Постанова

від 16.03.2021 по справі 640/1659/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1659/21 Суддя першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача- Степанюка А.Г.,

суддів- Губської Л.В., Епель О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі Відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 30.10.2020 року №588 в частині, що стосується притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді «Догана» відносно Позивача військовослужбовця ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 року позову заяву повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яке не має права її підписувати. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що додана до позовної заяви копія ордеру серії АІ №1081843 від 21.01.2021 року всупереч вимог чинного законодавства не містить підпису керівника адвокатського об`єднання та відтиску печатки адвокатського об`єднання. Викладене, на переконання суду, свідчить, що надана копія ордеру не є належним доказом наявності в ОСОБА_2 повноважень діяти від імені Пономаренка В.В.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої доводи обґрунтовує тим, що ордер серії АІ №1081843 від 21.01.2021 року було підписано ОСОБА_2 як партнером Адвокатського об`єднання «Амбрела» у відповідності до вимог статуту адвокатського об`єднання у зв`язку з перебуванням керуючого партнера Руденка В.О. поза межами території України. Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_2 є партнером Адвокатського об`єднання «Амбрела» з правом підпису, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окремо наголошує, що відбиток печатки повинен проставлятися на ордері виключно за її наявності, а відтак твердження суду про відсутність відбитку печатки як підставу вважати ордер не оформленим у відповідності до вимог чинного законодавства є безпідставним. Поряд з іншим зауважує, що суд, встановивши відсутність повноважень конкретного підписанта через деякі невідповідності у наданих на підтвердження цього документів, повинен був залишити позовну заяву без руху, а не приймати рішення про її повернення без наявних на те правових підстав із проявом надмірного формалізму.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, відсутність у виданому від імені адвокатського об`єднання ордеру підпису саме його керівника та відтиску печатки свідчить, що він не може бути належним документом, що підтверджує повноваження адвоката такого адвокатського об`єднання представляти інтереси особи.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що подання позовної заяви особою, яка не має право її підписувати, має своїм наслідком її повернення.

При цьому, посилання Апелянта на неврахування судом першої інстанції приписів ст. ст. 160, 161, 169 КАС України судова колегія оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, положення статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України не містять вимог щодо надання до позовної заяви документів, які підтверджують повноваження представника особи на підписання позовної заяви. Відповідні обов`язки представника регламентовані ст. 59 КАС України, недотримання яких має своїм наслідком повернення, зокрема, позовної заяви за правилами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Водночас, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо відсутності належного документального підтвердження повноважень А.В. Яковлєва на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 та доводам Апелянта на їх спростування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписи ч. 1 ст. 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За правилами ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема, ордер.

Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (далі Положення №41), ордер містить наступні реквізити, зокрема, підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат») (п. 12.10); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат») (п. 12.11); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням (п. 12.12).

Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, виготовленого електронним способом, є відомості щодо особи (осіб), ким його видано.

Приписи пп. 12.14 п. 12 Положення №41 визначають, що реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

При цьому, за правилами п. 11 указаного Положення, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Як вбачається з матеріалів справи, додана до позовної заяви та завірена ОСОБА_3 копія ордеру від 21.01.2021 року серії АІ №1081843 на надання правової допомоги ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 19.05.2020 року №ФІВПІ02 (а.с. 10) містить відмітку про те, що його видано АО «Амбрела». Указаний ордер, будучи виданий адвокатським об`єднанням, не містить підпису його керівника, оскільки згідно розташованої під рядком «Підпис керівника» примітки вбачається, що останній підписаний партнером з правом підпису на підставі статуту та згідно відомостей ЄДР.

У розрізі наведеного судовою колегією враховується, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Із змісту відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АО «Амбрела» вбачається, що, як вірно визначив суд першої інстанції, керівником останнього є ОСОБА_4 . Разом з тим, у розділі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» в якості представника вказано також ОСОБА_3 . При цьому жодних обмежень щодо представництва останнім юридичної особи в Єдиному державному реєстрі не вказано.

За таких обставин, враховуючи, що АО «Амбрела» уповноважило вчиняти дії від його імені не лише керівника ОСОБА_4 , а й, зокрема, ОСОБА_2 , про що забезпечило внесення відомостей до Єдиного державного реєстру, то висновок суду першої інстанції про те, що ордер від 21.01.2021 року серії АІ №1081843 на надання правової допомоги ОСОБА_1 підписано від імені керівника АО «Амбрела» неуповноваженою на те особою є помилковим.

Надаючи оцінку посиланням Апелянта на неврахування судом першої інстанції відсутності обов`язку у суб`єкта господарювання скріплювати печаткою документи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. ч.1-3 ст. 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Наведеним приписам кореспондують норми п. 12.10 Положення №41, якими, як було зазначено вище, вимагається відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання виключно за умови її наявності. При цьому обов`язку зазначати про відсутність печатки чинним законодавством на юридичні особи не покладено, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність вказання у позовній заяві про відсутність в АО «Амбрела» печатки.

Судовою колегією враховується, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

У рішеннях від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, яке виявилося в надто суворому тлумаченні внутрішніми судами процесуальної норми, що позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, а також встановлені вище обставини неможливості повернення позовної заяви з підстав неналежного оформлення ордеру на надання правової допомоги, який, як зазначено вище, оформлений у відповідності до вимог Положення №41, дають підстави для висновку, що безпідставно постановлена оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 169, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачА.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено та підписано « 17» березня 2021 року.