Постанова

від 09.03.2021 по справі 320/5177/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5177/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі Яблонській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фасад Груп" про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фасад Груп", в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фасад Груп" (код ЄДРПОУ 40261848), а саме: проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 26, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити проведення будівельно-монтажних робіт вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17.03.2020 № 81.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне з`ясування обставин справ, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про безпідставність, необґрунтованість та незаконність вимог та тверджень, викладених в апеляційній скарзі. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.02.2020 на адресу відповідача надіслано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №66/1/1418 від 10.02.2020.

17.03.2020 року на підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській області №157 від 10.02.2020 (а.с.11-12), посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №1209 від 10.02.2020 (а.с.14) Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт №81 від 17.03.2020 (далі також - Акт перевірки) у якому зафіксовано наступні порушення:

-до початку основних будівельних робіт новобудова не забезпечена протипожежним водопостачанням від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм);

- не передбачено визначення розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі;

- класи вогнестійкості конструкцій колон, перекриттів, сходових маршів, сходових площадок будівель не підтверджені матеріалами по забезпеченню відповідних класів вогнестійкості будівельних конструкцій для забезпечення проектного ступеня вогнестійкості будівлі;

- не виконується монтаж систем протипожежного захисту;

- навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено;

- штатні працівники цивільного захисту або спеціально призначені особи з питань цивільного захисту відсутні;

- не розроблено та не впроваджуються під час будівництва вимоги розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони);

- не проводиться монтаж внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежні кран-комплекти) разом зі зведенням будівлі;

- не передбачено проведення ідентифікації потенційної небезпеки об`єкту;

- не забезпечено захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (а.с.18-25).

Вказаний акт перевірки підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фасад Груп" без зауважень.

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель і споруд відповідача до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог, зазначив, що представники позивача не довели, обґрунтованість своїх тверджень, а встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки спірним актом перевірки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовані матеріалами справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 5 названого Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як свідчать матеріали справи, об`єктом перевірки було Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фасад Груп", а саме: багатоповерховий житловий будинок, що розташований за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 26. У рамках проведеної перевірки було встановлено 10 порушень.

Так, обов`язковою передумовою для застосування судом заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення проведення будівельно-монтажних робіт на будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 26, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 17.03.2020 № 81 є існування таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті, які створюють загрозу здоров`ю та життю людей.

Пунктом 2 акту перевірки встановлено, що "не підтверджено проведення розрахунків часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность. Общие требования"; на порушення п. 2.33 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України".

Згідно з п. 2.33 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417, для об`єктів IV та V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" слід визначати розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность. Общие требования".

Вказане положення розміщене у п. 2 розділу ІІІ - Утримання будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів, тобто, введених в експлуатацію об`єктів.

До введення об`єкту в експлуатацію всі протипожежні характеристики об`єкта мають визначатися проектною документацією.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, встановлене позивачем порушення, спростовується матеріалами справи, а саме проектом "Розрахунок часу евакуації" щодо нежитлового приміщення на вул. Шолуденка, 26 в м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області.

Щодо порушення про не виконання монтажу систем протипожежного захисту, представником відповідача пояснено, що товариством здійснювався такий монтаж відповідно до Проекту "Система пожежної сигналізації", яка є автоматичною пожежною сигналізацією.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що вказане порушення само по собі не створює безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожежі.

Встановлені порушення передбачені п.5.5 ДБН В.1.1-7:2016 (класи вогнестійкості конструкцій колон, перекриттів, сходових площадок будівель не підтверджені матеріалами по забезпеченню відповідних класів вогнестійкості будівельних конструкцій для забезпечення проектного ступеня вогнестійкості будівлі), також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки якість та клас вогнестійкості колон, перекриттів, сходових площадок будівель, підтверджується сертифікатом відповідності та протоколами випробувань на вогнестійкість, вентиляційного залізобетонного блоку ВБ 3-30-0 (а.с.129-132).

Пунктом 8 акту перевірки встановлено порушення п.8 ч.1 ст.20 КЦЗУ, навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено.

На виконання положень п. 8 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту населення відповідачем затверджено службову інструкцію, що визначає порядок дій керівництва та працівників ТОВ "Еліт-Фасад Груп" у випадках виникнення надзвичайних ситуацій від 2018 року. Проведення підготовки фахівців цивільного захисту товариства також підтверджується рахунком №200 від 06.08.2020 та платіжним дорученням №2876 від 06.08.2020 про оплату послуг підготовки.

Крім того, ТОВ "ППК" (забудовник) затверджено проект "Блисковкозахист" нежитлового приміщення на вул. Шолуденка, 26 в м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області, відповідно до якого здійснюється монтаж, який захищає від попадань блискавки і вторинних її проявів. Наведеним спростовується порушення визначене п.1.21 розділу 4 НАПБ А. 01.001-2014, що виявлене актом перевірки.

Колегія суддів зауважує, що статтею 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі йому органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2).

Як вбачається з матеріалів справи, даний дозвіл відповідачем отримано 13.10.2017 №ІУ113172861298 (а.с.37-38).

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було доведено обґрунтованість своїх тверджень, а встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки спірним актом перевірки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовані матеріалами справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фасад Груп" (код ЄДРПОУ 40261848), а саме: проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 26, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити проведення будівельно-монтажних робіт вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17.03.2020 № 81 є необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Лічевецький І.О.

Оксененко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2021.