Рішення

від 29.06.2006 по справі 1/75-11/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/75-11/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

29.06.06                                                                                           Справа№ 1/75-11/21

За позовом: Української державної інноваційної компанії (УДІК),м.Київ

До: ТзОВ “ВАТТЮС”,с.Дуліби Стрийського району Львівської області

Про стягнення  236898,87 грн.                                                                                                                                Суддя  І.А Сало

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А                                                                                                                                    

Представники:

Від позивача: Кіндрат Б.Я- пров.спец.

Від відповідача: не з'явився.

     Суть спору:

 Позов подано Українською державною інноваційною  компанією до товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТТЮС», с.Дуліби Стрийського району Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 236898,87 грн.

 Провадження у справі порушено ухвалою суду від 31.01.2006 р., згідно якої слухання справи було призначене на 23.02.2006 року.

 З  метою об'єктивного та всестороннього розгляду спору по суті та для витребування доказів по справі,  розгляд справи відкладався ухвалами суду, в судововму засіданні оголошувалась перерва.

 Ухвалою господарського суду від  16.03.2006р.,  провадження по справі було зупинено та призначено судово-товарознавчу експертизу обладанання та технічної документації. Проведення даної експертизи було доручено  Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

 Вищазазначена ухвала була повернута без виконання, оскільки  вирішення поставлених питань в ухвалі господарського суду від 16.03.2006р. не відноситься до компетенції експерта-товарознавця і потребує спеціальних знань.

 Провадження по справі було поновлено ухвалою суду від 10.05.2006р., розгляд справи призначено на 29.06.2006р.

 В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив позов задоволити з мотивів, викладених в позовній заяві, та поясненнях, які надавались під час розгляду справи.

 Відповідач  проти позову заперечив. Зокрема, зазначив, що обладанання, передане за договором оренди №15-46/27/01/05 від 27.01.2005р. не відповідає своєму призначенню через його некомплектність, відтак, згідно  ст.762 ЦК України, він звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.  

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази в сукупності , суд встановив наступне:

       Згідно ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов»язків є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

                     Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

                    Так, 27 січня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання  №15-46/27/01/05, відповідно до якого Українська державна інноваційна компанія зобов”язалась передати ТзОВ “ВАТТЮС” в тимчасове володіння та користування обладнання по виробництву морозива, а  відповідач  взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату у порядку, передбаченому вищевказаним  договором. Строк дії  даного договору-до 01.02.2015 року.

 Позивачем, згідно акту  приймання-передачі  від 27.01.2005р. передано обладання згідно додатку  №1, який є невід”ємною частиною договору, вартість  якого становила 1435658,97 грн.

 Порядок розрахунків визначено п.4.2 договору  та додатком №2 до договору оренди, яким встановлено графік сплати орендних платежів, орендна плата вноситься орендарем щомісячно на  рахунок  оендодавця  в безготівковому порядку.

 Однак,  договірні зобов”язання  в частині сплати орендних платежів  за користування обладаннням відповідачем  не виконувались, заборгованість станом на день подачі позову становить 207000 грн.  

 За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення зобов"язання  боржником, що в свою чергу є підставою для  стягнення  даної суми, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.  

 Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлено пропозицію про розірвання договору (вих. №28 від 29.03.2005р.) у зв”язку із істотною зміною обставин та лист №44 від 18.005.2005р. про повернення обладнання.  Посилання відповідача на некомплектність обладнання і неможливість використовувати його за призначенням, судом до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які  докази передання  позивачем некомплектного товару, відсутні претензії, листи зі сторони відповідача щодо якості отриманого товару або вимоги зменшення  плати за користування майном у встановленому законом порядку. Відповідачем товар прийнято в повному обсязі, що підтверджено  актами приймання-передачі обладнання та технічної документації на обладанння від 27.01.2006р.  

 Відповідно до ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином, відповідно до договору, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.  

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п.8.2 вищевказаного договору, в разі прострочення орендарем  сплати орендних платежів, останній зобов”язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за кожен день прострочення, що відповідно до поданого розрахунку становить 19268,40 грн.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 7551 грн. та 3% річних від простроченої суми, що становить  3079,47 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем  і підлягають до задоволення.

Судові витрати слід покласти на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.  

Враховуючи вищевказане, керуюючись ст.ст.525,526,625 ЦК України,  ст.ст.43, 33, 34, 43, 49, 82- 85, 116 ГПК України, суд –

                     В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

    2. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАТТЮС”,вул. Шевченка, 2, с.Дуліби, Стрийського району, Львівської області (код ЄДРПОУ 32730531) на користь Української державної інноваційної компанії (УДІК),м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 65-б (код ЄДРПОУ 00041467) 207000,00грн. Основного боргу, 19268,40грн. пені, 7551,00грн. інфляційних, 3079,47грн. річних, 2368,99грн. держмита та 118,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ  відповідно до ст.116 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                       Сало І.А.