Справа № 174/80/21
п/с № 2-о/174/10/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Волинець Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи - Вільногірська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 , звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи - Вільногірська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в 2001 році, Дмитрівською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області їй було видано державний акт на право приватної власності на землю видано громадянину України від 06.04.2001 року, відповідно до якого їй було передано у приватну власність земельну ділянку (пай № НОМЕР_1 ) площею 7.304 га розташовану на території Дмитрівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ЇЇ право власності на вищезазначену земельну ділянку було зареєстровано в державному реєстрі та вказаної земельній ділянці був привласнений кадастровий номер 1221084100:01:063:0500.
Однак як з`ясувалося при оформленні вищезазначеного державного акта, службові особи Дмитрівської міської ради, які виносили рішення про видачу їй вказаного акту, невірно зазначили в акті її ім`я ОСОБА_2 , хоча відповідно до її свідоцтва про народження та її паспорта громадянина Україна її ім`я ОСОБА_2 .
Вищезазначене, в цей час перешкоджає їй укласти новий договір оренди належної їй вищевказаної земельної ділянки, оскільки потенціальні орендарі, звертають увагу на розбіжності викладення її ім`я в правовстановлюючому документі на землю (акт) та її ім`ям зазначеним в її паспорті громадянина України, ставлять під сумнів її право власності на земельну ділянку та можливість укладати з нею як з власником договір оренди належної їй земельної ділянки.
Таким чином, встановлення в судовому порядку факту того, що державний акт про право приватної власності на землю, який видано на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , необхідно їй для усунення перешкод у реалізації її права передбаченого ст. 317 ЦК України, що власнику належить право розпорядження своїм майном, а саме у передачі земельної ділянки в оренду іншим особам.
Іншим шляхом встановити даний факт вона не може, оскільки по-перше, на цей час юридичної особи, яка видала їй правовстановлюючий документ у вигляді державного акту про право власності на землю, вже не існує. У зв`язку із чим виникає необхідність встановити факт належності їй правовстановлюючого документу.
Заявник в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, вимоги підтримує повністю, просить заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що в паспорті громадянина України та картки фізичної особи-платника податків ПІБ заявника вказано, як ОСОБА_1 (а.с. 4).
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю видано громадянину України від 06.04.2001 року, відповідно ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку (пай № НОМЕР_1 ) площею 7.304 га розташовану на території Дмитрівської сільської ради (а.с. 5).
Відповідно до копії відомостей про право власності, належне ОСОБА_1 право власності на вищезазначену земельну ділянку було зареєстровано в державному реєстрі та вказаної земельній ділянці був привласнений кадастровий номер 1221084100:01:063:0500 (а.с.6-7).
У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, ОСОБА_1 , та заявник ОСОБА_1 одна і та ж особа та під час видачі свідоцтва про право власності була допущена помилка в особистих даних цієї особи. За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, є законною та обґрунтованою, викладені у ній обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому наявні правові підстави для задоволення заяви.
На підставі викладеного керуючись п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 76, 81, 258-259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суддя,-
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи - Вільногірська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 06.04.2001 року, про передачу на підставі рішення сесії Дмитрівської сільської ради № 200-16/ХХІІІ від 06.04.2001 року у приватну власність земельної ділянки (пай № НОМЕР_1 ) площею 7.304 га розташованої на території Дмитрівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій видано на ім`я ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.А.Ілюшик
Суд | Вільногірський міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2021 |
Оприлюднено | 18.03.2021 |
Номер документу | 95599946 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
Ілюшик І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні