи платники єдиного податку третьої групи узагальнюють інформацію про суму доходу, одержаного за 1 квартал року. Цей показник буде в подальшому заповнюватись наростаючим підсумком з початку року.

У графі 3 свої доходи відображають платники ПДВ, а у графі 4 - неплатники.

У рядку 1 дохід, отриманий за рік від усіх видів і форм діяльності не повинен перевищувати 5 млн грн.

Якщо здійснюються розрахунки в не грошовій формі, наприклад, бартер, взаємозалік, то таку суму прописують у рядку 3, а дохід, який отримано від діяльності, що не дає права на застосування спрощеної системи, у рядок 4.

У рядку 5 - зведена сума вказаних рядків.

Розділ III призначено для розрахунку суми податкових зобов`язань з єдиного податку, що підлягає сплаті.

Розділ IV призначено для виправлення помилок, якщо такі є.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, 08.05.2019 року позивачем було подано Податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2019 року за реєстраційним номером 9093615306, в якій зазначено дохід у розмірі 243 271 грн. 59 коп., та, відповідно суму єдиного податку у розмірі 12 163 грн. 58 коп.

05.08.2019 року Підприємством було подано Податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за Півріччя 2019 року за реєстраційним номером 9169838001, в якій зазначено загальну суму доходу - 584 077, 13 грн. та відповідно загальну суму єдиного податку за II (другий) квартал 2019 року в розмірі 29 203, 86 грн., з них 17 405, 99 грн. за минулий податковий період та 11 797, 87 грн. за звітній квартал.

Проте, позивач наголошує, що ним було допущено помилки у податковій декларації за півріччя 2019 року, невірно зазначивши загальну суму доходу та відповідно розрахунки єдиного податку, у зв`язку з чим, позивачем було подано уточнюючу декларацію за перше Півріччя 2019 №9187299492.

Разом з тим, проаналізувавши зміст уточнюючої декларації, суд зазначає, що така декларація складена невірно, а саме, показники розділу IV (Визначення податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок) залишені невизначеними або визначеними зі значенням 0,00 грн., при цьому також, заповнено поле 2, яке не підлягає заповненню, в разі подання уточнюючої декларації та не заповнено поле 3, яке підлягає заповненню в разі подання уточнюючої декларації.

Тобто, уточнююча податкова декларація від 20.08.2019 реєстраційний №9187299492, складена позивачем невірно, а тому не змінює раніше задекларовані зобов`язання з єдиного податку приватного підприємства, позаяк не містить необхідних уточнень.

Отже, за результатами камеральної перевірки контролюючим органом було виявлено, що підприємством занижено суму податкового зобов`язання за перше півріччя 2019 року на суму у розмірі 5 242, 41 грн., що на думку суду є обґрунтованим, оскільки уточнююча декларація підприємства № 9187299492, як встановлено судом вище, не змінює раніше задекларованих зобов`язань, враховуючи помилковість її складання.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, оскільки контролюючим органом правомірно було встановлено заниження позивачем сум єдиного податку за перше півріччя 2019 року (враховуючи що уточнюючу декларацію, заповнену згідно з вимогами законодавства, позивачем фактично подано не було, а сплаті підлягають самостійно задекларовані позивачем зобов`язання), суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у м. Києві правомірно, на підставі вимог статті 123 Податкового кодексу України, збільшено позивачеві суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб на загальну суму 6 553, 01 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2019 року за №0005161209, прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, ст. ст.241-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Юридична фірма "Фокс" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, б.4, код ЄДРПОУ 37635473) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа