Вирок

від 17.03.2021 по справі 154/375/21

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/375/21

1-кп/154/173/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Володимир - Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12020030060000711, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинський Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 28.12.2020 року, о 10.19 год., ОСОБА_4 , знаходячись в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом та раптово виниклим умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, в присутності продавця зазначеного магазину ОСОБА_6 , відкрито викрав з прилавку даного магазину скриньку для благодійних пожертв, вартістю 20 грн., розміщену Благодійним фондом «Янгол перемоги», в якій знаходились грошові кошти в сумі 83 грн., чим спричинив вказаному фонду майнову шкоду на загальну суму 103 грн.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України.

Крім того, 15.01.2021 о 11.00 год. ОСОБА_4 , знаходячись в магазині Ельф-1, що по АДРЕСА_3 , керуючись корисливим мотивом та раптово виниклим умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, в присутності продавця зазначеного магазину ОСОБА_7 , повторно відкрито викрав з прилавку даного магазину скриньку для благодійних пожертв, вартістю 50 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 168 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 218 грн.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив повторно відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.186 КК України визнав повністю, фактичні обставини справиі зібраніпо ній докази не заперечував та не оспорював, у вчиненні кримінальних правопорушень щиро розкаявся і дав показання, які повністю узгоджуються з пред`явленим йому обвинуваченням. Пояснив, що повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду. Просив суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_8 та представник потерпілого благодійної організації «Благодійний фонд» «Янгол Перемоги» ОСОБА_9 в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, зазначили про повне відшкодування збитків обвинуваченим та відсутність до нього будь-яких претензій. Просили суворо його не карати.

Оскільки зібрані на досудовому розслідуванні документи, інші матеріали, які є доказами у кримінальному провадженні, визнані обвинуваченим ОСОБА_4 у повному обсязі і ним не заперечувалися та не оспорювалися, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, вони з ініціативи прокурора і згоди обвинуваченого, яким попередньо були роз`яснені положення ч.3 ст.349 КПК України, у судовому засіданні не досліджувались.

При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а тому в суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Також судом учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд приймає до уваги показання обвинуваченого про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень і приходить до висновку, що злочинні дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), та за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Обираючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. У відповідності до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України класифікується як нетяжкий злочин, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України є тяжким злочином.

Окрім того, вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не працює, хоча є працездатного віку, неодружений,дітей немає. За місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо. На обліку лікаря психіатра не перебуває. Раніше ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягався.

Обвинувальним актом визначено, що обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Враховуючи наведене та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, думку сторони публічного обвинувачення, потерпілого та сторони захисту, дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, стан сім`ї, відношення до вчиненого, тяжкість злочинів згідно ст.12 КК України, а також те, що заподіяний потерпілим збиток відшкодований у повному обсязі, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.ч.1, 2 ст.186 КК України.

Обране обвинуваченому таке покарання, за переконанням суду, є необхідне й достатнє для його можливого виправлення та попередження нових злочинів, буде відповідати цілям покарання.

При визначенні розміру покарання суд застосовує також положення ст.691 КК України.

В той же час із врахуванням відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, а також наявності кількох обставин, які його пом`якшують, що свідчать також про відсутність тяжких наслідків від вчиненого, суд вбачає підстави для застосування ст.75 КК України. При цьому суд приймає до уваги думку потерпілих, які просили не карати суворо обвинуваченого, враховує тяжкість злочинів, спосіб їх вчинення, ступінь суспільної небезпеки і приходить до висновку про надання можливості обвинуваченому виправлення з випробуванням без відбуття покарання.

При цьому суд також виходив і з положень ст.50 КК України, яка передбачає, що покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених. А можливість виправлення існує і про це свідчить ставлення самого обвинуваченого до скоєного та його поведінка після цього, оскільки він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, швидко відшкодував потерпілоим заподіяну шкоду. Вказані обставини дають підстави вважати про відсутність будь-яких обставин, які б заважали йому вести гідний спосіб життя, не вчиняючи нових кримінальних правопорушень.

У відповідності до вимог ч.1 ст.377 КПК України, звільнення від відбування покарання є підставою для звільнення обвинуваченого з-під варти в залі судового засідання, отже запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід скасувати.

По справі є судові витрати: 1634,50 гривень - оплата за проведення судово-дактилоскопічної експертизи, які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази по справі слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 370-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, визначити засудженому ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк призначеного покарання ОСОБА_4 за даним вироком строк його попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме з моменту обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 19 січня 2021 року, до дня проголошення вироку - 17 березня 2021 року включно.

На підставіст.75КК України, ОСОБА_4 звільнитивід відбуванняпризначеного покарання,якщо вінпротягом іспитовоготерміну в2(два)роки не вчинить нового кримінального правопорушення.

У відповідності до ст.76 КК України, суд покладає на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

До вступу вироку в законну силу, обвинуваченому ОСОБА_4 змінити запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його з-під варти у залі суду негайно, з покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України, а саме: зобов`язати прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися із місця свого проживання та не змінювати його без дозволу суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1634 (одну тисячу шістсот тридцять чотири) гривень 50 копійок.

Речові докази:

- куртку чорного кольору, баф чорного кольору, джинси сірого кольору та кросівки коричневого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ;

- пластиковий контейнер, який знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області - знищити;

- оптичний диск з відеозапис камер магазину «Ельф-1», який зберігається при матеріалах кримінального провадження, продовжувати зберігати у них.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: (підпис).

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1