Рішення

від 16.03.2021 по справі 319/547/20

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/547/20

Провадження №2/319/6/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Валігурського Г.Ю.,

при секретарі Костенко А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Більмак в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю третіх осіб: Більмацької державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області, про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач-1) та ОСОБА_4 (далі відповідач-2), за участю третіх осіб: Більмацької державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області, яким просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчений 25.11.2019 старостою Зразківського старостинського округу Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області Буць С.Ф., за яким належну йому земельну ділянку, кадастровий номер 2322780800:04:002:0033 він заповів ОСОБА_6 , а земельну ділянку, кадастровий номер 2322783000:05:001:0100 - ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову зазначає, що оспорюваний заповіт був підписаний спадкодавцем в присутності спадкоємців за заповітом, які здійснювали на заповідача психологічний тиск. Кожен із спадкоємців просив батька заповісти йому земельну ділянку. На думку позивача факт перебування спадкоємців за заповітом при його укладенні та факт прохання спадкоємців заповісти їм майно вплинуло на волевиявлення заповідача, а тому воно не може відповідати його внутрішній волі.

Крім того, позивач зазначає, що на волевиявлення ОСОБА_5 вплинула хвороба серця, від якої він помер через три дні після складання заповіту. ОСОБА_5 був у дуже важкому стані, не міг ходити та писати.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст. ст. 203 , 215 ЦК України .

Також у позовній заяві повідомлено орієнтовний розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, що складається з гонорару адвоката в сумі 5 000 грн та додатково в сумі 5 000 грн, що можуть бути понесені в залежності від витраченого адвокатом часу.

Відповідач-1 у заяві про визнання позову зазначив, що підтверджує обставини, викладені у позові. Дійсно, на момент складання заповіту та його посвідчення, яке відбулось за місцем проживання заповідача, були присутні спадкоємці, відповідачі у справі, які просили заповідача скласти заповіт на їх користь. Особисто він всупереч волі батька просив скласти заповіт не лише на своє ім`я, а ще й на ім`я ОСОБА_4 , так як в іншому випадку, мати ОСОБА_4 відмовлялась доглядати батька. Вона також була присутня при складенні заповіту та здійснювала тиск на нього та заповідача, який був в тяжкому фізичному стані внаслідок тяжкої хвороби.

Відповідач-2 не скористався правом на подання суду письмового відзиву на позов, яке йому було роз`яснено ухвалою від 29.07.2020 року.

Треті особи не скористались правом подати до суду письмові пояснення щодо позову, яке їм було роз`яснено ухвалою від 29.07.2020 року.

Ухвалою від 29.07.2020 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі Смирновську сільську раду Більмацького району Запорізької області, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 16.09.2020 року витребувано у Більмацької державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Ухвалою від 05.10.2020 року витребувано у КЗ Більмацька центральна районна лікарня Більмацької районної ради Запорізької області всю медичну документацію (оригінали медичних та амбулаторних карток, історії хвороб, медичні призначення, встановлені діагнози, всі наявні результати досліджень та аналізів) на ім`я ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 07.10.2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 17.11.2020 року призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 24.02.2021 року провадження у справі відновлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Також просив визнати заповіт недійсним і з тих підстав, що текст заповіту виготовлений особою, якою він посвідчувався, а його посвідчення відбулось за відсутності двох свідків. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, в тому числі й на професійну правничу допомогу, при цьому повідомив, що документи на підтвердження понесених судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідач-1, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, заяв та клопотань не подавав.

Відповідач-2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 71001 0090715 1, проте в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подавав.

Представник відповідача-2 подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, що пов`язана з його участю у іншій справі в іншому суді.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав : перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

На підтвердження поважності причини неявки в судове засідання до заяви додав роздруківку з сайту судової влади у якій міститься інформація про судові засідання Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справах №№ 310/1682/18, 2-а-7175/11, 310/14449/13-ц, що призначені на 18.02.2021, 06.06.2011 та 02.12.2015 відповідно. Вказана роздруківка не містить даних про те, що представник відповідача-2 ОСОБА_7 є учасником вказаних справ і що розгляд такої справи призначено на 16.03.2021.

Крім того участь представника у іншій справі в іншому суді не є поважною причиною неявки в судове засідання.

Інших доказів поважності причин неявки в судове засідання до матеріалів справи не додано.

Таким чином поважних причин неявки представника відповідача-2 в судове засідання судом не встановлено, у зв`язку з чим його заява про відкладення розгляду справи відхилена судом.

Представник третьої особи Більмацької державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, на розсуд суду.

Третьою особою Смирновською сільською радою Більмацького району Запорізької області не забезпечено явку представника в судове засідання, подано заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, висновок експерта, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 68 років, помер ОСОБА_5 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 11.03.2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому рухоме та нерухоме майно.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 22.10.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого 27.10.2001 року виконкомом К-Роздорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5 .

Згідно заяви № 180 від 26.05.2020 року поданої до Більмацької державної нотаріальної контори Продан М.А. прийняла спадщину за законом після померлого ОСОБА_5 .

Із заповіту, посвідченого 25.11.2019 року старостою Зразківського старостинського округу Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області та зареєстрованого в реєстрі за № 1, встановлено, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке заповідальне розпорядження: земельну ділянку кадастровий номер 2322780800:04:002:0033 заповів ОСОБА_6 , а земельну ділянку кадастровий номер 2322783000:05:001:0100 заповів ОСОБА_4

ОСОБА_6 згідно заяви від 26.05.2020, поданої до Більмацької державної нотаріальної контори, прийняв спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка відповідач-1 ОСОБА_6 суду пояснив, що він є сином спадкодавця ОСОБА_5 . Проживає у м. Києві. Його батько проживав у с. Зелений Гай разом з ОСОБА_8 (матір`ю ОСОБА_4 , відповідача-2) у її будинку. У минулому році йому зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила про необхідність приїхати, оскільки батько захворів. Приїхавши в с. Зелений Гай він проживав у будинку за адресою: АДРЕСА_1 неподалік від будинку, у якому проживав його батько разом з ОСОБА_8 25.11.2019 зранку йому зателефонував ОСОБА_9 (відповідач-2, син ОСОБА_8 ) та просив прийти до батька, щоб переконати його скласти заповіт. Прийшовши до батька приблизно біля 09:00, зайшов у будинок де в одній з кімнат були його батько, а в іншій кімнаті ОСОБА_8 , яка також має захворювання через що слабко ходить. Пізніше в кімнату, де був батько, зайшла ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_9 перебував на вулиці. Батько лежав на ліжку, після хвороби був слабий. Також ОСОБА_6 повідомив, що він дійсно в присутності ОСОБА_10 переконував батька скласти заповіт, яким заповісти йому земельну ділянку, що розташована у с. Білоцерківка Більмацького району Запорізької області, а ОСОБА_11 в с. ОСОБА_12 . Батько сумнівався чи правильним буде не заповідати жодної земельної ділянки дочці ОСОБА_13 , на що він сказав батьку: У Маші вже є пай . Також під час розмови з батьком в адресу ОСОБА_14 з іншої кімнати ОСОБА_8 сказала: Не треба мені нічого, забирай батька і няньчися з ним . Після цього батько погодився підписати заповіт. Він допоміг батькові підвестись та сісти на ліжку де він написав якусь заяву після чого щось підписував. Батько писав щось самостійно та читав надані йому ОСОБА_10 документи в окулярах. Під час цих подій ОСОБА_15 іноді виходив з будинку покурити. Також ОСОБА_10 зачитала щось вголос, можливо й заповіт, але він уже точно не пам`ятає. ОСОБА_9 батька ні про що не просив та не пам`ятає щоб він у цей час був у будинку. ОСОБА_13 у цей час не було, оскільки вона працює за кордоном. ОСОБА_16 у цей час був в автомобілі. Про наявність заповіту своїй сестрі ОСОБА_17 він розповів коли вона приїхала в Україну.

Відповідач-2 ОСОБА_4 в якості свідка в судовому засіданні надав наступні показання. Він є сином ОСОБА_8 , яка проживала у своєму будинку з ОСОБА_5 (спадкодавцем) однією сім`єю протягом останніх 15 років. Сам він проживає в Запоріжжі та часто навідується до матері з ОСОБА_5 допомагати по господарству. Восени минулого року його мати зателефонувала ОСОБА_18 та повідомила про необхідність приїхати, оскільки батько потребує лікування у лікарні. 25.11.2019 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_19 та попросив привезти до нього ОСОБА_10 . Приїхавши до будинку після обіду та зайшовши в середину, ОСОБА_10 попросила всіх вийти з будинку. Крім ОСОБА_10 та ОСОБА_5 в будинку в іншій кімнаті залишилась його мати, яка не могла вийти з будинку через хворобу. ОСОБА_10 перебувала в будинку біля 30 хвилин. У цей час він з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 розмовляли на різні теми. Щодо спадкування майна ОСОБА_5 він ні з ким не спілкувався. Про заповіт він нічого не знав, а дізнався після смерті ОСОБА_5 від матері, яка передала йому заповіт. Зазначив, що відносини з ОСОБА_20 у нього дружні. З ОСОБА_17 він не спілкувався, оскільки вона протягом останніх 10 років перебувала за кордоном. Поховання ОСОБА_5 організовувала його ( ОСОБА_4 ) мати.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що працює старостою Зразківського старостинського округу Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області та уповноважена вчиняти нотаріальні дії. Наприкінці минулого року за адресою: АДРЕСА_2 , куди її привезли ОСОБА_16 на своєму авто з ОСОБА_22 вона вчиняла дії з посвідчення заповіту ОСОБА_5 . Про бажання ОСОБА_5 скласти заповіт їй повідомив ОСОБА_15 чи ОСОБА_9 , точно не пам`ятає, після чого вона сказала,що їй потрібно з`ясувати це безпосередньо у ОСОБА_5 . Про неможливість ОСОБА_5 через стан здоров`я прибути до будівлі сільської ради їй було відомо від працівників Зразківського фельдшерсько-акушерського пункту, які займались його лікуванням. Зайшовши приблизно біля 10, 11 години у будинку до кімнати де перебував ОСОБА_5 , вона попросила вийти всіх з будинку. У сусідній кімнаті залишилась ОСОБА_8 , яка не могла вийти з будинку через хворобу. Поспілкувавшись з ОСОБА_5 вона встановила його дієздатність поставивши йому декілька питань, зокрема й про встановлення його особи, та отримала на них чіткі відповіді. Потім він повідомив їй, що хоче заповісти земельну ділянку у с. Благовіщенка сину ОСОБА_18 , а ділянку у с. Зразкове ОСОБА_23 . Вона сказала, що для цього потрібні документи на право власності на ці ділянки і покликала ОСОБА_14 , який в свою чергу покликав ОСОБА_24 і вони знайшли та передали їй два Державні акти на право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки. Коли шукали документи ОСОБА_5 запитав у ОСОБА_14 ОСОБА_25 не обідив у неї ж є пай? . На що ОСОБА_15 сказав Па, ми з тобою це вчора обсудили . Після цього ОСОБА_16 відвіз її до сільської ради, де вона надрукувала заповіт та за 1, 2 години повернулась до будинку де перебував ОСОБА_5 , куди її привіз її чоловік. ОСОБА_5 вголос прочитав заповіт та підписав два його екземпляри. Через вік та стан здоров`я підписував довго. Коли підписував перший екземпляр у кімнату зазирнув ОСОБА_15 та запитав, чи не потрібна допомога, на що ОСОБА_5 сказав, що сам справиться. Більше в кімнаті нікого не було. Потім один екземпляр вона залишила ОСОБА_5 , а інший забрала до сільської ради. Після цього він запитав у ОСОБА_8 чи правильно він зробив, на що вона відповіла: Як схотів так і зробив . Зазначила, що у її присутності питання щодо спадкування майна з ОСОБА_5 ніхто не обговорював.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що в один із днів минулого року біля 08,09 години ранку йому зателефонував ОСОБА_5 та попросив привезти до нього ОСОБА_10 . За хвилин 20 він забрав ОСОБА_10 та на своєму авто привіз її з с. Зразкове до с. Зелений Гай. Чи був разом з ним ОСОБА_9 не пам`ятає. ОСОБА_10 зайшла до будинку де проживав ОСОБА_5 де перебувала біля години. В цей час він з ОСОБА_20 та ОСОБА_22 перебували у дворі де спілкувались на різні теми. З якою метою до ОСОБА_5 приїздила ОСОБА_10 йому не відомо. У його присутності питань спадкування ніхто не обговорював. Після того, як ОСОБА_10 вийшла з будинку він відвіз її назад в с. Зразкове.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст. 1234 ЦК України).

Згідно зі статтями 1247 , 1248 ЦК України до форми заповіту встановлюються загальні вимоги, а саме заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Виходячи з наведених правових норм заповіт є одностороннім правочином до якого застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі ( ч. 2, ст. 1257 ЦК України).

За вимогами ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Для визначення наявності стану, в якому громадянин не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо) на момент укладення угоди, суд призначає судово-психіатричну експертизу. Вимоги про визнання правочину недійсним з цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент укладення правочину особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину необхідно робити, перш за все, на підставі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому необхідно давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи могла в конкретний момент вчинення правочину особа розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Отже, для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 225 ЦК України , необхідно довести абсолютну неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 753/15204/14, Верховного Суду України від 29.02.2012 року у справі № 6-9цс12, від 28.09.2016 року у справі № 6-1531цс16 та у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 359/3849/14-ц (провадження № 61-5896св18).

У висновку посмертної судово-психіатричної експертизи № 3 від 04.01.2021 року, наданому на виконання ухвали суду від 17.11.2020 року, зазначено, що ОСОБА_5 , 1951 року народження, під час підписання заповіту 25.11.2019 року виявляв ознаки психічного розладу у вигляді органічного емоційно-нестійкого (астенічного) розладу помірно-вираженого ступеню внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (гіпертонічна хвороба). В момент підписання заповіту 25.11.2019 року ступінь психічних розладів був такий, що істотно впливав (обмежував) на його здатність розуміти значення своїх дій і керувати ними. Померлий ОСОБА_5 , який виявляв вищезазначені психічні розлади, не міг повною мірою (обмежено міг) приймати рішення, щодо заповідання свого майна, визначення в заповіті кола спадкоємців, та не міг повною мірою (обмежено міг) реалізувати його, внаслідок поведінки ОСОБА_6 , з урахуванням обставин справи. Присутність при складанні заповіту ОСОБА_6 , якщо він просив скласти заповіт на його користь, та знаходження в сусідній кімнаті ОСОБА_8 , з якою померлий проживав як чоловік і дружина, з урахуванням обставин справи та психічний стан померлого ОСОБА_5 , суттєво могли вплинути на самостійність прийняття ним рішення щодо заповідання свого майна та визначення в заповіті кола спадкоємців.

Згідно статей 12 , 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Згідно висновку експерта від 04.01.2021 в момент підписання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_2 ступінь психічних розладів був такий, що істотно впливав (обмежував) здатність ОСОБА_5 розуміти значення своїх дій і керувати ними. Померлий ОСОБА_5 , який виявляв психічні розлади, не міг повною мірою (обмежено міг) приймати рішення, щодо заповідання свого майна, визначення в заповіті кола спадкоємців, та не міг повною мірою (обмежено міг) реалізувати його, внаслідок поведінки ОСОБА_6 , з урахуванням обставин справи. Присутність при складанні заповіту ОСОБА_6 , якщо він просив скласти заповіт на його користь, знаходження в сусідній кімнаті ОСОБА_8 та психічний стан померлого ОСОБА_5 суттєво могли вплинути на самостійність прийняття ним рішення щодо заповідання свого майна та визначення в заповіті кола спадкоємців.

Отже, висновок експерта у даній справі не є категоричним, а містить лише припущення про наявність обставин, які могли вплинути на самостійність прийняття ОСОБА_5 рішення щодо заповідання свого майна та визначення в заповіті кола спадкоємців.

Проведеною у справі експертизою не встановлено абсолютної неспроможності ОСОБА_5 в момент складення ним заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними, а лише виявлено, що існуючі в той час обставини та порушення його психічної діяльності впливали на його здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, що саме по собі не є підставою для визнання складеного в такому стані заповіту недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України .

Крім того, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_10 , яка безпосередньо здійснювала посвідчення заповіту, встановлено, що нею було перевірено дієздатність ОСОБА_5 при складанні заповіту та встановлено його волю щодо змісту заповіту, а саме бажання заповісти земельну ділянку у с. Благовіщенка сину ОСОБА_18 , а ділянку у с. Зразкове - ОСОБА_23 . При цьому ОСОБА_5 на всі її запитання відповідав чітко та однозначно.

Також з пояснень свідка ОСОБА_6 встановлено, що його батько ОСОБА_5 мав сумнів чи правильним буде його рішення не заповідати жодної земельної ділянки своїй дочці ОСОБА_13 , а отже приймаючи рішення заповісти земельні ділянки саме ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розумів та усвідомлював, що у такому разі позивач буде позбавлена можливості успадкувати земельну ділянку, про що зокрема свідчить його питання до відповідача-1: ОСОБА_25 не обідив у неї ж є пай? .

Суд ураховує, що обговорення питання спадкування земельних ділянок ОСОБА_5 (спадкодавця) з сином ОСОБА_6 та розуміння ним того факту, що у разі заповідання земельних ділянок відповідачам, позивач буде позбавлена можливості після його смерті отримати одну з земельних ділянок у спадок, також свідчить про усвідомлення спадкодавцем своїх дій та їх значення для всіх сторін у цій справі.

Виходячи із презумпції психічного здоров`я ОСОБА_5 , суть якої полягає у тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та у порядку, передбачених Закону України Про психіатричну допомогу та іншими законами України, судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 у момент складання оспорюваного заповіту не усвідомлював значення свої дій.

Отже матеріали справи не містять доказів абсолютної неспроможності ОСОБА_5 в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій щодо заповідання земельних ділянок, визначення кола спадкоємців та (або) керувати такими діями.

Посилання представника позивача, як на додаткові підстави для визнання заповіту недійсним, на ті обставини, що текст заповіту виготовлений особою, якою він посвідчувався, а його посвідчення відбулось за відсутності двох свідків також не може бути прийнятим судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з правилами передбаченими встановленими у абз. 6 і 7 п. 1.4. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5 (далі - Порядок), посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків.

З пояснень свідка ОСОБА_10 (особи, що посвідчувала заповіт) встановлено, що заповіт був виготовлений нею за допомогою технічних засобів - комп`ютерної техніки, прочитаний уголос ОСОБА_5 , підписаний ним із зазначенням про це у заповіті, що також підтверджується й копією оспорюваного заповіту.

Крім того, обставини щодо читання ОСОБА_5 вголос документів, які були надані йому ОСОБА_10 , підтвердив і допитаний в якості свідка відповідач-1.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 заповіт вголос прочитав самостійно, необхідності у залученні свідків для посвідчення заповіту не було.

Отже, при посвідченні заповіту порушень Порядку, на які вказує представник позивача, також не відбулось.

За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_5 , діючи вільно та відповідно до своєї внутрішньої волі, вчинив заповіт, який було складено з дотриманням вимог щодо його форми та порядку посвідчення. Підпис на заповіті вчинений ним особисто.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , в зв`язку з відмовою в задоволенні позову, здійсненні позивачем судові витрати покладаються на неї.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 203, 204, 215, 225, 1233, 1234, 1247 , 1248, 1257 ЦК України , ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи: Більмацька державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Смирновська сільська рада Більмацького району Запорізької області, про визнання заповіту недійсним- відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач-1: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач-2: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Третя особа: Більмацька державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (адреса місця знаходження: 71001, вул. Запорізька, буд. 28, смт. Більмак Запорізької області, ЄДРПОУ 02884186).

Третя особа: Смирновська сільська рада Більмацького району Запорізької області (адреса місця знаходження: 71040, вул. Торгова, 1, с. Смирнове Більмацького району Запорізької області, ЄДРПОУ 04352635).

Повне рішення складено "17" березня 2021 року.

Суддя Г.Ю. Валігурський