ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1082/20
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув матеріали
за позовом керівника Фастівської місцевої прокуратури
08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Суворова, буд. 3
в інтересах держави в особі
Фастівської міської ради Київської області
08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, буд. 1
до Приватного підприємства "Фастів-Благоустрій"
08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Гетьманська, буд. 1, код ЄДРПОУ 24216851
про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою
за участі представників сторін:
прокурора: Козачук В.Б., посвідчення № 053831 від 02.10.2019;
позивача: не з`явився;
відповідача: Мацко М.А., посвідчення № б/н від 25.09.2008.
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1082/20 за позовом керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області до Приватного підприємства "Фастів-Благоустрій" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2020, суддею Чонговою С.І., відкрито провадження у справі № 911/1082/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на 16.07.2020. Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2020 зупинено провадження у справі № 911/1082/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18. Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2020 поновлено провадження у справі № 911/1082/20 та призначено підготовче засідання суду на 17.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2020 відкладено підготовче засідання суду на 26.10.2020.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області № 84-АР від 20.10.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1082/20, у зв`язку із припиненням трудових відносин з суддею Чонговою С.І.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 справу № 911/1082/20 передано для розгляду судді Саванчук С.О. Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2020 судом прийнято до свого провадження справу № 911/1082/20, проведення підготовчого засідання суду призначено на 24.11.2020.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 24134/20 від 03.11.2020).
У судове засідання 24.11.2020 з`явились всі учасники судового процесу та надали усні пояснення у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2020 судом відкладено підготовче засідання у справі № 911/1082/20 на 15.12.2020.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 30419/20 від 09.12.2020).
У судове засідання 15.12.2020 з`явились прокурор та представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/1082/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 12.01.2021 о 15:30.
Підготовче засідання, що призначене на 12.01.2021 на 15:30, не відбулось у зв`язку із хворобою судді.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2021 судом призначено підготовче засідання на 16.02.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 16.03.2021.
У судове засідання 16.03.2021 з`явився прокурор, який підтримав позовні вимоги та представник відповідача, який заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
Рішенням Фастівської міської ради № 4/42-ХІІ-ІV від 03.07.2003 Приватному підприємству Фастів - Благоустрій передано в оренду земельну ділянку площею 1,0137 га для здійснення виробничої та комерційної діяльності в місті Фастів, вул. Червоний Шлях, 7.
Рішенням Фастівської міської ради № 4/42-ХП-ІУ від 22.05.2003, № 4/51-ХХІІІ-ІУ від 23.07.2004 Приватному підприємству Фастів-Благоустрій продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки терміном на п`ять років та зобов`язано підприємство виготовити технічну документацію на право оренди земельної ділянки.
Рішенням Фастівської міської ради № 11/14-LIV-V від 21.07.2009 поновлено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3211200000:08:006:0024 площею 0.8941 га з Приватним підприємством Фастів-Благоустрій строком на 5 років до 20.07.2014.
Аргументи керівника Фастівської місцевої прокуратури
1. Після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки № 142 від 24.12.2009 Приватне підприємство Фастів-Благоустрій не вчинило жодних дій щодо укладення нового договору оренди земельної ділянки, проте, з 21.07.2014 і по теперішній час, підприємство використовує спірну земельну ділянку без будь-який правовстановлюючих документів.
2. Відповідно до акту комісійного обстеження земельної ділянки від 17.02.2020, складеного комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Виконавчого комітету Фастівської міської ради, на вищевказаній земельній ділянці розташовані: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (виробнича будівля) загальною площею 345,4 кв.м, виробнича будівля загальною площею 107,3 кв.м, виробнича будівля загальною площею 217,1 кв.м, які належать на праві власності Приватному підприємству Фастів - Благоустрій , директором якого є ОСОБА_1 .
3. Згідно з актом від 18.03.2020 № 12 Про стягнення безпідставно збережених грошових коштів (збитків) з Приватного підприємства Фастів - Благоустрій встановлено, що сума безпідставно збережених коштів (збитків) становить 414870,12 грн.
Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою) складається з суми орендної плати за 10 місяців 2017 року, за 12 місяців 2018 року, за 12 місяців 2019 року, за 2 місяці 2020 року.
4. Аргументи відповідача про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави не підлягають врахуванню судом, з огляду на те, що 11.02.2020 на адресу Фастівської міської ради, в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру , направлено лист з вимогою надання інформації відносно безпідставного користування земельною ділянкою кадастровий номер: 3211200000:08:006:0024, у подальшому, Фастівська міська рада, листом від 17.02.2020 № 06-16/737, повідомила Фастівську місцеву прокурату про порушення вимог законодавства про плату за користування вказаною земельною ділянкою та про відсутність коштів для сплати судового збору, тобто, з огляду на те, що Фастівською міською радою не вчинено жодних дій відносно стягнення безпідставно збережених грошових коштів, у прокурора виникло право на підставі частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру здійснювати представництво інтересів держави в суді.
