Ухвала

від 01.02.2021 по справі 160/9026/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/9026/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 р. в адміністративній справі № 160/9026/19 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "СЕРВІСГРУПП" до відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протипраним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

19 листопада 2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким адміністративний позов задоволено.

Повне судове рішення складено 29.11.2019 року.

27.12.2019 відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року у справі № 160/9026/19 повернуто заявнику.

12.11.2020 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, як правонаступник Головного управління ДФС у Дніропетровській області, подало апеляційну скаргу у цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року у справі №160/9026/19, наведені Головним управління ДПС у Дніпропетровській області в поданому клопотанні; апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є; документу про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн.

Копію ухвали разом із супровідним листом направлено на адресу апелянта.

На виконання вказаної ували до суду апеляційної інстанції від скаржика надійшли: платіжне доручення№4347 від 22.12.2020 на суму 2881,50 грн та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року, в обгрунтування якого вказує, що на момент подання первинної апеляційної скарги відповідач не мав можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутністю фінансування.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.

Оскаржене рішення ухвалено Запорізьким окружним адміністративним судом 19 листопада 2019 року.

Відповідно до розписки суду, копію оскарженого рішення суду першої інстанції отримано представником відповідача10.12.2019.

Як вказувалось вище, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у цій справі подало апеляційну скаргу як правонаступник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про що апелянтом було безпосередньо зазначено в самій апеляційній скарзі, відтак, враховуючи приписи ч.1 ст.52 КАС України, усі дії, вчинені Головним управління ДФС у Дніпропетровській області є обов`язковими для Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Таким чином, для Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у цій справі діють такі ж строки на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року як і для Головного управління ДФС у Дніпропетровській області .

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, а також те, що для Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у цій справі діють такі ж строки на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року як і для Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, апеляційну скаргу на рішення суду від 19.11.2019 року подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки 12.11.2020, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув 09.01.2020 року.

У заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, яка надійшла на виконання ухвали суду від 02.12.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт вказує, що відповідач звертався з апеляційною скаргою у цій справі, проте судом апеляційної інстанції остання була повернута у зв`язку з несплатою судового збору. Зазначає, що на момент подання первинної апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий зір у зв`язку з відсутністю фінансування. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк. Оплативши судовий збір скаржник повторно подав апеляційну скаргу у цій справі.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною підставою при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Апеляційний суд зауважує, що оскаржене рішення винесено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.11.2019 року, копія якого отримана відповідачем10.12.2019.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 11.02.2020 про повернення первинної апеляційної скарги у даній справі, отримана відповідачем 17.02.2020.

Разом з тим, остання апеляційна скарга була подана лише 12 листопада 2020 року.

Тобто, повторна апеляційна скарга подана майже через рік з дня винесення оскарженого судового рішення; через 9 місяців з дня отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

При цьому на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Отже, колегія суддів приходить висновку наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження у справі №160/9026/19 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровсьуій області

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 р. в адміністративній справі № 160/9026/19 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова