Рішення

від 09.03.2021 по справі 520/15681/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 р. № 520/15681/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Чернишової О.Ю.,

представника відповідача - не прибув,

представники третіх осіб - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, треті особи на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення №6219 від 15.09.2020 року XXVIII сесії VIII скликання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою ;

- зобов`язати Золочівську селищну раду Золочівського району Харківської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича - заявникам - членам фермерського господарства, на підставі спільно поданої заяви від 18.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №520/13723/19 Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської області повторно розглянула заяву від 18.09.2019 та рішенням сесії №6219 від 15.09.2020 було відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича , із земельної ділянки, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888. Позивач вважає вищевказане рішення №6219 XXVIII сесії VIII скликання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.12.2020 о 10:00 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 09.03.2021 об 11:30 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Згідно наданого до суду відзиву проти позову заперечував та вказав, що позовні вимоги позивача є безпідставними, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову.

Треті особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є головою фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича , відповідно до статуту.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею, фермерському господарству ОСОБА_1 надано в постійне користування ділянку загальною площею 73,28 га, для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888.

07 травня 2019 року позивач подав до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області заяву про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень, та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича - заявникам - членам фермерського господарства, відповідно до вимог ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України Про фермерське господарство .

Листом №02-19/3693 від 27.05.2019 відповідач на зазначену заяву надав відповідь, в якій зазначив, що Золочівська селищна рада повідомляє, що за висновками, зробленими комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та екології після розгляду заяви, позивачу відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання земель згідно з вищевказаним державним актом на право постійного користування. Також, у листі повідомлено, що серед документів, доданих до заяви, немає підтвердження членства заявників фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича .

18 вересня 2019 року позивач повторно у складі інших членів ФГ Гур`єва В.А. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 звернувся із відповідною заявою.

Листом №02-19/6915 від 18.10.2019 відповідач повідомив, що в рамках поданої заяви, з метою щодо отримання інформації щодо земельних ділянок, наданих у постійне користування, згідно акту на право постійного користування серія ХР-13-00-000888 було направлено запит до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області та після отримання інформації, заява буде розглянута по суті.

Не погоджуючись з бездіяльністю Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/13723/19, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Золочівської селищної ради Харківської області щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 та інших членів ФГ Гур`єва В.А. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від 18.09.2019 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для проведення розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича , із земельної ділянки, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888.

Зобов`язано Золочівську селищну раду Харківської області розглянути звернення ОСОБА_1 та інших членів ФГ Гур`єва В.А. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від 18.09.2019 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для проведення розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича , із земельної ділянки, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888.

Стягнуто з Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (вул. Центральна, 13а, смт. Золочів, Харківська область, 62203; код ЄДРПОУ: 25175462) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в загальному розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №520/13723/19 Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської області повторно розглянула заяву від 18.09.2019 та рішенням сесії №6219 від 15.09.2020 було відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича , із земельної ділянки, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888.

Не погоджуючись із рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає, що такі регулюються Земельним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з п. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).

При цьому, пунктом «а» частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або в користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку передбаченому Земельним Кодексом України

Положеннями ст. 32 Земельного кодексу України визначено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Згідно із положеннями п. "а" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

Як визначено приписами ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із положеннями абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень абз. 3 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що цією нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Водночас, суд зазначає, що положеннями ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу вищевказаної норми слід дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.

Як встановлено судом, в оскаржуваному рішенні відповідача не вбачається підстави відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича , тобто мотиви, якими керувався відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначені.

Відповідачем доказів в обґрунтування відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича до суду не надано.

Суд вважає, що відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та всупереч вимогам Земельного Кодексу безпідставно відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що не узгоджується з приписами чинного законодавства.

Також, судом встановлено, що листом від 30.09.2020 №02-20/4024 Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської області повідомила членів фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича про те, що відповідачем можуть вирішуватись питання щодо земель, які перебувають у комунальній власності Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади, проте, як зазначає відповідач, у заяві від 18.09.2019 позивачем порушено питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для проведення розпаювання земель, які не належать до комунальної власності. Тому Золочівська селищна рада не наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками з числа пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться у постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича .

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, оскільки листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.12.2019 №32-20-11-10595/0/19-19 повідомлено позивача, що відповідно до розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 23.03.2009 №76, семи членам фермерського господарства були передані у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 41,1846 га.

Три земельні ділянки з кадастровими номерами 6322684400:02:001:0303, 6322684400:02:001:0301 та 6322684400:02:001:0302, загальною площею 16,8010 га, які залишилися в постійному користуванні після розпаювання земель фермерського господарства, були проінвентаризовані у 2013 році Харківською регіональною філією ДП Центр ДЗК та сформовані на підставі технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Золочівського району.

Залишок земель, які перебувають у постійному користуванні фермерського господарства ОСОБА_1 площею 15,2944 га не увійшли до матеріалів інвентаризації у зв`язку з розташуванням на зазначених землях водних об`єктів (струмки), а також часткового розташування цих земель в межах населеного пункту с. Басове.

Також вказане підтверджується листом Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 09.10.2020 №32/363-20, який вказує на те, що до складу земель, які перебувають у постійному користування фермерського господарства Гур`єва В.А , увійшли землі комунальної власності, які розташовані в межах населеного пункту с. Басове, та на такі землі доцільно отримати дозвіл в Золочівській селищній раді.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області №6219 від 15.09.2020 XXVIII сесії VIII скликання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою , прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 від 18.09.2019 підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича - заявникам - членам фермерського господарства, на підставі спільно поданої заяви від 18.09.2019, суд зазначає наступне.

Згідно із Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

У пункті 4.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 вказано, що, розглядаючи положення частини четвертої статті 5 Конституції України, ніхто не може узурпувати державну владу у системному зв`язку з положеннями частин другої, третьої цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об`єднаннями тощо. Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

Отже, виключно визначеним законом органом (посадовою особою) можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно з Конституцією України належать до компетенції вказаного органу, в тому числі і судами, які не належать до гілок законодавчої або виконавчої влади.

Проте, з метою відновлення порушеного права особи адміністративний суд може допустити обмежене втручання в дискрецію суб`єкта владних повноважень шляхом зобов`язання його до вчинення певних дій на реалізацію покладених на нього законом обов`язків.

Таким чином суд, з урахуванням викладеного, приходить до висновку про зобов`язання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича заявникам, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , членам фермерського господарства, на підставі спільно поданої заяви від 18.09.2019.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи Беєлер проти Італії, ОСОБА_2 проти Туреччини, Москаль проти Польщі).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (справа Лелас проти Хорватії).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів відповідача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому, з огляду на обставини того, що відповідачем прийнято неправомірне рішення, на думку суду, з метою належного та повного захисту прав позивачів наявні підстави для зобов`язання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича заявникам, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , членам фермерського господарства, на підставі спільно поданої заяви від 18.09.2019.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 13-А, смт. Золочів, Харківська область, 62203, ЄДРПОУ 25175462), треті особи на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 видан Золочівським РС ГУ ДМС України в Харківській області 06.08.2014), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_3 видан Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 30.09.1997), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_5 видан Новобаварським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області 18.01.2017), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення №6219 від 15.09.2020 XXVIII сесії VIII скликання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою .

Зобов`язати Золочівську селищну раду Золочівського району Харківської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для розпаювання пасовищ, сіножать, багаторічних насаджень та іншого складу земель, що знаходяться в постійному користуванні фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича заявникам, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , членам фермерського господарства, на підставі спільно поданої заяви від 18.09.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 17.03.2021.

Суддя Д.А. Волошин