Постанова

від 15.03.2021 по справі 440/5975/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 р. Справа № 440/5975/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 (суддя Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.01.21) по справі № 440/5975/20

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Виробничо-будівельного кооперативу "Автогрей - 89"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду звернувся голова Виробничо-будівельного кооперативу "Автогрей-89" із заявою про відстрочення виконання судового рішення по справі №440/5975/20 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС в Полтавській обл. ) до Виробничо-будівельного кооперативу "Автогрей-89" ( далі - відповідач, ВБК Автогрей-89 ) про стягнення податкового боргу.

11.01.2021 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду заяву ВБК "Автогрей-89" про відстрочення виконання судового рішення у справі №440/5975/20 - задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №440/5975/20 про стягнення податкового боргу на три місяці, до 11.04.2021.

В решті клопотання залишено без задоволення.

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати дану ухвалу в частині задоволення заяви ВБК Автогрей-89 про відстрочення виконання судового рішення, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви в цій частині.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відповідно до норм ст. 100 Податкового Кодексу України ( далі - ПК України), правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, є спеціальними нормами щодо доказів на підтвердження існування підстав для відстрочення податкового боргу. Надані до суду першої інстанції докази, не містять жодних відомостей на підтвердження того, що внаслідок вжиття конкретних організаційно-правових заходів, фінансовий стан підприємства покращиться.

Апелянт зазначив, що ВБК "Автогрей-89" не надав належних і достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для відстрочення виконання зазначеного вище судового рішення згідно з ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України).

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

За приписами ч1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 задоволено позов ГУ ДПС в Полтавській обл. до ВБК Автогрей-89 про стягнення податкового боргу.

Стягнуто з рахунків ВБК "Автогрей-89" кошти за податковим боргом із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 162 547,48 грн.

Задовольняючи частково заяву ВБК Автогрей-89 про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 терміном на три місяці суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість відстрочення виконання зважаючи на обставини наявності карантинних та обмежувальних заходів на всій території України, пов`язаних з поширенням короновірусної хвороби (COVID 19) та виходячи з критерію розумності.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду та зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеними нормами не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд може відстрочити/розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. Також у випадку відстрочення чи розстрочення виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Відтак, розстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об`єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв`язку із відсутністю у боржника відповідних коштів, у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.

При цьому, єдиною правовою підставою для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст. 72-77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегією суддів встановлено, що подані позивачем докази, не підтверджують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду від 17.11.2020 по справі № 440/5975/20. Боржник зазначав, що у зв`язку із дією карантину для запобігання поширенню коронавірусної інфекції (CОVID-19) опинився у скрутному фінансовому становищі та не має змоги виконати судове рішення, однак не надав належних пояснень того, яким чином відстрочення судом сплати податкового боргу сприятиме його сплаті після закінчення терміну відстрочення, а також яких заходів вживає підприємство для сплати цього боргу.

Також, заявником документально не підтверджено недостатність грошових коштів та не надано доказів на підтвердження незадовільного фінансового стану ВБК "Автогрей-89", що унеможливлювали б вчасну сплату податкового боргу у повному обсязі.

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 ПК України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування .

Таким чином, норми статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).

Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Колегія суддів приймає до уваги посилання скаржника на порушення судом першої інстанції положень пунктів 100.5, 100.7 статті 100 ПК України, оскільки зазначені норми врегульовують загальні підстави відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу. В даному випадку підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, передбачені статтею 263 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не є вичерпними и мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 805/1779/15-а та узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 809/927/14.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, тому оскаржувану ухвалу слід скасувати в частині задоволення заяви та постановити судове рішення, яким у задоволенні заяви ВБК "Автогрей-89"про відстрочення виконання судового рішення відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року по справі № 440/5975/20 скасувати в частині відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.22.2020 у справі №440/5975/20 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Виробничо-будівельного кооперативу "Автогрей - 89" про стягнення податкового боргу на три місяці, до 11.04.2021.

Ухвалити постанову, якою в цій частині в задоволенні заяви голови Виробничо-будівельного кооперативу "Автогрей - 89" Качкалди Т.М. про відстрочення виконання судового рішення у справі №440/5975/20 - відмовити.

В іншій частині ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Постанова складена в повному обсязі 17.03.21.