Постанова

від 17.03.2021 по справі 908/1632/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2021 місто Дніпро Справа № 908/1632/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від прокуратури: Федотова О.П., посвідчення №058587 від 14.12.2020, прокурор відділу;

від позивача : представник не з`явився;

від відповідача-1 : представник не з`явився;

від відповідача-2 : представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 (повний текст оформлений 23.11.2020, суддя Смірнов О.Г.) у справі №908/1632/20

за позовом: Керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача-1: Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області, с. Таврія, Токмацький район, Запорізька область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест", м. Івано-Франківськ

про визнання недійсною угоди № 02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018 та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Токмацької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати недійсною угоду №02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018, укладену між Таврійським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" на земельній ділянці державної форми власності кадастровий номер 2325284400:12:001:0065 площею 16,0003 га;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" повернути Таврійському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради земельну ділянку державної форми власності площею 16,0003 га кадастровий номер 2325284400:12:001:0065, яка розташована на території Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області за межами населеного пункту, шляхом підписання акту прийому-передачі із Таврійським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 у справі №908/1632/20 позов задоволено:

- визнано недійсною угоду №02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018, укладену між Таврійським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" на земельній ділянці державної форми власності кадастровий номер 2325284400:12:001:0065 площею 16,0003 га;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" повернути Таврійському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради земельну ділянку державної форми власності площею 16,0003 га, кадастровий номер 2325284400:12:001:0065, яка розташована на території Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області за межами населеного пункту, шляхом підписання акту прийому-передачі із Таврійським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради;

- з Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради стягнуто на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Токмацької місцевої прокуратури 2 102,00 грн. судового збору;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" стягнуто на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Токмацької місцевої прокуратури 2 102,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що угода про співробітництво № 02.1/01/18 від 02.01.2018, укладена між відповідачами, не містить ознак договору про спільну діяльність, між сторонами існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, за користування якою сплачується оренда плата, розмір якої визначений в пункті 4.1 угоди.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що умови укладеної між відповідачами угоди свідчать про те, що вони фактично уклали договір оренди земельної ділянки.

З урахуванням умов оспорюваної угоди, досліджуючи правову природу вказаної угоди, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що угода про співробітництво №02.1/01/18 від 02.01.2018 є недійсною, так як не відповідає нормам законодавства, на підставі яких вона була укладена, а саме приписам статей 92, 95, 96, 124 Земельного кодексу України, статей 1130, 1131, 1133, 1134, 1135, 1136, 1137, 1139 Цивільного кодексу України та не спрямована на настання обумовлених нею наслідків відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України, укладена з перевищенням відповідачем-1 своїх повноважень.

Враховуючи фактичне передання у користування відповідачем-1 земельної ділянки з кадастровим номером 2325284400:12:001:0065 відповідачу-2, який здійснює її обробіток, вирощує на ній сільськогосподарські культури, тобто здійснює користування нею, у зв`язку із задоволенням місцевим господарським судом вимоги про визнання угоди №02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018 недійсною, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 повернути земельну ділянку відповідачу-1 шляхом підписання акту прийому-передачі.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 у справі №908/1632/20; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про те, що фактично сторонами укладено не угоду про співробітництво, а договір оренди земельної ділянки. Зазначає, що метою угоди є створення умов для практичного навчання учнів школи, зокрема, шляхом ознайомлення з технічним процесом вирощування сільськогосподарських культур (оранка, культивація, внесення добрив, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю тощо), проведення екскурсій, практичних занять, навчальної практики, навчально-дослідної роботи по визначенню врожайності різних сортів сільськогосподарських культур, розробка наукових, науково-технічних, соціально-економічних та методичних проблем розвитку аграрної науки, освіти та культури; визначення врожайних та руйнованих сільськогосподарських рослин, ознайомлення з сучасною та інноваційною технікою; залучення учнів до процесу вирощування сільськогосподарських культур; проведення спільних навчально-освітніх семінарів для учнів, тобто між відповідачами склалися правовідносини саме з приводу спільної діяльності, які регламентуються статтею 1130 Цивільного кодексу України.

Апелянт зазначає, що цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного користування у відповідача-1, для дослідницьких та навчальних цілей, водночас, серед видів економічної діяльності є допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД 01.61), що надає право відповідачу-2 на укладення договору про співпрацю з відповідачем-1. На думку апелянта, залишення вирощеної продукції повністю у відповідача-2 не є спростуванням того, що спірна угода є угодою про співпрацю з огляду на те, що сторони діють для досягнення спільної мети - навчально-освітних цілей; передбачена умовами договору фінансова допомога також не є платою за користування земельною ділянкою, а передається з метою сприяння розвитку освітньої спільної діяльності.

Апелянт вважає, що відповідач-1 не повинен був отримувати погодження Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на укладення договору про співробітництво, тому висновок місцевого господарського суду щодо порушення приписів статті 124 Земельного кодексу України вважає помилковим.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 у справі №908/1632/20; розгляд скарги призначений судове засідання на 24.02.2021.

26.01.2021 від керівника Токмацької місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Вказує, що мета, яку переслідують сторони спірного договору, є різною, що неприпустимо для учасників спільної діяльності та суперечить змісту договору про спільну діяльність. При цьому, Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради не має можливості вести бухгалтерський облік та здійснювати спільну діяльність.

За доводами керівника Токмацької місцевої прокуратури, сторонами (відповідачами-1,2) фактично укладений договір оренди земельної ділянки, однак у Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою щодо передачі її в оренду.

27.01.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, в якому зазначено, що апелянт підтримує апеляційну скаргу.

15.02.2021 від Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 апеляційну скаргу підтримує та просить скасувати рішення місцевого господарського суду про задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку відповідча-1, спірний договір є угодою про співробітництво, укладений для досягнення спільної мети (навчально-освітніх цілей) із збереженням цільового використання земельної ділянки. Вказує, що для укладення договору про співпрацю не потрібно рішення (погодження) Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Відповідач-1 погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що Програма співробітництва не підписана сторонами та не погоджена Токмаківською районною державною адміністрацією, однак її узгодження підтверджується фактичним виконанням.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.02.2021, оголошувалась перерва до 17.03.2021, про що сторони повідомлялись шляхом направлення копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2021 на електронні адреси Токмацької місцевої прокуратури (tmp@zap.gp.gov.ua), Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (zaporizhzhia@land.gov.ua), Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" (tavrijaskul@gmail.com) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" (YeshchenkoO@ulf.com.ua). Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" повідомлено про день, час та місце розгляду скарги телефонограмою, яка отримана 25.02.2021 0 10:54 год. Єщенко.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 визначено для розгляду справи №908/1632/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2021 справу №908/1632/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів: Подобєда І.М., Чус О.В.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.2021, прокурор відділу прокуратури підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

У судове засідання, яке відбулося 17.03.2021, представники Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад", Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" не з`явилися.

Враховуючи, що явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась; представники позивача та відповідачів-1, 2 не скористалися правом взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів; обмежений строк розгляду апеляційної скарги, встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад", Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест".

У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.2021, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №119811 від 15.05.2007, виданого на підставі розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації №604 від 13.12.2006, Таврійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є постійним користувачем земельної ділянки площею 16,0003 га, яка розташована на території Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для дослідних і навчальних цілей. Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030728000001.

Рішенням Токмацької районної ради Запорізької області №9 від 19.07.2012 (пункти 1, 2) вирішено: реорганізувати Таврійську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Токмацької районної ради Запорізької області в Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області, затвердити Статут Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області.

В пунктах 1.1, 9.6. вказаного Статуту зазначено, що Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області (далі НВК) є правонаступником Таврійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Токмацької районної ради Запорізької області, створеної розпорядженням виконавчого комітету Токмацької районної ради народних депутатів від 23.06.1995 №176-р "Про державну реєстрацію загальноосвітніх навчально-виховних закладів освіти Токмацького району", знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, м. Молочанська Токмацького району.

02.01.2018 між Таврійським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області (сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" (сторона-1) укладена угода № 02.1/01/18, відповідно до пункту 1.1. якої сторони домовилися про організацію спільної діяльності в сфері навчання для досягнення наступних цілей: ознайомлення учнів Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької РДА Запорізької області з технічним процесом вирощування сільськогосподарських культур (оранка, культивація, внесення добрив, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю та ін.).

Згідно із пунктами 1.2, 1.3 угоди сторони зобов`язуються діяти спільно шляхом об`єднання матеріальних і трудових ресурсів, майна, грошових коштів і зусиль. Сторони можуть надавати один одному будь-яку фінансову, технологічну або організаційну допомоги.

Порядок співробітництва визначений в розділі 2 угоди, а саме в пунктах 2.1, 2.2, якими передбачено, що сторона-2 передає стороні-1 право використання земельної ділянки площею 16,0 га (далі - земля) для вирощування сільськогосподарських культур та здійснення навчально-дослідних цілей, яка надана стороні-2 із земель державної власності у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ №119811 від 15.05.2007. Сторона-1 обробляє землю своїми силами і засобами виробництва, з використанням своєї техніки, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу та інших необхідних матеріалів та обладнання та надає стороні-2 право здійснення навчальної діяльності.

Умовами пунктів 3.1, 3.2 угоди визначено, що для досягнення цілей за даною угодою сторони зобов`язуються:

- обмінюватися інформацією, що являється в їх розпорядженні з тематики спільної діяльності;

- спільно в строк, згідно Програми проводити консультації для обговорення питань спільної діяльності;

- у разі потреби здійснювати фінансування на безвідплатній основі на умовах, які обмовляються в окремих угодах. Спільна діяльність сторін здійснюватиметься відповідно до Програми співробітництва, яка є невід`ємною частиною цієї угоди (додаток), в якій сторони визначили строки, етапи і умови проведення спільної діяльності. Програма співробітництва розробляється стороною-2 за погодженням з стороною-1 на кожний рік.

Пунктом 4.1 угоди визначені зобов`язання сторони-1, а саме: з метою сприяння розвитку освітньої спільної діяльності надавати стороні-2 фінансову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. на рік, шляхом перерахування грошей на її розрахунковий рахунок.

Пунктом 5 угоди передбачені права сторони-1, а саме: безперешкодно користуватися земельною ділянкою та здійснювати вирощування сільськогосподарських культур.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 угоди земельна ділянка належить стороні-2, якою вона володіє на правових підставах в спільній власністю сторін. Вирощена продукція є власністю сторони-1.

Згідно із пунктами 11.1, 11.2 угода набуває чинності з дня її підписання сторонами та скріплення печатками сторін, пролонгується за умови, якщо одна із сторін не заявить про всій намір припинити її дію письмовим повідомленням не менше, як за два місяці до закінчення дії угоди. Угода укладається на 3 роки.

В матеріалах справи міститься лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області за вих. №10-8-0.46-1011/90-20 від 21.05.2020, адресований Токмацькій місцевій прокуратурі, в якому зазначено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 19.05.2020 №266-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" проведено обстеження земельної ділянки, яка розташована на території Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області із кадастровим номером: 2325284400:12:001:0065, площею 16,0003 га, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 20.05.2020 №266-ДК/149/АП/09/01/-20. За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.05.2020 № НВ-2307464232020, земельна ділянка із кадастровим номером: 2325284400:12:001:0065, розташована на території Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області площею 16,0003 га, форма власності - державна, в особі Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, цільове призначення: 01.09 для дослідних і навчальних цілей, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид угідь: рілля, відомості щодо передачі в користування: Державний акт на право постійного користування землею, виданий 15.05.2007 року серії ЯЯ №119811, користувач - Таврійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Виїздом на місце було встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 2325284400:12:001:0065 площею 16,0003 га розорана та засіяна сільськогосподарською культурою - соняшником. Також, в листі зазначено, що Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області 02.01.2018 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" угоду №02.1/01/18 про співробітництво, державна реєстрація угоди не здійснювалась. При цьому в листі вказано, що угода про співробітництво суперечить вимогам статей 92, 93, 125 Земельного кодексу України та є удаваним правочином, оскільки є приховуванням орендних правовідносин.

Керівник Токмацької місцевої прокуратури посилається на те, що угода №02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018 є незаконною та такою, що суперечить інтересам держави з наступних підстав:

- спірна угода суперечить статтям 1130, 1131, 1133, 1134, 1135, 1136, 1137, 1139 Цивільного кодексу України, якими визначено умови спільної діяльності;

- мета, яку переслідують сторони угоди, є різною, що неприпустимо для учасників спільної діяльності та суперечить змісту договору про спільну діяльність;

- у Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області, як постійного користувача спірною земельною ділянкою згідно з актом на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим №2325284400:12:001:0065, відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, у тому числі щодо передання її для спільної діяльності в оренду, відтак освітній заклад не може бути учасником спільної діяльності;

- взявши на себе права і обов`язки за спірною угодою, Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області здійснив розпорядження вказаною земельною ділянкою, визначивши фактичну долю речі (майна) - земельної ділянки площею 16,0003 га, не маючи права на вчинення такого правочину;

- з уповноваженим органом питання укладання оспорюваного договору не узгоджувалось;

- угода № 02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018, укладена між Таврійськиим навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест", суперечить вимогам Закону України "Про освіту";

- спірною угодою не передбачено будь-яких прав закладу освіти на вироблену сільськогосподарську продукцію, та відповідно до підпункту 8.2.пункту 8 вирощена продукція є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест", що суперечить положенням пункту б частини 1 статті 95 Земельного кодексу України;

- оспорювана угода є прихованим договором оренди землі, зміст якої суперечить вимогам, передбаченим Цивільним та Земельним кодексами України, Закону України "Про оренду землі", не спрямованою на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею, а тому підлягає визнанню недійсною.

Підставою для звернення з позовом до суду прокурор вказує порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, що спричиняє шкоду державі. При цьому зазначає, що у зв`язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" незаконно набуто право користування земельною ділянкою, даний позов заявлено в інтересах держави, з метою відновлення порушених прав користування земельною ділянкою.

Прокурор в позові вказує, що його звернення з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки, яка перебуває у користуванні закладу освіти.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частини 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій і четвертій статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

01.01.2013 року набрав чинності Закон України №5245-VI від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до пункту 1, підпункту 31 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (зі змінами та доповненнями) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затверджене наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

За приписами підпункту 13 пункту 4 вказаного Положення Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке з 01.01.2013 є розпорядником земель сільськогосподарського призначення на території Запорізької області та наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

Прокурор в позові вказує, що в листі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області за вих. № 10-8-0.46-1265/90-20 від 18.06.2020 зазначено, що Головне управління не наділено повноваженнями, пов`язаними із зверненням до суду із позовними заявами про визнання недійсним договорів співробітництва. Також в листі вказано, що Головне управління не зверталось до суду із позовом до Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про визнання недійсною угоди про співробітництво № 02.1/01/18 від 02.01.2018 та зобов`язання звільнити земельну ділянку.

Прокурор в позові зазначає, що невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області заходів до усунення порушень, а саме щодо визнання недійсним договору, свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту інтересів держави та обумовлює необхідність звернення Токмацькою місцевою прокуратурою даним позовом на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор у межах своїх повноважень мав право звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави, інтереси держави мають чітке формулювання та вмотивовані у позовній заяві, поданій прокурором.

Предметом розгляду в цій справі є вимоги про визнання недійсною угоди №02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" повернути Таврійському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради земельну ділянку державної форми власності площею 16,0003 га кадастровий номер 2325284400:12:001:0065.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів.

Частиною 2 статті 1131 Цивільного кодексу України визначено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно із частиною 1 статті 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.

Зі змісту статей 1130-1133 Цивільного кодексу України вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб, які завдяки своїм вкладам досягають спільної мети.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

При цьому, зміст спірного договору та його правова природа не залежать від його назви.

Статтями 13, 15 Закону України "Про оренду землі" № 161-ХІV від 06.10.1998 (в редакції, чинній на дату укладення спірної угоди) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі, договір оренди землі укладається саме на платній основі.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на дату укладення спірної угоди) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 4.1 угоди визначені зобов`язання сторони-1, а саме: з метою сприяння розвитку освітньої спільної діяльності надавати стороні-2 фінансову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. на рік, шляхом перерахування грошей на її розрахунковий рахунок.

Пунктом 5 угоди передбачені права сторони-1, а саме: безперешкодно користуватися земельною ділянкою та здійснювати вирощування сільськогосподарських культур.

Таким чином, є правильним висновок місцевого господарського суду, що передбачена пунктом 4.1 угоди плата згідно наведених вимог Закону України "Про оренду землі" є фактично за своєю правовою природою орендною платою, оскільки визначена як фіксований платіж, що отримує відповідач-1 від відповідача-2 за надання згоди на користування земельною ділянкою, її обробіток та вирощування на ній сільськогосподарської продукції.

В матеріалах справи міститься лист Комунальної установи "Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів" Токмацької районної ради Запорізької області №86 від 02.06.2020, згідно з яким, рішенням сесії Токмацької районної ради від 30.05.2017 №4 Центр виконує функції одержувача та розпорядника коштів для всіх навчально-виховних комплексів, які знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, м. Молочанська Токмацького району, з 01.07.2017, в тому числі і для Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад". Вказано, що за спільне використання земельної ділянки для дослідних та навчальних цілей площею 16,0003 га з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" відповідно до угоди №02.1/01/18 від 02.01.2018 про співробітництво у 2018 році Таврійському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" надана фінансова допомога в розмірі 30 тис. грн., з яких 29 820,00 грн. використані Центром (розпорядником коштів) на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтеплотехсервіс" товару для переобладнання котельні Таврійського навчально-виховного комплексу.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист Токмацького управління Державної казначейської служби України Запорізької області № 02-44/667 від 03.06.2020, в якому зазначено, що на рахунок № НОМЕР_1 Комунальної установи "Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів" Токмацької районної ради Запорізької області для Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" надійшло коштів: 2018 рік - 30 000 грн., 2019 рік - 30 000 грн., 2020 рік - 0,00 грн.

Порівняльний аналіз положень спірної угоди з положеннями як глави 77 Цивільного кодексу України, так і статей 5, 13, 15 Закону України "Про оренду землі", в частині визначення його умов, дає підстави стверджувати, що між відповідачами в даній справі фактично був укладений договір оренди земельної ділянки.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" у будь-якому випадку набуває право власності на всю вирощену продукцію, оскільки в обов`язковому порядку сплачує грошові кошти Таврійському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад", що фактично є орендною платою за користування землею та в цілому нівелює поняття спільної діяльності, адже за таких умов відповідач-1 фактично отримує грошові кошти від іншої сторони за договором (конкретно встановлену договором суму), що не відповідає принципам спільної діяльності. Визначення у договорі фіксованої суми, яку отримує Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради за результатами спільної діяльності, як користувач спірної земельної ділянки, свідчить про те, що сторонами при укладенні договору не враховані розмір вкладу кожного учасника у спільній діяльності, господарський результат та комерційний ризик.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого господарського суду, що вказаний платіж за своєю правовою природою фактично є платою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" за користування землею, тобто орендною платою.

З аналізу змісту умов укладеної угоди вбачається, що у Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради за угодою немає жодних зобов`язань щодо сплати коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест".

Так, в угоді про співробітництво №02.1/01/18 від 02.01.2018 не визначено обов`язки Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради (сторони-2), виконання яких призведе до досягнення спільної мети; угодою не визначені вклади сторін (їх частки), які вони об`єднують для здійснення спільної діяльності, не покладено на одну із сторін ведення бухгалтерського обліку, не визначено обов`язки учасників щодо утримання спільного майна, що в силу приписів статей 1137, 1138, 1139 Цивільного кодексу України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов`язаннями.

Відповідачами не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про здійснення ними саме спільного вирощування сільськогосподарських культур на спірній земельній ділянці.

Порядок співробітництва визначений в розділі 2 угоди, а саме в пунктах 2.1, 2.2, якими передбачено, що сторона-2 передає стороні-1 право використання земельної ділянки площею 16,0 га (далі - земля) для вирощування сільськогосподарських культур та здійснення навчально-дослідних цілей, яка надана стороні-2 із земель державної власності у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ №119811 від 15.05.2007. Сторона-1 обробляє землю своїми силами і засобами виробництва, з використанням своєї техніки, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу та інших необхідних матеріалів та обладнання та надає стороні-2 право здійснення навчальної діяльності.

Відповідно до пункту 8.2 угоди вирощена продукція є власністю сторони-1.

Проаналізувавши умови оспорюваної угоди та враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що угода про співробітництво № 02.1/01/18 від 02.01.2018, укладена між відповідачами, не містить ознак договору про спільну діяльність.

Зі змісту умов розділу 2 угоди вбачається, що нею передбачено можливість сторони-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест") обробляти землю своїми силами засобами виробництва з використанням своєї техніки для вирощування сільськогосподарських культур.

При цьому обробіток землі (ґрунту) становить собою форму реалізації права користування земельною ділянкою, її корисними якостями, внаслідок якої вирощується сільськогосподарська продукція. І саме ця вирощена продукція є власністю сторони-1 згідно із умовами пункту 8.2 угоди.

Отже, між сторонами існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, за користування якою сплачується оренда плата, розмір якої визначений в пункті 4.1 угоди.

За викладеного, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що умови укладеної між відповідачами угоди свідчать про те, що вони фактично уклали договір оренди земельної ділянки.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Відтак, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинений з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинений саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинений, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема Касаційним господарським судом в постанові від 04.07.2018 у справі №916/935/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Відповідачі-1,2 у справі не надали суду будь-яких доказів на підтвердження спільного вирощування ними сільськогосподарських культур на спірній земельній ділянці.

Отже, встановивши, що спільної діяльності за спірною угодою не велося, а відбувалось платне користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" земельною ділянкою, наданою відповідачем-1 у користування, до спірного правочину необхідно застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частинами першою, восьмою статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З огляду на зазначене, Державний акт на право постійного користування землею не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку у користування, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний висновок наведений в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 06.11.2019 у справі №916/1424/18, від 23.10.2019 у справі №904/8549/17, від 19.06.2019 у справі №920/22/18.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 124 Земельного кодексу України (частини 1, 2) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, для передачі земельної ділянки державної власності в оренду необхідне рішення відповідного органу.

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2325284400:12:001:0065 площею 16,0003 га перебуває у постійному користуванні Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ № 119811 від 15.05.2007, виданого Токмацькою районною державною адміністрацією.

Згідно з поясненнями Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, питання щодо передачі у користування та обробку земельної ділянки Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради з Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області не погоджував.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду відповідачу-2 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області не приймалось.

Однак Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради за угодою про співробітництво №02.1/01/18 від 02.01.2018 фактично передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" у платне користування спірну земельну ділянку, що знаходиться в його користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування, без рішення (погодження) позивача, відтак спірна угода була укладена з порушеннями встановленого законодавством порядку, а саме приписів статті 124 Земельного кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З аналізу вищевказаних норм земельного законодавства вбачається відсутність у землекористувача (Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний заклад" Токмацької районної ради) повноважень розпорядження земельною ділянкою, у розумінні статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, правочин не відповідає закону.

Державний акт на право постійного користування землею не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки (Таврійському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради) надавати третім особам (Товариству з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест") земельну ділянку у користування, тобто шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Отже, взявши на себе права і обов`язки за спірною угодою Таврійський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради фактично здійснив розпорядження вказаною земельною ділянкою, визначивши фактичну долю речі (майна) - земельної ділянки площею 16,0003 га, не маючи права на вчинення такого правочину.

Умовами пункту 3.2 угоди сторони визначили, що спільна діяльність сторін здійснюватиметься відповідно до Програми співробітництва, яка є невід`ємною частиною цієї угоди (додаток), в якій сторони визначили строки, етапи і умови проведення спільної діяльності. Програма співробітництва розробляється стороною-2 за погодженням із стороною-1 на кожний рік.

Втім, наявна в матеріалах справи Програма співробітництва не містить підписів сторін угоди (відповідача-1 та відповідача-2).

Порядок організації діяльності учнівських навчально-дослідних земельних ділянок (далі - ділянка), що створюються у загальноосвітньому та позашкільному навчальному закладі з метою проведення лабораторних і практичних занять з природознавства, біології, трудового навчання, навчальних практик, науково-дослідницької та природоохоронної діяльності учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів, учнів, вихованців (учнів, слухачів) позашкільних навчальних закладів станом на час укладення спірної Угоди визначався Положенням про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України №68 від 30.01.2015.

Відповідно до пункту 3 розділу І вказаного Положення забороняється використання ділянки не за цільовим призначенням.

Використання спірної земельної ділянки повинно бути організовано у відповідності до вимог Положенням про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки.

Втім, використання спірної земельної ділянки відповідачем 2 відповідно до спірної угоди суперечить умовам вказаного Положення.

Місцевим господарським судом прийняті до уваги посилання прокурора в позовній заяві на те, що угода №02.1/01/18 від 02.01.2018 про співробітництво суперечить вимогам Закону України "Про освіту" з урахуванням категорії земель (а саме: землі сільськогосподарського призначення), вказаної в технічній документації щодо спірної земельної ділянки.

Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, передбаченим частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, є визнання угоди недійсною.

Враховуючи зміст вищенаведених умов оспорюваної угоди, досліджуючи правову природу вказаного угоди, є правильним висновок місцевого господарського суду, що угода про співробітництво №02.1/01/18 від 02.01.2018 підлягає визнанню недійсною, оскільки не відповідає нормам законодавства, на підставі яких вона була укладена, а саме приписам статей 92, 95, 96, 124 Земельного кодексу України, статей 1130, 1131, 1133, 1134, 1135, 1136, 1137, 1139 Цивільного кодексу України та не спрямована на настання обумовлених нею наслідків відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України, та укладена з перевищенням Таврійським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради своїх повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовної вимоги Керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до відповідачів: Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про визнання недійсною угоди №02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018.

Статтею 216 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки недійсності правочину, а саме: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 угоди сторона-2 передає стороні-1 право використання земельної ділянки площею 16,0 га для вирощування сільськогосподарських культур та здійснення навчально-дослідних цілей, яка надана стороні-2 із земель державної власності у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ №119811 від 15.03.2007. Сторона-1 обробляє землю своїми силами і засобами виробництва, з використанням своєї техніки, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу та інших необхідних матеріалів та обладнання та надає стороні-2 право здійснення навчальної діяльності.

Тобто, пунктом 5 угоди передбачені права Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест", а саме: безперешкодно користуватися земельною ділянкою та здійснювати вирощування сільськогосподарських культур.

Враховуючи фактичне передання у користування Таврійським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради земельної ділянки з кадастровим номером 2325284400:12:001:0065 Товариству з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест", який здійснює її обробіток, вирощує на ній сільськогосподарські культури, тобто здійснює користування нею, у зв`язку із задоволенням судом вимоги про визнання угоди №02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018 недійсною, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовної вимоги керівника Токмацької місцевої прокуратури про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" повернути земельну ділянку Таврійському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради шляхом підписання акту прийому-передачі.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, що угода №02.1/01/18 про співробітництво від 02.01.2018 укладена для досягнення спільної мети - навчально-освітних цілей, передбачена умовами договору фінансова допомога також не є платою за користування земельною ділянкою, а передається з метою сприяння розвитку освітньої спільної діяльності з огляду на те, що умовами спірної угоди сторони передбачили досягнення не спільної мети, а різних - Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" - отримання земельної ділянки, яку воно самостійно обробляє та залишає вирощену продукцію у своїй власності, Таврійським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради - отримання фінансової допомоги. Враховуючи, що спільної діяльності за спірною угодою не велося, фактично відбувалось платне користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" земельною ділянкою, наданою відповідачем-1 у користування, до спірного правочину необхідно застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що Державний акт на право постійного користування землею не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки Таврійському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради передавати земельну ділянку у користування, тобто шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Доводи апелянта про наявність у Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради повноважень на укладення договору про співпрацю без отримання погодження Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на те, що сторонами фактично укладений договір оренди земельної ділянки, право на розпорядження якою у Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Токмацької районної ради відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 у справі №908/1632/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 у справі №908/1632/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариствоз обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 18.03.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя О.В. Чус

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №908/1632/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси (згідно з наявною в матеріалах справи інформацією) Токмацької місцевої прокуратури (tmp@zap.gp.gov.ua), Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (zaporizhzhia@land.gov.ua), Таврійського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" (tavrijaskul@gmail.com) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" (YeshchenkoO@ulf.com.