Вирок

від 18.03.2021 по справі 397/852/20

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/852/20

н/п : 1-кп/397/9/21

В И Р О К

Іменем України

18.03.2021 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120310000084 від 21.02.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, є студентом 6 курсу Кіровоградського національного технічного університету, раніше не судимого,

у вчиненнікримінального проступку,передбаченого ч.1ст.298Кримінального кодексуУкраїни(далі - КК України),

за участю учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

УСТАНОВИВ:

У 1987 році (точного часу та дати досудовим слідством не встановлено) в результаті археологічних розвідок Південного загону Кіровоградської експедиції було виявлено курган № НОМЕР_1 , який розташований на високій точці плато лівого берега річки Інгул, на відстані 1.3 км в західному напрямку від північної околиці найближчого населеного пункту с. Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області, в межах двох земельних ділянок кадастрові номери яких: 3520586000:02:000:0095 та 3520586000:02:000:1069, що на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, який віднесено до об`єктів археологічної спадщини.

У кінці січня 2020 року (точної дати та часу досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_4 у всесвітній мережні Інтернет дізнався, що на території с.Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області у минулі часи знаходилась турецька фортеця, де могли зберегтися коштовні речі.

У той момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на пошук вказаних речей.

З вказаною метою ОСОБА_4 прийшов на місце розташування колишньої фортеці, яка знаходилась на земельних ділянках кадастровий номер яких 3520586000:02:000:0095 та 3520586000:02:000:1069 на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, де залишився курган № НОМЕР_1 .

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 у період з 17.02.2020 до 21.02.2020,маючи намір на незаконне проведення розкопок на об`єкті археологічної спадщини, діючи навмисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушенняЗакону України «Про охорону археологічної спадщини»із змінами і доповненнями, шляхом зняття шарів ґрунту, за допомогою лопати, викопав яму в кургані № 7, який є об`єктом археологічної спадщини державної власності у результаті чого здійснив розкоп П подібної форми розміром 4,2 х 2,2 0,6 0,8 м, чим своїми умисними, протиправними діями скоїв незаконне проведення розкопок на об`єкті археологічної спадщини.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України, проте на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання показань суду.

У судове засідання представник потерпілого ОСОБА_9 не з`явилася, на адресу суду надійшла заява від директора Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_10 , в якій вона просить суд проводити судові засідання за відсутності представника потерпілого. Зміни до обвинувачення Департаментом отримані, з ними згідні та не бажають підтримувати раніше висунуте обвинувачення. Вирішення питання про покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_4 , віднесли на розсуд суду. Претензій матеріального та морального характеру не мають (а.м.к.п. 122).

За згодою учасників судового провадження, розгляд кримінального провадження проведено за відсутності представника потерпілого.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, суд провів судовий розгляд провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз`яснено.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю визнає провину, але відмовивсянадати показанняз приводувчиненого нимкримінального проступку,а тому за згодою учасників судового провадження, суд обмежився дослідженням матеріалів провадження, які характеризують особу обвинуваченого, та доказів, які стосуються речових доказів у даному кримінальному провадженні, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності відношення останнього до вчиненого ним кримінального проступку.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до зміненого обвинувального акту, визнається судом доведеним і воно ніким не оспорюється. У зв`язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 298 КК України, як незаконне проведення пошукових робіт на об`єкті археологічної спадщини, а саме: незаконному проведенні розкопок на об`єкті археологічної спадщини.

Згідно зіст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимогст. 65 КК Українипри призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»при призначенні покарання суди мають суворо додержуватись вимогст.65КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 298 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК України,є кримінальним проступком.

Як особа, ОСОБА_4 , за місцем свого проживання характеризується позитивно (а.м.к.п. 137-139), є студентом 6 курсу Кіровоградського національного технічного університету (а.м.к.п. 133-134), раніше не судимий (а.м.к.п. 135-136), не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.м.к.п. 141).

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, згідноз ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, згідноз ст. 67 КК України,судом не встановлено.

Враховуючи викладене, обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, його тяжкість, особу обвинуваченого, суд приходить до переконливого висновку, що справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_4 , а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу.

Вирішуючи питання щодо розміру покарання у виді штрафу, яке необхідно призначити обвинуваченому, а також норми права, яка підлягає застосуванню в даному випадку, а саме санкції ч. 1 ст. 298 КК України, оскільки вона зазнала змін з 01.07.2020, суд виходить з такого.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 298 КК України, яка діяла до 01.07.2020, тобто на момент вчинення обвинуваченим кримінального проступку, за дії, визначені у диспозиції вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, передбачалось покарання у виді штрафу до станеоподатковуваних мінімумівдоходів громадянабо обмеженняволі настрок додвох роківабо позбавленняволі натой самийстрок,з позбавленнямправа обійматипевні посадичи займатисяпевною діяльністюна строкдо трьохроків абобез такого.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 (набрав чинності з 01.07.2020), до санкції ч. 1 ст. 298 КК України внесені зміни, а саме: в абзаці другому частини першої слова "до ста" замінити словами "від однієї тисячі до трьох тисяч", а слова "або позбавленням волі на той самий строк " - виключити.

Таким чином, на даний час санкція ч. 1 ст. 298 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

З наведеного слід зробити висновок, що санкція ч. 1 ст. 298 КК України зазнала змін, які посилили покарання у виді штрафу, при цьому пом`якшили покарання у виді позбавлення волі, виключивши його.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч. 2, 3 ст. 4 КК України).

З урахуванням того, що суд прийшов до висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, яке по суті посилено Законом № 2617-VIII від 22.11.2018, який у даному випадку не має зворотної дії у часі, а тому слід застосовувати закон України про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення (21.02.2020), тобто який передбачав покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, оскільки ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального проступку не займався діяльність пов`язаною з археологічними розкопками та не займав відповідні посади, суд не убачає підстав для призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Підстави для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 на період апеляційного оскарження даного вироку, відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні представником потерпілого не заявлявся.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні, відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, 373-374, 376, 394-395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Речові докази:

- полімерний мішок білого кольору, в якому знаходиться пластикова ємкість із маркуванням «Roundup» та пластикова ємкість з маркуванням «Гліпрофі» у вигляді відер; полімерний мішок в якому знаходиться лопата з маркуванням «01р.50к.» та металева лопата із маркуванням у вигляді зображення дерева «Ялинки»; політеленовий мішок, в якому знаходиться металодетектор (металошукач) «METAL DETEKTOR» «FORTUNA» із акумулятором та запасним акумулятором, які передані до камери зберігання речових доказів Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області знищити;

- паперовий конверт в якому, знаходиться компакт диск DWD+R (PSP3A5OHO31122083) PHILIPS 4,7 GB, на якому записано (знаходиться) відео тривалістю 1 хв 3 секунди від 21.02.2020, залишити в матеріалах кримінального провадження №12020120310000084.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на «___»

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

Копію засвідчено «___»