Постанова

від 11.03.2021 по справі 280/3994/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/3994/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року

у справі №280/3994/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Маркет"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Маркет" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Запорізькій області

- №0002101416 від 19.02.2019, яким завищено податкове зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на 81 746,00 грн.;

- №0002081416 від 19.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 418 830,00 грн.;

- №0002091416 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 646 436,50 грн.

- рішення №0003111306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 28,32 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для прийняття спірних податкових повідомлень рішень, оскільки діяльність позивача та відносини з контрагентами здійснюється в межах правового поля, реальний характер здійснюваної діяльності підтверджено первинною документацією, що належним чином відображено в бухгалтерському та податковому обліках.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 р. у справі № 280/3994/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Маркет" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено.

Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ МКМ ПРЕМІЯ , TOB СТОЛИЦЯ ІМІДЖ та ТОВ ДОНБАС ІНВЕСТ ВУГІЛЛЯ . Контролюючий орган на підставі отримання податкової інформації щодо сумнівності контрагентів позивача, дійшов висновку про протиправність формування витрат та податкового кредиту за даними відносинами. Наведене обґрунтування слугувало підставою для донарахування податкових зобов`язань.

Суд дослідивши встановлені по справі обставини, дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи належним чином підтверджують реальний характер виконання укладених угод на всіх етапах їх виконання, а отже свідчать про правомірне відображення результатів даної діяльності в податковому обліку підприємства. Наведене обґрунтувало прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 р. у справі № 280/3994/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що при проведенні перевірки встановлено взаємовідносини з постачальниками TOB МКМ Премія , TOB ДОНБАС ІНВЕСТ ВУГІЛЛЯ , TOB Столиця імідж , по яким відсутнє в ланцюгах реальне придбання зазначених в наданих документах товарів і, як наслідок, завищення витрат, податкового кредиту, та заниження сум податків. Зазначає, що TOB МКМ ПРЕМІЯ , TOB Столиця Імідж , TOB ДОНБАС ІНВЕСТ ВУГІЛЛЯ не могли фактично здійснити реальні товарні операції та послуги на адресу TOB ЕНЕРГО-МАРКЕТ (поставка вугілля та техсировини, надання послуг- перевезення), на суму 21413047грн., так як відсутнє джерело придбання товарів та можливість виготовлення їх власними ресурсами. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник заявника апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не було всебічно з`ясовано матеріали справи, не приділено уваги аргументам контролюючого органу, що взаємовідносини позивача з контрагентами, зазначеними в акті перевірки не носили реальний характер. Також суд першої інстанції не приділив належної уваги вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя щодо одного з керівників контрагента позивача. Представник відповідача також зауважив на відсутність дозволів у контрагентів позивача на вивезення вугілля із підконтрольної території, що також не враховано судом першої інстанції, і з огляду на такі пояснення, представник просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги та пояснення представника контролюючого органу, представник позивача зазначив, що доводи апеляційної скарги це намагання відповідача здійснити переоцінку доказів. Наголосив на відсутності вироку суду, про наявність якого наголошує податкова служба, зауважив, що як на стадії розгляду справи у суді першої інстанції так і на час подання апеляційної скарги, такий вирок в матеріалах справи відсутній. Щодо відвантаження вугілля зазначив, що реалізація товару відбувалась на ст. Торез, що відповідає умовам договорів з вказаними контрагентами. З урахуванням наданих пояснень, представник позивача зазначав про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі направлень від 17.11.2018 №2965, №2966, № 3012, № 3010, плана-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО-МАРКЕТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.10.2014 по 31.12.2017.

В результаті проведеної перевірки складено акт від 16.01.2019 №21/08-01-14-16/39452844, в якому встановлені наступні порушення:

п. 185.1 статті 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України: завищення податкових зобов`язань по нереальним операціям з реалізації товарів ТОВ МКМ Премія ;

п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України: не нарахування податкових зобов`язань при реалізації товарів іншим особам;

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді , що перевірявся на загальну суму 590 359,00 грн.;

п.п. 14.1.36 п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 п. 199.3 ст. 199 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 568 298 грн.;

абзацу 2 пункту 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у перевіреному періоді проводилася виплата заробітної плати, але не своєчасно сплачено під час виплати єдиний внесок у розмірі 283,25 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002101416 від 19.02.2019, яким зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на 81 746,00 грн.;

-№0002081416 від 19.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 418 830,00 грн.;

- №0002091416 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 646 436,50 грн.

- рішення №0003111306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 28,32 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ТОВ ЕНЕРГО-МАРКЕТ оскаржило їх в адміністративному порядку, проте рішеннями ДФС України № 17072/6/99-99-11-05-225, та № 18031/6/99-99-11-04-01-25 скарги ТОВ ЕНЕРГО-МАРКЕТ залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій без змін.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням про застосування штрафних санкцій, ТОВ ЕНЕРГО-МАРКЕТ звернулось з даним позовом до суду, в результаті розгляду якого суд першої інстанції адміністративний позов, задовольнив.

Судова колегія погоджуючись з рішенням суду першої інстанції , та залишаючи рішення суду без змін, зазначає, що доводами апеляційної скарги не спростовано висновки суду та не надано відповідачем повних та обґрунтованих доказів на підтвердження прийнятих рішень про донарахування зобов`язань.

Як підтверджується матеріалами справи, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій з TOB МКМ Премія , TOB ДОНБАС ІНВЕСТ ВУГІЛЛЯ , TOB Столиця імідж , оскільки відсутнє реальне джерело походження товару по ланцюгу постачання.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач дійсно мав господарські взаємовідносини з TOB МКМ Премія , TOB ДОНБАС ІНВЕСТ ВУГІЛЛЯ , TOB Столиця імідж .

Між позивачем та TOB МКМ Премія укладено договір про постачання вугільної продукції № 16/09/2015 від 16.09.2015, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і сплатити вугільну продукцію.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах FСА - станція відправлення Торез ДП Донецька залізниця.

Виконання умов договору підтверджується зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними № 44 від 30.12.2015, № 12 від 09.12.2015, № 15 від 11.11.2015, № 14 від 10.11.2015, № 35 від 28.12.2015, № 13 від 10.12.2015, № 3 від 03.12.2015, залізничними накладними від 30.12.2015, товарно-транспортними накладними № 01 від 09.12.2015, № 03 від 25.11.2015, № 02 від 25.11.2015, № 01 від 25.11.2015.

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями № 102 від 10.11.2015, № 103 від 11.11.2015, № 127 від 22.12.2015, № 114 від 03.12.2015.

Між позивачем та TOB МКМ Премія укладено акт взаємозаліку № 31/01-2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 696 560,42 грн.

Також, між позивачем та TOB ДОНБАС ІНВЕСТ ВУГІЛЛЯ укладено договір поставки № 24/15-С від 04.12.2015, предметом якого є поставка техсировини д/тех. потреб хв. п. ІІІ обсягом 400 куб.м, техсировини шпилькових порід для ВТП обсягом 400 куб м.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що постачальник здійснює постачання продукції на умовах постачання - СРТ, промисловий майданчик вантажоотримувача, якщо інші умови постачання не вказані у відповідній Специфікації до Даного договору.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними за грудень 2015 року - січень 2016 року, актами виконаних робіт про відшкодування додаткових залізничних послуг по ст. Торез за грудень 2015 року, лютий, березень 2016 року, залізничними накладними товарно-транспортними накладними за грудень 2015 року - січень 2016 року.

За договорами відступлення права вимоги № 11/01/17-1 від 11.01.2017, № 11/01/17-1 від 11.01.2017 TOB ДОНБАС ІНВЕСТ ВУГІЛЛЯ відступило на користь ТОВ Торговий дім Контракт-енерго , яке надалі відступило на користь ТОВ ВП Укрліспром право вимоги за договором поставки № 24/15-С від 04.12.2015.

Згідно наданих позивачем документів по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість у сумі 655 325,38 на користь ТОВ ВП Укрліспром.

Також, між позивачем та TOB Столиця імідж укладено договір про постачання вугільної продукції № 01/10/2015 від 01.10.2015, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і сплатити вугільну продукцію.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах FСА - станція відправлення Торез ДП Донецька залізниця.

Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною № 21/10 від 21.10.2015, рахунком-фактурою від 21.10.2015, актом приймання-передачі № 21-10 від 21.10.2015, сертифікатом генетичних технологічних характеристик на кам`яне вугілля, залізничними накладними від 10.10.2015.

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням № 87 від 21.11.2015. Також, по рахунку позивача 631 рахувалася кредиторська заборгованість у розмірі 544 295, 00 грн. на користь TOB Столиця імідж .

Суд першої інстанції зазначив, що первинні документи позивача не містять недоліків у формуванні, а також не встановлено відповідачем жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Вірно зазначено судом, що виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Вказана позиція підтверджена Верховним судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Суд першої інстанції спростував твердження відповідача, що до перевірки надано документи, які не підтверджують факт постачання, оскільки у постачальників відсутнє право на ввезення кам`яного вугілля та інших видів твердого палива, одержаних з кам`яного вугілля, відповідно до Наказу Антитерористичного центру при СБУ № 415 від 12.06.2015 Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, яким затверджено Перелік суб`єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари з неконтрольованої території. Судом встановлено, що реалізація товарів здійснювалась на території станції Торез ДП Донецька залізниця, що відповідає умовам договорів з вказаними контрагентами. У зв`язку з чим, ані позивач, ані його контрагенти не здійснювали перетин лінії зіткнення із техсировиною, оскільки не мають відповідних дозволів на вказану групу. Тим не менш в апеляційній скарзі відповідач зазначає даний аргумент щодо реалізації товару, не спростовуючи мотивацію суду першої інстанції.

В матеріалах справи наявний договір № 1621 від 24.09.2015 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею послуги, укладений ТОВ ЕНЕРГО-МАРКЕТ (вантажовласник) з Державним підприємством Донецька залізниця (залізниця) з присвоєнням залізничного коду 5401. Згідно п.1.1. договору, залізниця надає вантажовласнику послуги з перевезення вантажів та проведення розрахунків за ці послуги. Відповідно до п.7.1. даного договору, залізниця надає вантажовласнику послуги зі станції Торез.

Щодо перевезення від постачальника ТОВ "МКМ Премія" вугілля, то необхідно зазначити, що ТОВ ЕНЕРГО-МАРКЕТ входить до вищевказаного Переліку суб`єктів господарювання, що має право перевозити саме ці товари з неконтрольованої території.

Посилання заявника апеляційної скарги на наявність вироку, спростовуються відсутністю останнього, зазначеному суд першої інстанції надав оцінку.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні контрагенти позивача були зареєстровані уповноваженими органами як суб`єкти господарювання, взяті податковими органами на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємств за місцем реєстрації.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаним контрагентом не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

Щодо застосування до TOB ЕНЕРГО-МАРКЕТ штрафних санкцій у розмірі 28,32 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується єдиний внесок, суд зазначає наступне.

З посиланням на Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI , суд першої інстанції вказав, що Законом визначено підстави застосування органом доходів і зборів штрафних санкцій. Зазначеною нормою визначено 7 складів правопорушень та санкції за кожне з них.

Так, пунктом 6 частини 11 статті 25 Закону України №2464-VI, визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

В той же час пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України №2464-VI, визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, несплата, неповна сплата або несплата суми єдиного внеску одночасно з видачою сум заробітної плати є окремим складом правопорушення та є окремою самостійною підставою для застосування штрафних санкцій.

Так, в акті перевірки вказано, що у перевіреному періоді проводилася виплата заробітної плати, але не своєчасно сплачено єдиний внесок у розмірі 283,25 грн. за листопад 2016 року.

Суд зауважив, що викладаючи в акті перевірки зміст вказаного порушення, контролюючий орган порушив вимоги п.4 розд.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної, митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податку - юридичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727.

Зазначений Порядок зобов`язує, зокрема, в мотивувальній частині акту викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. Однак, контролюючий орган обмежився лише міркуванням про те, що за умовами укладених позивачем із вищевказаними компаніями він отримує лише дохід, та не може нести відповідних витрат.

Ані переліку та аналізу первинних документів, ані розрахунків суми несплаченого єдиного внеску контролюючий орган в акті перевірки не наводить.

Натомість, у спростування вказаних доводів контролюючого органу, позивачем надано відомості про виплату грошей за грудень 2016 року, за листопад 2016 року, а також виписки з банківського рахунку, що підтверджують, в тому числі, сплату ЄСВ. При цьому, дати вказані у даних документах співпадають з періодами, на які контролюючий орган посилається в акті, а суми сплаченого ЄСВ відповідають нормам чинного законодавства.

Виходячи з викладених обставин, з урахуванням законодавства, що регулює спірні взаємовідносини, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що рішення №0003111306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 28,32 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується єдиний внесок є необґрунтованим та таким, що винесено всупереч нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. З зазначеним висновком судова колегія погоджується і підстав для задоволення апеляційної скарги і в цій частині не знаходить.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції в цілому не знаходить обґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги, оскільки висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. В процесі розгляду справи податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків , жодні первинні документи, які перебувають у контрагентів позивача, не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства. Висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації щодо контрагентів, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким надана оцінка судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 р. у справі № 280/3994/19 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 р. у справі № 280/3994/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко