Рішення

від 08.02.2021 по справі 910/16331/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2021Справа № 910/16331/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом державного підприємства Лисянське лісове господарство

до товариства з обмеженою відповідальністю Рустех

про стягнення 63055,06 грн.

Представники:

від позивача Константин В.М. - ордер

від відповідача Марків Н.В. - ордер

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство Лисянське лісове господарство до товариства з обмеженою відповідальністю Рустех про стягнення 63055,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати отриманого 19.05.2020 (товарно-транспортна накладна ЧРА № 477708 від 19.05.2020 на суму 102042,97 грн.) за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 06л/7-20 від 27.03.2020 дубу звичайного.

Відповідач позовні вимоги відхилив, зазначивши, що позивач поставив партію товару у кількості 78 штук (3650 метрів кубічних) за товарно-транспортною накладною серія ЧРА № 477441 від 04.03.2020. Надалі повинна була відбутись поставка другої партії товару, однак через її невідповідність вимогам якості поставки не було та позивач запевнив відповідача, що товар неналежної якості буде замінено й поставлено в подальшому. Поставка якісної продукції не відбулась. Крім того, товарно-транспортна накладна ЧРА № 477708 від 19.05.2020 на суму 102042,97 грн. є неналежним доказом поставки товару, оскільки підпис керівника на ній є підробленим.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Суд своєю ухвалою від 24.11.2020 постановив розглядати справу № 910/16331/20 у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що факт відпуску деревини, що відбувся 19.05.2020 в кількості 81 колоди, загальним об`ємом 23,262 м куб. підтверджується:

товарно-транспортною накладною (ТТН-ліс) серія ЧРА № 477708 від 19.05.2020, виписаної на автомобіль МАН д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ;

довідкою про маркування відвантаженої згідно з товарно-транспортною накладною серія ЧРА №477708 від 19.05.2020 деревини бирками;

поясненнями водія ОСОБА_1 перевезення деревини ТОВ РУСТЕХ ;

поясненнями майстра лісозаготівель ДП Лисянське лісове господарство ОСОБА_3 від 30.11.2020, який 19.05.2020 здійснював відвантаження деревини ТОВ РУСТЕХ ;

поясненнями головного інженера ДП Лисянське лісове господарство Проценка I.A. , який 19.05.2020 здійснював відбір деревини разом із директором ТОВ РУСТЕХ Сьомкою P.M. та начальником виробництва ТОВ Рустех .

Позивач надав в судовому засіданні для огляду оригінали (ЕКЗ 1) товарно-транспортних накладних щодо поставки деревини ТОВ Рустех , а саме: ЧРВ № 060954 від 21.02.2020, ЧРА № 477441 від 04.03.2020, ЧРА № 477462 від 13.03.2020, ЧРА № 477505 від 31.03.2020, ЧРА 477708 від 19.05.2020.

У судовому засіданні 21.12.2020 позивач подав заяву про приєднання додаткових доказів, а саме: податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року, податкових накладних від 15.05.2020 та від 19.05.2020, квитанції про сплату авансу від 15.05.2020.

Подаючи ці докази позивач зазначив, що станом на день подання позовної заяви відповідач не заперечував факт господарської операції.

Згідно з ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Водночас, за приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В рішенні у справі Гірвісаарі проти Фінляндії від 27.09.2001 року ЄСПЛ вказав, шо ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та звернутися до вищої інстанції про його перегляд. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль правосуддя.

Право на справедливий судовий розгляд також включає базове право на подання доказів, що відображається у практиці і рішеннях ЄСПЛ.

Зокрема відхиляючи скаргу відповідно до ст. 6 параграфу 1 Конвенції ЄСПЛ вказав, що заявнику була надана можливість приймати участь у змагальних процесах, йому була надана можливість на різних стадіях проваджень надавати аргументи і докази (Garcia Ruiz v. Sраіп (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], параг. 29).

Сторонам повинна бути надана можливість подати будь-які докази, необхідні для успіху скарги ( Clinique des Асасіаs аnd Оthers v. Fгапсе (Клінік дез Акація та інші проти Франції), парагр. 37).

Завданням Суду відповідно до Конвенції є визначення справедливості провадження загалом, враховуючи порядок прийняття доказів ( ЕІsholz v. Gегmапу (Ельсгольц проти Німеччини), параг. 66).

Процесуальні правила щодо збирання доказів та їх подання до суду не повинні призводити до того, що сторона не матиме змоги практично та ефективно реалізувати права, які гарантує ст. 6 Конвенції ( Ходорковський та Лебедєв проти Росії (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), п. 731, та Матиціна проти Росії (Маtytsina v. Russia) п. 187).

Європейський суд у параграфі 38 у рішенні від 01.07.2003 у справі Суомінен (Suominen) проти Фінляндії зазначив: Суд вважає, що заявниця була позбавлена можливості здійснити своє право на справедливий судовий розгляд у зв`язку з відмовою національного суду прийняти представлені нею докази. Це вбачається з того, що апеляційний суд відхилив прохання заявниці про розгляд її доказів на тій підставі, що їх необхідно було представити районному суду і що заявниця не довела, що їй не було дозволено або що вона не мала можливості це зробити. Таким чином, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року.

Європейський суд у рішеннях від 26 липня 2007 року у справі Walchli v. Fгапсе , від 8 грудня 2016 року ТОВ Фріда проти України наголосив, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури.

З огляду на викладене, суд приймає до розгляду докази, подані позивачем.

Суд витребував у Державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДПС у місті Києві копію додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) товариства з обмеженою відповідальністю Рустех (ідентифікаційний код 41590990, індивідуальний податковий номер 415909926597) за травень 2020 року.

29.01.2021 на адресу суду від Державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДПС у місті Києві надійшов супровідний лист до візуальної копії додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів) за травень 2020 року, подану засобами телекомунікаційного зв`язку.

Під час розгляду справи відповідач подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису представника у товарно-транспортній накладній серії ЧРА № 477708 від 19.05.2020, оскільки вважає, що цей підпис не належить керівнику відповідача.

Суд відмовив в задоволенні цього клопотання з підстав наведених нижче.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27.03.2020 державне підприємство Лисянське лісове господарство (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю Рустех (покупець) уклали договір купівлі-продажу необробленої деревини №06л/7-20 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко-нижній, франко-проміжний, франко-верхній) необроблену деревину - дуб звичайний (клас якості - С)/лоти №№ 4.1,4.2,4.3/, дуб звичайний (клас якості - Б)/лоти №№4.4, 4.5,4.6,4.7,4.8,4.9/ (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.2 Договору ціна на товар встановлена в гривнах за 1 куб. м на умовах франко-склад (франко-нижній, франко-проміжний, франко-верхній) продавця згідно аукціонного свідоцтва про результати аукціону із продажу необробленої деревини на 2 квартал 2020 року. Загальна сума договору - 190020,00 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору продавець виставляє рахунок-фактуру на оплату товару за 3 робочих дні до дати узгодженої поставки. Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно з виставленим рахунком-фактурою протягом 3 робочих днів з дати пред`явлення рахунку до сплати. Покупець може отримати рахунок особисто, факсом або електронною поштою на номери та адреси, вказані в розділі 14, договору, або в окремому листі від покупця. Датою отримання рахунку вважається дата підпису покупця на копії рахунку (при отриманні особисто) або дата відправлення по факсу або електронній пошті.

На виконання умов договору 19.05.2020 державне підприємство Лисянське лісове господарство поставило товариству з обмеженою відповідальністю Рустех 23,262 м куб. необробленої деревини - дуб звичайний на суму 102042,97 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною ЧРА № 477708 від 19.05.2020.

Вважаючи цей факт доведеним суд виходить з такого.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон).

В розумінні Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою статті 3 Закону визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, вимоги до якого наведені у статті 9 Закону. За її приписами первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За умовами Договору первинними документами, що містять відомості про господарські операції, є товарно-транспортні накладні.

Водночас, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Сам факт неналежного оформлення первинних документів не унеможливлює встановлення реального руху товару, за наявності такого, іншими засобами доказування.

Суд вважає, що такими засобами доказування є дані товариства з обмеженою відповідальністю Рустех , вказані у додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість (Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за травень 2020 року.

Податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною (ст. 46 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду. Датою виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

За приписами ст. 198 Податкового кодексу України, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів відносяться до податкового кредиту. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політку, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, (п. 201.7). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги . Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредитну та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (п. 201.10).

Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодекс України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (ст. 200 Податкового кодексу України).

Податкова декларація з податку на додану вартість з додатками належить до податкової звітності з податку на додану вартість (Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ). Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) є додатком 5 до декларації з податку на додану вартість.

До розділу II Податковий кредит (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13). При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов`язковим є подання (Д5) додатку 5, що заповнюється в розрізі контрагентів (Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ).

Отже інформація, яка міститься у податкових накладних при визначенні податкового кредиту в розрізі контрагентів, заповнюється у додатку 5 до декларації з податку на додану вартість. Саме додаток 5 містить інформацію про суму придбаних товарів у розрізі контрагентів у звітному періоді.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рустех (відповідач), відповідно до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, наданого суду, у розрізі контрагента - державного підприємства Лисянське лісове господарство включило 85035,81 грн. вартості отриманого товару, в тому числі 17007,16 грн. ПДВ.

Віднесення вказаних сум до податкового кредиту мало місце на підставі виданих позивачем податкових накладних (копії знаходяться в матеріалах справи). Отже, враховуючи відсутність оплати коштів відповідачем, віднесення сум податків до податкового кредиту мало місце внаслідок отримання послуг.

Таким чином, факт віднесення товариством з обмеженою відповідальністю Рустех суми податку до податкового кредиту в повному обсязі відповідно до отриманої від державного підприємства Лисянське лісове господарство податкової накладної, що складена за першою подією - поставкою товару в травні 2020 року, підтверджує не тільки факт отримання товару, а й визнання цього факту товариством з обмеженою відповідальністю Рустех .

Отже суд вважає доведеним, що відповідач отримав товар на суму 102042,97 грн.

Водночас, такі документи як пояснення водія ОСОБА_1 , майстра лісозаготівель ОСОБА_3 , головного інженера Проценка I.A., не відповідають критерію допустимості (ст. 77 ГПК України), а тому не розглядаються судом.

З огляду на підтвердження факту отримання товариством з обмеженою відповідальністю Рустех товару відсутні підстави дослідження підпису його представника у товарно-транспортній накладній від 19.05.2020, що є підставою для відмови у призначенні почеркознавчої експертизи.

Відповідач сплатив позивачеві 38987,91 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив позивачеві 63055,06 грн.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 63055,06 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав докази понесення 15500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правової допомоги від 02.01.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, рахунок на оплату від 20.10.2020, платіжне доручення № 15145 від 24.12.2020).

В рахунок на оплату включені такі послуги:

- ознайомлення за матеріалами справи (договір № 18-03-10) вартістю 1500,00 грн.;

- написання претензії за договором № 06л/7-20 від 27.03.2020 вартістю 3500,00 грн.;

- написання позовної заяви за договором № 06л/7-20 від 27.03.2020 та виготовлення копій документів/додатків вартістю 7000,00 грн.;

- представництво інтересів в суді про стягнення коштів за договором № 18-03-10 вартістю 3500 грн.

Оскільки ознайомлення за матеріалами справи (договір № 18-03-10) вартістю 1500,00 грн. та представництво інтересів в суді про стягнення коштів за договором № 18-03-10 вартістю 3500 грн. не пов`язані з розглядом цієї справи, суд покладає на відповідача 10500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов державного підприємства Лисянське лісове господарство до товариства з обмеженою відповідальністю Рустех .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рустех (вул. Мельникова, 84-д, кв. 67, м. Київ, 04119, код 41590990) на користь державного підприємства Лисянське лісове господарство (вул. Тракторна, 25, с. Яблунівка, Лисянський район, Черкаська область, 19335, код 00993417) 63055,06 грн. боргу, 2102,00 грн. судового збору, 10500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 17.03.2021.

Суддя С.А. Ковтун