5. Щодо використання витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 та від 10.03.2020 при обчисленні заборгованості за 2017 - 2018 роки, зазначено, що на виконання статті 289 Податкового кодексу України коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки земель станом на 2017-2020 роки однакові та становлять коефіцієнт розміром 1,0.
Крім того, згідно з листом Головного управління ДФС у Київській області від 16.01.2020 № 1118/9/10-36-04-03 відомості щодо сплати Приватним підприємством Фастів-Благоустрій податку за користування вищевказаною земельною ділянкою відсутні.
6. Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім, на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи та те, що набуття або збереження цього майна відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалось, згодом відпала, тобто до спірних правовідносин застосовуються положення статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аргументи Приватного підприємства Фастів-Благоустрій
1. Прокурором не доведено підстав, що визначені Законом України Про прокуратуру для представництва інтересів держави в суді .
2. Відповідно до акту № 40 від 17.12.2019 долучений розрахунок за період з січня 2016 року по листопад 2019 року, сума становить - 380538,38 грн.
До акту № 9 від 11.02.2020 долучений розрахунок за період з січня 2017 року по лютий 2020 року, сума становить - 339764,22 грн.
До акту № 12 від 18.03.2020 долучений розрахунок за період з січня 2017 року по лютий 2020 року, сума становить - 414870,12 грн.
У своїх розрахунках Фастівська міська рада для встановлення нормативно грошової оцінки земельної ділянки посилається на витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 1865 від 15.03.2019 та витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку № 1865 від 10.03.2020
Однак, позивач нараховує суму безпідставно збережених коштів також за 10 місяців 2017 року, за 12 місяців 2018 року, проте, за вказані роки, нормативно грошова оцінка невідома, отже, здійснений позивачем розрахунок арифметично невірний.
3. Сума збитків повинна встановлюватись у спеціальному нормативно-регламентному порядку відшкодування збитків власникам землі із застосуванням Порядку визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993.
Комісія з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Фастівської міської ради вказаного порядку не дотримала, оскільки відповідача не було запрошено та включено для роботи у складі комісії.
4. З урахуванням позовних вимог і того, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно відповідача, спірні правовідносини за своїм змістом є кондиційними, а не деліктними, тому підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок відсутні.
5. Крім того, відповідач не використовує площу всієї земельної ділянки, а лише фактично розташовану під належним йому на праві власності майном та під`їзд до цього майна, проте, комісія фактично не здійснила огляд земельної ділянки та не встановила фактичну площу її використання відповідачем.
6. На адресу Фастівської міської ради неодноразово направлялись листи про погодження питання відносно нарахованого розміру неодержаного доходу та продовження договору оренди, проте, станом на дату розгляду справи, жодної відповіді на адресу відповідача не надходило.
Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 01.01.2014 до 01.01.2016) обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Відповідно до частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Тобто, в такому разі, суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).
Відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, прокурор вправі пред`явити позов в інтересах держави як в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, так і самостійно в разі відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в разі відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.
В обґрунтування порушення інтересів держави прокурором зазначено, що Фастівська міська рада Київської області є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, проте, останнім до теперішнього часу заходів щодо звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків не вжито. Невжиття Фастівською міською радою Київської області заходів щодо стягнення з Приватного підприємства Фастів - Благоустрій безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою призводить до неповного надходження плати за землю, яка перебуває в комунальній власності, що, у свою чергу, має наслідком невиконання прибуткової частини місцевого бюджету.
На виконання частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру Фастівською місцевою прокуратурою повідомлено Фастівську міську раду Київської області раду про вжиття заходів представницького характеру, що підтверджується листом від 11.02.2020.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності подання позову керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Фастівської міської ради Київської області до суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
Між Фастівською міською радою Київської області (далі - орендодавець) та Приватним підприємством Фастів - Благоустрій (далі - орендар) укладено договір оренди землі від 24.12.2009.
Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для виробничої діяльності, яка знаходиться у м. Фастів по вул. Червоний Шлях, 7.
Згідно з пунктом 5 Договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 1057183,84 грн.
Відповідно до пункту 8 Договору даний договір укладено на 5 років.
Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 31715,52 грн.
Додатковою угодою до Договору внесено зміни в пункт 10 Договору, а саме: обчислення розміру орендної плати: 118,24 грн. х 8941 кв.м х 1% = 10571,84 грн. х 3 = 31715,51 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 - нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 4291758,52 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 10.03.2020 - нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 4291758,52 грн.
Рішенням Фастівської міської ради № 18/2-ХLII-VII від 26.06.2018 Про плату за оренду земель Фастівської міської ради встановлено, що ставка орендної плати за земельні ділянки для промислових підприємств та виробничої діяльності суб`єктів підприємницької діяльності усіх галузей становить 3 %.
Актом комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.12.2019 вирішено стягнути з Приватного підприємства Фастів - Благоустрій суму безпідставно збережених коштів у розмірі 380538,38 грн. за період з грудня 2016 року по листопад 2019 року.
Актом комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 11.02.2020 вирішено стягнути з Приватного підприємства Фастів - Благоустрій суму безпідставно збережених коштів у розмірі 339764,22 грн. за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року.
Актом комісійного обстеження земельної ділянки від 17.02.2020 за участі начальника відділу з питань раціонального використання земель виконавчого комітету Фастівської міської ради Зінченко І.С., головного спеціаліста відділу з питань раціонального використання земель Ярмолюк А.А., заступника начальника відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Фастівської міської ради Мартинюк Н.В., проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:08:006:0024 та встановлено, що Приватне підприємство Фастів-Благоустрій використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів.
Актом комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.03.2020 вирішено стягнути з Приватного підприємства Фастів - Благоустрій суму безпідставно збережених коштів у розмірі 414870,12 грн. за період з березня 2017 року по лютий 2020 року.
Предметом позову у цій справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області про стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати у сумі 414870,12 грн. за період з березня 2017 року по лютий 2020 року на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщено, без оформлення відповідного права на цю земельну ділянку.
Відповідно до частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
Суд зазначає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (наведену правову позицію викладено у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).
Отже, прокурор правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Тобто, в такому разі, суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).
З огляду на викладене, Приватне підприємство Фастів - Благоустрій як фактичний користувач земельної ділянки, у спірний період (з березня 2017 року по лютий 2020 року) без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, відтак, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
За результатами дослідження долученого до матеріалів справи розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати, що підтверджується актом комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.03.2020, складеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, розпорядження міського голови № 343 від 24.10.2018 Про затвердження нового складу комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам за підписом 6 уповноважених осіб, судом встановлено, що розрахунок здійснено виходячи з площі земельної ділянки та розміру її нормативної грошової оцінки, з урахуванням коефіцієнту індексації у відповідний період, відповідно до вимог статті 289 Податкового кодексу України, що, у свою чергу, спростовує аргументи відповідача, у частині невизначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Площа земельної ділянки та розмір її нормативної грошової оцінки у спірний період підтверджується наданими до матеріалів справи витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку (від 23.06.2004 № 608, від 15.03.2019, від 10.03.2020), наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.
Перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, дослідивши витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку, надані Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, з урахуванням доводів прокурора про однакові коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки земель, які не спростовані відповідачем доказами, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок арифметично вірний.
Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, контррозрахунок суду не наданий.
Відносно аргументів відповідача про порушення Порядку визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача неодноразово направлялись листи про проведення засідання комісії з актами про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування спірною земельною ділянкою (лист № 06-28/6745 від 28.12.2019, лист від 24.04.2020 № 06-28/1943) проте, жодних заперечень від відповідача щодо проведення та результатів засідання комісії не надходило, а лише 25.11.2020 відповідач направив лист № 04 на адресу Фастівської міської ради Київської області з проханням підписати договір оренди спірної земельної ділянки, отже, з урахуванням того, що Фастівська міська рада Київської області направляла на адресу відповідача листи, які ним не заперечувались, суд дійшов висновку, що Фастівська міська рада Київської області добросовісно вчинила дії для належного повідомлення відповідача про засідання комісії та результати її проведення.
Отже, з огляду на те, що Приватне підприємством Фастів - Благоустрій як фактичний користувач земельної ділянки, у спірний період (з березня 2017 року по лютий 2020 року) без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки, а саме: Фастівської міської ради Київської області, зберіг у себе кошти у розмірі 414870,12 грн., які мав заплатити за користування нею, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 73, 74, 76-86, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов (вх. № 1095/20 від 28.04.2020) керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області до Приватного підприємства "Фастів-Благоустрій" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Фастів-Благоустрій" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Гетьманська, буд. 1, код ЄДРПОУ 24216851) на користь Фастівської міської ради Київської області (08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, буд. 1) безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати з користування земельною ділянкою по вул. Червоний шлях, 7 у м. Фастів Київської області з кадастровим номером 3211200000:08:006:0024 в сумі 414870,12 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень дванадцять копійок) шляхом зарахування коштів на р/р 31419544010015, ККД 24060300, одержувач: МБ м. Фастів, код 37583261, МФО 899998.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Фастів-Благоустрій" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Гетьманська, буд. 1, код ЄДРПОУ 24216851) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2) судовий збір у сумі 6223,01 грн. (шість тисяч двісті двадцять три гривні одна копійка) за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA 028201720343190001000015641.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено - 18.03.2021.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2021 |
Оприлюднено | 18.03.2021 |
Номер документу | 95605604 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Саванчук С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні