Рішення

від 11.03.2021 по справі 911/3441/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2021 р. Справа № 911/3441/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірол-Центр", 25015, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Євгена Маланюка, будинок 17

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафтохімічна група", 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Травнева, будинок 3 А

про стягнення 707 572,47 грн за договором поставки № 06/2020 від 04.06.2020

суддя Шевчук Н.Г.

секретар судового засіданняМ.Г.Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірол-Центр" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафтохімічна група" про стягнення заборгованості у розмірі 707 572,47 грн, з яких 687 746,77 грн сума передоплати за товар згідно договору поставки № 06/2020 від 04.06.2020, 6 877,47 грн пеня за недотримання термінів поставки товару, 8 174,04 грн 3% річних та 4 774,19 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором в частині повної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив. Про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу копій ухвал суду: № 0103275880160 вручено 10.12.2020, № 0103276639017 вручено 29.01.2021.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У підготовчому судовому засіданні 15.02.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження до 26.02.2021, вирішено закрити підготовче провадження останнім днем строку підготовчого провадження та призначити розгляд справи по суті на 01.03.2021.

26 лютого 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірол-Центр" надійшло клопотання б/н від 23.02.2021 про проведення судового засідання 01.03.2021 без участі представника позивача та надано оригінали доданих до матеріалів справи документів для огляду в судовому засіданні.

Судове засідання призначене на 01.03.2021 було відкладено на 11.03.2021.

В судовому засіданні 11.03.2021 після огляду оригіналів доданих до матеріалів справи документів судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

04 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська нафтохімічна група" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірол-Центр" (покупець) укладено договір поставки № 06/2020 (далі Договір), за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти у свою власність і оплатити мінеральні добрива (далі товар). Найменування, кількість, одиниця виміру, упаковка, ціна, загальна вартість, умови оплати і термін поставки кожної партії товару визначаються сторонами в Специфікаціях, які як Додатки цього Договору, є невід`ємною частиною (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Договору оплата покупцем здійснюється шляхом 100% передоплати за партію товару на поточний рахунок постачальника, якщо інше не зазначено у Специфікації. Після зарахування передплати на поточний рахунок постачальник не приймає від покупця відмови від прийому поставленого товару.

Поставка товару проводиться окремими партіями на підставі Специфікації до цього Договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до пункту 8.5 Договору у разі недотримання термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості не відвантаженого в строк товару, за кожен день прострочення, але не більше 1% від вартості не відвантаженого товару.

Договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання і діє по 31.12.2020, а в частині розрахунків до повного їх завершення (пункт 11.5 Договору).

Всі зміни або доповнення до цього Договору вважаються дійсними, тільки якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані особами, уповноваженими на те сторонами (пункт 11.4 Договору).

Згідно з Специфікацією № 1 від 04.06.2020 до Договору поставки № 06/2020 від 04.06.2020 постачальник зобов`язаний передати у власність покупцю, а покупець зобов`язаний оплатити і прийняти товар, а саме: калій хлористий гранульований рожевий (К2О не менше 60%) у кількості 276,48 тон (+/- 10%) загальною вартістю товару з ПДВ 2 750 987,06 грн

Відповідно до пунктів 5, 6 Специфікації № 1 термін поставки товару протягом 2-х тижнів з дати оплати, яку відповідно до пункту 6 покупець здійснює у строк до 04.06.2020 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100% загальної вартості об`єму товару, яка вказана у пункті 2 Специфікації.

Так, позивач, звертаючись з даним позовом до суду, зазначає, що на виконання умов Договору оплатив відповідачу 2 750 987,06 грн згідно платіжних доручень № 453 від 12.06.2020, № 455 та № 456 від 16.06.2020, натомість відповідач прийнятих на себе зобов`язань в повному обсязі не виконав та поставив товару на суму 2 063 240,29 грн, решту оплаченого товару у сумі 687 746,77 відповідач не поставив.

В підтвердження часткової поставки товару позивач надав суду копії видаткових накладних № 59 від 15.06.2020, № 62 від 30.06.2020.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень щодо заявлених вимог не подав, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної прави.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі статтею 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 655, частини першої статті 662, частини другої статті 693 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Водночас відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень № 453 від 12.06.2020, № 455 та № 456 від 16.06.2020 позивачем перераховано відповідачу 2 750 987,06 грн в якості 100% попередньої оплати за товар.

Оскільки остаточна оплата здійснена позивачем 16.06.2020, то і двотижневий строк поставки товару обраховується з вказаної дати. Відповідно останнім днем поставки товару є 30.06.2020.

Згідно з видаткових накладних № 59 від 15.06.2020 та № 62 від 30.06.2020 відповідачем поставлено позивачу товару на суму 2 063 240,29 грн.

Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували виконання відповідачем зобов`язання в повному обсязі, тоді як виконання вказаного зобов`язання, узгодженого сторонами в Специфікації № 1 від 04.06.2020, спливло 30.06.2020.

З огляду вищезазначеного суд дійшов висновку, що підписання відповідачем Договору поставки та Специфікації № 1 до нього без будь-яких заперечень щодо вказаних у них умов свідчить про погодження відповідача з такими умовами правочину та, з урахуванням проведеної позивачем попередньої оплати товару в інший строк, ніж передбачений пунктом 6 Специфікації №1 від 04.06.2020, породжує для відповідача обов`язок по поставці погодженого товару у двотижневі строки.

Згідно положень частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Позивачем до матеріалів справи долучені вимога № 13/08-1 від 13.08.2020 та лист № 06/08-1 від 06.08.2020 про повернення сплачених за непоставлений товар коштів, однак, без доказів їх направлення відповідачу, у зв`язку з чим суд не може вважати подані докази належними в розумінні положень частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, як вимога про повернення суми попередньої оплати.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, як повернення коштів, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

У зв`язку з цим суд розцінює даний позов як форму пред`явлення такої вимоги про повернення попередньої оплати, позаяк кінцевий строк поставлення відповідачем товару визначений як 30.06.2020 давно минув, при цьому відповідачем не надано суду доказів вчинення юридично-значимих дій щодо продовження строків поставки товару.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 687 746,77 грн пред`явлена до стягнення правомірно і підлягає задоволенню судом.

Крім того за недотримання термінів поставки товару позивач просить суд стягнути з відповідача 6 877,47 грн пені, що становить 1% від суми невідвантаженого товару відповідно до пункту 8.5 Договору.

У сфері господарювання згідно з частиною другою статті 217, частиною першою статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, за приписами пункту 8.5. Договору у разі недотримання термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості не відвантаженого в строк товару, за кожен день прострочення, але не більше 1% від вартості не відвантаженого товару.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відтак, судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування пені та встановлено, що розрахунок є вірним, пеня нарахована у розмірі 1% від суми залишку непоставленого товару, позаяк розрахунок пені, від вартості не відвантаженого в строк товару, за кожен день прострочення становить більше 1% від вартості не відвантаженого товару, а тому сума пені в розмірі 6 877,47 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8 174,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 774,19 грн нарахованих за період з 01.07.2020 по 22.11.2020 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позиція щодо нарахування на суму попередньої оплати 3% річних та інфляційних втрат викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Так, судом здійснено перевірку правильності розрахунку позивачем 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем було неправильно застосовано період таких нарахувань, оскільки з урахуванням норм чинного законодавства строк порушення зобов`язання щодо повернення грошових коштів настав з моменту пред`явлення позову, оскільки вимога № 13/08-1 від 13.08.2020 про повернення коштів не приймається судом в якості належного доказу, тоді як позивачем нараховані суми за період 01.07.2020 по 22.11.2020, тобто, з наступного дня після закінчення обумовленого строку поставки товару до дати, що передувала поданню позовної заяви до суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 8 174,04 грн та інфляційних втрат 4 774,19 грн в повному обсязі.

Враховуючи все наведене суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 687 746,77 грн та 6 877,47 грн пені. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафтохімічна група" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Травнева, будинок 3А, код ЄДРПОУ 41192655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірол-Центр" (25015, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Євгена Маланюка, будинок 17, код ЄДРПОУ 40466572) грошові кошти у розмірі 694 624 (шістсот дев`яносто чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн 24 коп. (з яких 687 746,77 грн сума попередньої оплати та 6 877,47 грн пеня), а також судовий збір у розмірі 10 419 (десять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 36 коп.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 18.03.2021