Постанова

від 16.03.2021 по справі 812/407/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 812/407/18

адміністративне провадження № К/9901/59831/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 360/5498/19

за адміністративним позовом Фермерського господарства Ковалівське до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 листопада 2017 року № 00000461413 в частині визначення податкового зобов`язання у сумі 261 000 грн за березень 2017 року,

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя Пляшкова К. О.) від 18 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Гаврищук Т. Г., Блохін А. А., Сухарьок М. Г.) від 18 липня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2018 року Фермерське господарство Ковалівське (далі - ФГ Ковалівське ) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22 листопада 2017 року № 00000461413 в частині визначення податкового зобов`язання у сумі 261 000 грн за березень 2017 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте на підставі акта перевірки від 08 листопада 2017 року № 343/12/32/14/13 за результатами проведеної документальної планової невиїзної перевірки ФГ Ковалівське , яку, на думку останнього, проведено з порушенням вимог статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки платнику податків не було вручено/надіслано копії наказу та письмового повідомлення про проведення перевірки, із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Також позивач вважає, що відповідачем не встановлено у ФГ Ковалівське наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання товару. Позивач вважає, що правомірно включив до складу податкового кредиту суми, які підтверджені оформленими належним чином первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв`язку з придбанням товару, який, у свою чергу, використаний ним у межах господарської діяльності.

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 22 листопада 2017 року № 00000461413 в частині збільшення ФГ Ковалівське суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за березень 2017 року на 326 250 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями на 261 000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 65 250 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь ФГ Ковалівське судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 915 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 15 серпня 2018 року Головне управління ДФС у Луганській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ФГ Ковалівське у задоволенні позовних вимог.

5. 21 серпня 2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

6. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 07 грудня 2018 року до Верховного Суду від ФГ Ковалівське надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року - без змін.

8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2222/0/78-20 від 18 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18 квітня 2018 року за № 1003880155 щодо ФГ Ковалівське , останнє з 16 квітня 2004 року перебуває на обліку як платник податків у Сватівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області. Ідентифікаційний код юридичної особи 32899129, основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

12. Головним управлінням ДФС у Луганській області було проведено документальну планову невиїзну перевірку ФГ Ковалівське з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 серпня 2014 року по 30 червня 2017 року, податку на додану вартість за період з 01 серпня 2014 року по 30 червня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02 серпня 2014 року по 30 червня 2017 року, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з 20 серпня 2017 року,

13. За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Луганській області складено акт від 08 листопада 2017 року № 343/12/32/14/13, яким встановлено порушення ФГ Ковалівське статті 1, пункту 2 статті 3, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV); підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1, пункту 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88 та підпунктів 14.1.202, 14.1.244 пункту 14.1 статті 14, пунктів 201.10, 201.1 статті 201, пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження ПДВ по податковим деклараціям всього у сумі 500 633,16 грн, у тому числі за вересень 2015 року - 12 000 грн, за липень 2016 року - 146 966,49 грн, за серпень 2016 року - 80 666,67 грн, за березень 2017 року - 261 000,00 грн, та встановлено заниження від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, поточного звітного (податкового) періоду на суму 226 733 грн.

14. Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що на підприємстві відсутні матеріальні звіти, картки складського обліку, інші бухгалтерські документи, які підтверджують факт отримання та оприбуткування на склад позивача мінеральних добрив від ТОВ Меркурі Дата . Не можливо відстежити, ким здійснювалося розвантаження мінеральних добрив, яким чином здійснювалася поставка добрив на поля господарства. Також перевіркою встановлено, що ТОВ Меркурі Дата перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, основний вид діяльності оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, об`єкти оподаткування відсутні, згідно з звітністю 1 ДФ на підприємстві працевлаштовані 3 особи, за місцем своєї реєстрації ТОВ Меркурі Дата відсутнє. Перевіркою даних, зазначених у товарно-транспортних накладних (далі - ТТН), встановлено, що: за місцем навантаження товару протягом лютого-березня 2017 року будь-які розвантажувально навантажувальні роботи ТОВ Меркурі Дата не здійснювалися; фізичні особи, які були перевізниками мінеральних добрив та перебувають на спрощеній системі оподаткування, за даними звітності 1ДФ не отримували від ТОВ Меркурі Дата будь-якого доходу. За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Меркурі Дата не придбавало мінеральні добрива, які були поставлені на адресу позивача. Вказана інформація, на думку контролюючого органу, вказує на реєстрацію податкових накладних без реального здійснення господарських операцій між ФГ Ковалівське та ТОВ Меркурі Дата , що свідчить про отримання позивачем податкових накладних без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків.

15. На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 22 листопада 2017 року винесено податкове повідомлення-рішення № 00000461413, яким ФГ Ковалівське збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 625 791,25 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями на 500 633 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 125 158,25 грн.

16. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався порядком його адміністративного оскарження та подав до Державної фіскальної служби України скаргу.

17. За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 16 лютого 2018 року № 5688/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2017 року № 00000461413 залишено без змін.

18. Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача від 22 листопада 2017 року № 00000461413 в частині визначення податкового зобов`язання у сумі 261 000 грн за березень 2017 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з необґрунтованості висновків відповідача про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагента не підтверджують факт здійснення господарських операцій.

20. Зокрема, дослідивши надані позивачем первинні документи, які стосуються господарських операцій за участю ФГ Ковалівське та ТОВ Меркурі Дата , суди попередніх інстанцій встановили, що вони підтверджують реальність здійснення позивачем спірних господарських операцій з ТОВ Меркурі Дата .

21. Суди попередніх інстанцій зауважили, що недоліки ТТН та сертифікатів якості на товар не можуть свідчити про нереальність здійснення господарських операцій, оскільки ТТН не є первинними документами для бухгалтерського та податкового обліку у розумінні ПК України та Закону № 996-XIV, якими оформлюється операція купівлі-продажу товарів.

22. Крім того, суди попередніх інстанцій відхилили посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_2 , як підтвердження нереальності господарських операцій ФГ Ковалівське та ТОВ Меркурі Дата , з огляду на те, що такий допит здійснений під час досудового розслідування, внесеного до реєстру досудових розслідувань за № 32017130580000013, є доказом у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває, оцінка такого доказу має надаватися судом за правилами Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду кримінальної справи. При цьому, зазначений допит свідка був здійснений після складання акту перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

24. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень ПК України щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також ненадання позивачем документів на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентом - ТОВ Меркурі Дата .

25. Зокрема скаржник не погоджується з висновками судів в частині наданої оцінки правовідносин позивача з ТОВ Меркурі Дата та вважає, що такі фактично не спричинили настання реальних правових наслідків, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо неможливості фактичного здійснення господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, що було встановлено під час проведення перевірки та безпідставного формування податкового кредиту позивачем за такими операціями.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

28. Як свідчать матеріали справи та правильно було встановлено судами попередніх інстанцій, спірним у цій справі є правомірність визначення податковим органом податкового зобов`язання ФГ Ковалівське у розмірі 261 000 грн за березень 2017 року по взаємовідносинах з ТОВ Меркурі Дата .

29. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

30. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

31. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

32. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а ).

33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

34. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

35. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

36. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

37. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

38. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

39. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (підпункт 135.1 статті 135 ПК України).

40. Пунктом 44.2 статті 42 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

41. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

42. Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

43. У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

44. Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

45. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

46. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

47. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

48. При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 березня 2017 року між ФГ Ковалівське , як покупцем, та ТОВ Меркурі Дата , як продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 0320п1, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар мінеральні добрива, номенклатура, асортимент, кількість та ціна якого визначаються в додатках Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах цього договору.

50. Згідно додатку № 1 від 20 березня 2017 року до зазначеного договору ФГ Ковалівське придбало у ТОВ Меркурі Дата аміачну селітру в мішках у кількості 90 т за ціною 8000 грн/т, сума без ПДВ 720 000 грн, та карбамід в мішках 60 т за ціною 9 750 грн/т, сума без ПДВ 585 000 грн, разом 1 305 000 грн, ПДВ 20% - 261 000 грн, усього 1 566 000 грн. Поставка товару за даним договором здійснюється на умовах СПТ (Інкотермс 2010): склад покупця, шляхом поставки товару автотранспортом продавця.

51. На виконання умов договору від 20 березня 2017 року № 0320п1 ТОВ Меркурі Дата поставило на адресу позивача товар. Постачальником складені податкові накладні на реалізацію товару: від 20 березня 2017 року № 40 на загальну суму з ПДВ 522 000 грн, від 21 березня 2017 року № 41 на загальну суму з ПДВ 522 000 грн, від 22 березня 2017 року № 42 на загальну суму з ПДВ 522 000 грн.

52. Операція з придбання добрив відображена у бухгалтерському обліку позивача на підставі видаткових накладних: від 20 березня 2017 року № РН-0000048 на загальну суму з ПДВ 522 000 грн, від 21 березня 2017 року № РН-0000049 на загальну суму з ПДВ 522 000 грн, від 22 березня 2017 року № РН-0000050 на загальну суму з ПДВ 522 000 грн, отримувач товару ФГ Ковалівське на підставі довіреності від 20 березня 2017 року № 8.

53. Поставка товару оформлена товаро-транспортними накладними: від 23 березня 2017 року б/н, від 24 березня 2017 року б/н, від 25 березня 2017 року б/н, з яких слідує, що перевезення здійснювалося автотранспортом перевізника ФОП ОСОБА_2 , автомобілем MAN TGA 26.430, державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем MAN TGA 26.440, державний номер НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , замовник та вантажовідправник ТОВ Меркурі Дата , вантажоодержувач ФГ Ковалівське , пункт навантаження: м. Харків, вул. Алмазна, 1, пункт розвантаження: 92625, Луганська область, Сватівський р-н, с. Ковалівка.

54. Розрахунки за товар здійснено у безготівковій формі, всього у сумі 1 566 000 грн за платіжними дорученнями від 06 квітня 2017 року № 719 на суму 500 000 грн, від 07 квітня 2017 року № 720 на суму 502 000 грн, від 10 квітня 2017 року № 729 на суму 564 000 грн.

55. Крім того, на підтвердження реальності здійснення спірної господарської операції позивачем надано копії актів прийняття-передачі на відповідальне зберігання мінеральних добрив, укладених між ФГ Ковалівське та ТОВ Меркурі Дата , а саме: від 20 березня 2017 року № 0320, від 21 березня 2017 року № 0321, від 22 березня 2017 року № 0322, а також копії актів повернення з відповідального зберігання мінеральних добрив, а саме: від 23 березня 2017 року № 0323, від 24 березня 2017 року № 0324, від 25 березня 2017 року № 0325.

56. На підтвердження використання мінеральних добрив, одержаних від ТОВ Меркурі Дата , у господарській діяльності позивачем надано копії актів про використання мінеральних, органічних в бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів від 25 квітня 2017 року № 1 та від 30 жовтня 2017 року № 2.

57. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ФГ Ковалівське суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вони є належними письмовими доказами, які спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

58. Судами встановлено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Меркурі Дата , що підтверджено належно оформленими первинними документами, та використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

59. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

60. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на узагальнену податкову інформацію Старобільської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області від 15 вересня 2017 року № 403/7/12-30-21, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами (Головним управлінням ДФС у Харківській області від 19 квітня 2017 року № 447/20-40-14-13-12/40735068), оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

61. Також судами встановлено, що зазначена вище інформація, на підставі якої контролюючий орган дійшов висновку про неможливість проведення спірних операцій між позивачем та ТОВ Меркурі Дата , спростовується іншою узагальненою податковою інформацією Головного управління ДФС у Харківський області від 27 червня 2017 року № 666/20-40-14-11-12/40735068.

62. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

63. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі Інтерсплав проти України ; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії ; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

64. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел.

65. Водночас, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

66. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог КАС України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідного виду господарської діяльності, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, а судами як першої так і апеляційної інстанцій не встановлено фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та ТОВ Меркурі Дата з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями свого контрагента.

67. Водночас суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що недоліки ТТН та сертифікатів якості на товар не можуть свідчити про нереальність здійснення господарських операцій, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

68. Посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 28 листопада 2017 року в межах кримінального провадження, внесеного до реєстру досудових розслідувань № 32017130580000013, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги, оскільки, по-перше, в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок, а по - друге, кримінальне провадження № 32017130580000013 стосується правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України за фактом ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, а не факту фіктивності господарської діяльності, зокрема і щодо операції за договором купівлі - продажу, укладеного між позивачем та ТОВ Меркурі Дата , який, на думку контролюючого органу, не спричинив настання реальних правових наслідків. Крім того, в акті перевірки від 08 листопада 2017 року № 343/12/32/14/13 відсутні посилання на вказані докази. За правилами, визначеними частиною другою статті 77 КАС України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

69. З огляду на зазначене Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2017 року № 00000461413 в частині визначення податкового зобов`язання у сумі 261 000 грн за березень 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

70. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

71. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі № 812/407/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов