Рішення

від 10.03.2021 по справі 914/3120/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2021 справа № 914/3120/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С. розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного підприємства «Транспортна компанія «Беркут-Транс» , с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Захід-Логістик» , с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область,

предмет позову: стягнення 58 553,22 грн.,

підстава позову: порушення зобов`язання по оплаті здійснених перевезення згідно з договором № 276 від 29.05.2019 року,

за участю представників:

позивача: не з`явився (у зв`язку із технічними збоями в системі відеоконференцзв`язку та відсутністю клопотань про відкладення судового засідання),

відповідача: Олійник Ольга Володимирівна - адвокат, довіреність № 44-2019-Л від 24.01.2019 року,

ПРОЦЕС

01.12.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Транспортна компанія «Беркут-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Захід-Логістик» про стягнення 58 553,22 грн.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року відкрито провадження у справі. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

13.01.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, 10.02.2021 року - уточнення до відзиву на позов, 03.03.2021 року - заперечення на відповідь на відзив.

10.02.2021 року від позивача надійшла заява, 02.02.2021 року - відповідь на відзив, 23.02.2021 року - відповідь на уточнення до відзиву.

У судове засідання 10.03.2021 року з`явилися представники сторін, проте, представник позивача, якому було забезпечено право участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, участі в судовому засіданні не взяв у зв`язку із технічними збоями в системі відеоконференцзв`язку EasyCon, водночас, клопотань про відкладення судового засідання не заявляв і заперечень стосовно розгляду справи без його участі не висловив.

У судовому засіданні 10.03.2021 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного, на переконання позивача, виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань.

Позивач стверджує, що ним у лютому 2020 року надано відповідачу надано послуги по перевезенню вантажу, вартістю 51 000,00 грн. Проте, відповідачем не було здійснено жодних дій по сплаті за отримані послуги, а тому станом на 24.11.2020р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Захід-Логістик» рахується заборгованість в сумі 51 000,00 грн. За прострочення виконання основного зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 5 038,69 грн. пені, 1 074,34 грн. 3% річних, 1 440,19 грн. інфляційних втрат.

Відповідач сплатив суму основного боргу після відкриття провадження у справі, стосовно стягнення пені та інших нарахувань відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заперечує з тих підстав, що із поданих позивачем доказів неможливо встановити момент прострочення виконання зобов`язання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

29.05.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТ-Захід-Логістик (згідно з договором експедитор, згідно з обставинами справи - відповідач) і Приватне підприємство Транспортна компанія Беркут-Транс (згідно з договором перевізник, згідно з обставинами справи - позивач) уклали договір № 276 з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується доставити довірений йому вантаж у пункт призначення та видати його уповноваженій отримати вантаж особі, а експедитор зобов`язується оплатити вартість послуг перевізника.

Відповідно до п. 2.2 договору заявка є безумовним та невід`ємним додатком до цього договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника, експедитора та їхніх уповноважених осіб, вид та найменування вантажу, розмір плати за надані транспортні послуги, пункти відправлення та доставки вантажу, тип та об`єм автофургона (причепа, напівпричепа), терміни подачі транспорту на завантаження, терміни доставки вантажу, окремі вказівки експедитора, додаткові чи особливі умови перевезення, державні номери транспортних засобів (тягача, автофургона, причепа, напівпричепа).

11.02.2020 року сторонами підписано заявку № 1377-20Л на перевезення вантажу - томатної пасти, 20 тонн, 86 м.куб. по маршруту Миколаївська обл., Снігурівський район, м. Снігурівка, вул. Суворова, 4К - Волинська обл., Луцький район, с. Смолигів. Відповідно до заявки дата та час завантаження - 11.02.2020 13:00. Вантажовідправник - ФГ Органік Сістемс , вантажоодержувач - Приватне акціонерне товариство Волиньхолдінг , водій - ОСОБА_1 . Сума фрахту та умови оплати: 15 500,00 грн., в т.ч. ПДВ, згідно договору за умови отримання пакету оригіналів документів: 1 екз. ТТН та комплект видаткових накладних до неї з відміткою одержувача про отримання вантажу (підпис уповноваженого представника, відтиск печатки, дата та година отримання вантажу); довіреність на отримання вантажу; рахунок на оплату; АВР; акт про невідповідність доставленого вантажу по кількості чи якості (якщо такий був складений). Термін надання документів па оплату - не пізніше 15-ти календарних днів від дня завантаження.

Товарно-транспортною накладною ФС-00000211 від 11.02.2020 року підтверджується перевезення вантажу - томатна паста, масою 20 тис. 656 кг, від вантажовідправника ФГ Органік Сістемс з пункту Миколаївська обл., м. Снігурівка, вул. Суворова, 4К до вантажоодержувача Приватного акціонерного товариства Волиньхолдінг до пункту розвантаження Волинська обл., Луцький район, смт. Торчин. Товарно-транспортна накладна містить підписи та печатки вантажовідправника, вантажоодержувача та підпис водія ОСОБА_2

27.02.2020 року позивачем Приватним підприємством «Транспортна компанія «Беркут-Транс» подано Державній податковій службі України податкову накладну від 13.02.2020 року на господарську операцію на суму 15 500,00 грн.

12.02.2020 року сторонами підписано заявку № 1429-20Л на перевезення вантажу - кулінарія, 20 тонн, 86 м.куб., палети 33 шт. по маршруту Волинська обл., Луцький район, с. Смолигів, вул. Лісова 3 - м. Суми, вул. Кіровоградська, 2. Відповідно до заявки дата та час завантаження - 14.02.2020 року 16:00, розвантаження - 17.02.2020 року 19:00. Вантажовідправник - Нестле Україна ТОВ, вантажоодержувач - Суми Продукт, водій - ОСОБА_1 . Сума фрахту та умови оплати: 16 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, згідно договору за умови отримання пакету оригіналів документів: 1 екз. ТТН та комплект видаткових накладних до неї з відміткою одержувача про отримання вантажу (підпис уповноваженого представника, відтиск печатки, дата та година отримання вантажу); довіреність на отримання вантажу; рахунок на оплату; АВР; акт про невідповідність доставленого вантажу по кількості чи якості (якщо такий був складений). Термін надання документів па оплату - не пізніше 15-ти календарних днів від дня завантаження.

Товарно-транспортною накладною № 837421444 від 14.02.2020 року підтверджується перевезення вантажу - матеріальні цінності згідно з накладною, від вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю Нестле Україна з пункту Луцький район, с. Смолигів, вул. Лісова 3 до вантажоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю Сумипродукт 2005 до пункту розвантаження м. Суми, вул. Кіровоградська, 2. Товарно-транспортна накладна містить підписи та печатки вантажовідправника, вантажоодержувача та підпис водія ОСОБА_2

27.02.2020 року позивачем Приватним підприємством «Транспортна компанія «Беркут-Транс» подано Державній податковій службі України податкову накладну від 13.02.2020 року на господарську операцію на суму 16 000,00 грн.

14.02.2020 року сторонами підписано заявку № 1523-20Л на перевезення вантажу - кондитерські вироби, 20 тонн, 86 м.куб., по маршруту Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул Київська 2 - Харківська обл., Харків (місто) р-н, м. Харків, провулок Новожанівський, 11. Відповідно до заявки дата та час завантаження - 15.02.2020 року 19:00, розвантаження - 18.02.2020 року 09:00. Вантажовідправник - Нестле Україна ТОВ, вантажоодержувач - Джамп, водій - ОСОБА_3 . Сума фрахту та умови оплати: 19 500,00 грн., в т.ч. ПДВ, згідно договору за умови отримання пакету оригіналів документів: 1 екз. ТТН та комплект видаткових накладних до неї з відміткою одержувача про отримання вантажу (підпис уповноваженого представника, відтиск печатки, дата та година отримання вантажу); довіреність на отримання вантажу; рахунок на оплату; АВР; акт про невідповідність доставленого вантажу по кількості чи якості (якщо такий був складений). Термін надання документів па оплату - не пізніше 15-ти календарних днів від дня завантаження.

Товарно-транспортною накладною № 837334203 від 16.02.2020 року підтверджується перевезення вантажу - матеріальні цінності згідно з накладною, від вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю Нестле Україна з пункту с. Малехів, вул Київська 2 до вантажоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю Джамп до пункту розвантаження м. Харків, провулок Новожанівський, 11. Товарно-транспортна накладна містить підписи та печатки вантажовідправника, вантажоодержувача та підпис водія Григорука А.

04.03.2020 року позивачем Приватним підприємством «Транспортна компанія «Беркут-Транс» подано Державній податковій службі України податкову накладну від 18.02.2020 року на господарську операцію на суму 19 500,00 грн.

Позивачем було складено рахунки-фактури № БТ-0000033 від 13.02.2020 року на суму 15 500,00 грн., № БТ-0000042 від 17.02.2020 року на суму 16 000,00 грн., № БТ-0000046 від 18.02.2020 року на суму 19 500,00 грн.

21.02.2020 року відповідачу надіслано поштове відправлення, яке отримане адресатом 23.02.2020 року. Вказаним відправленням, за твердженнями позивача, було надіслано оригінали необхідних документів по трьох вищевказаних заявках. Проте, як зазначає позивач, відповідачем не повернуто екземпляри актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та не сплачені надані послуги в строки, передбачені договором.

12.05.2020 року позивачем надіслано відповідачу претензію № 2/2020 про сплату заборгованості по трьох перевезеннях на суму 51 000,00 грн. та про повернення підписаних актів здачі-прийняття робіт.

12.01.2021 року відповідачем здійснено платіж в сумі 51 000,00 грн. з призначенням платежу за трансп. послуги зг. рах. 46, 42, 33 від 13.02.20-18.02.20 .

Відтак, із поданих сторонами доказів встановлено, що позивачем виконано заявки на перевезення вантажу, погоджені сторонами 11.02.2020 року, 12.02.2020 року та 14.02.2020 року.

Обставина надання позивачем послуг перевезення по відповідних заявках і товарно-транспортних накладних на загальну суму 51 000,00 грн. відповідачем не заперечується. Більше того, відповідні послуги відповідачем оплачені, проте лише 12.01.2021 року, тобто після відкриття провадження у даній справі про стягнення 58 553,22 грн. заборгованості.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Як встановлено вище, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК України).

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи визначений сторонами предмет договору, яким є зобов`язаня перевізника (позивача) доставити довірений йому вантаж у пункт призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитор зобов`язується оплатити вартість послуг перевізника, то на такі правовідносини поширюються норми Цивільного кодексу України про перевезення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Як встановлено вище та не заперечується і не спростовано відповідачем, по заявках на перевезення вантажу від 11.02.2020 року, 12.02.2020 року та 14.02.2020 року позивачем надано відповідні послуги перевезення на загальну суму 51 000,00 грн.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договором (п. 4.2) передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній грошовій одиниці України шляхом переказу експедитором коштів на поточний рахунок перевізника впродовж 14-ти банківських днів з дати отримання належним чином оформлених оригіналів документів (рахунку перевізника, товарно-транспортних накладних або міжнародних товарно-транспортних накладних з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта наданих послуг (виконаних робіт) і належним чином оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, якщо перевізник є платником ПДВ). Якщо в заявці на перевезення експедитором зазначений інший перелік товаросупровідних документів, оплата здійснюється за наявності зазначених у переліку документів.

Як встановлено вище, заявками передбачалося, що оплата здійснюється згідно договору за умови отримання пакету оригіналів документів: 1 екз. ТТН та комплект видаткових накладних до неї з відміткою одержувача про отримання вантажу (підпис уповноваженого представника, відтиск печатки, дата та година отримання вантажу); довіреність на отримання вантажу; рахунок на оплату; АВР; акт про невідповідність доставленого вантажу по кількості чи якості (якщо такий був складений). Термін надання документів па оплату - не пізніше 15-ти календарних днів від дня завантаження.

Позивач у позовній заяві посилається на ту обставину, що ним складались акти приймання-передачі наданих послуг по всіх перевезеннях, однак, такі надіслані відповідачу для підписання та не повернуті останнім. Жодних доказів позивач на підтвердження цього не подає, відповідач не подає жодних актів, при тому що борг фактично визнав у спосіб його оплати 12.01.202 року. Проте, суд звертає увагу, що первинним доказом, які підтверджує факт перевезення є товарно-транспортна накладна. Акт наданих послуг за загальним правилом складається за результатами здійснення господарської операції. Тому, для встановлення обставини здійснення позивачем перевезення достатніми є наявні та досліджені вище товарно-транспортні накладні, а не акти приймання-передачі наданих послуг.

На підтвердження обставини надіслання відповідачу пакету оригіналів документів 21.02.2020 року позивачем долучено копію рекомендованого поштового відправлення, в якому вказано про отримання поштового відправлення адресатом - Товариством з обмеженою відповідальністю Іст-Захід-Логістик 23.02.2020 року.

Так, до вказаного повідомлення про вручення поштового відправлення не долучено опису вкладення, який би міг підтвердити вміст відповідного відправлення. Проте, договором сторони не погодили, що оригінали документів мають надсилатись відповідачу листом з описом вкладення. Тобто у позивача не було обов`язку здійснювати саме такий спосіб відправлення кореспонденції. Більше того, відповідач не подає доказів, що 23.02.2020 року ним отримано від позивача будь-які інші документи.

Також суд звертає увагу, що відповідач у своїх письмових поясненнях не висловлює заперечень стосовно факту отримання ним оригіналів документів, а зазначає про неподання позивачем доказів того, що відповідачем отримано документи, передбачені п. 4.3 - рахунки, акти виконаних робіт, ТТН. Водночас, відповідач сплатив борг в розмірі 51 000 грн. 12.01.2021 року з призначенням платежу - згідно з рахунком 46, 42, 33 від 13.02.2020-18-02.2020, тобто певним чином рахунки все-таки він отримав. У свою чергу доказів того, що такі рахунки були отримані пізніше, ніж зазначає позивач, тобто пізніше, ніж 23.02.2020 року, чи у інший спосіб, ніж засобами поштового зв`язку, відповідач не подає.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що обставина надіслання 21.02.2020 року відповідачу документів по перевезеннях, здійснених позивачем в лютому 2020 року, підтверджується більш вірогідними доказами, тому визнається судом доведеною.

Відповідно, незалежно від дати перевезення оригінали документів відповідач отримав в один день по всіх перевезеннях, і цим днем є 23.02.2020 року. Відтак, прострочення по всіх перевезеннях виникло в один день - 11.03.2020 року, бо така дата є 14-м робочим днем (не враховуються неділі та 09.03.2020 року). Тому з 12.03.2020 року зобов`язання вважається простроченим. Як встановлено вище, оплата послуг перевезення здійснена відповідачем лише 12.01.2021 року, тобто з простроченням. Більше того, така оплата здійснена уже після відкриття провадження у даній справі (07.12.2020 року). Відтак, на даний час предмет спору в частині основного боргу відсутній. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи наведене, суд зазначає про необхідність закриття провадження в частині стягнення основного боргу - 51 000,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 5 038,69 грн. пені, 1 074,34 грн. 3% річних, 1 440,19 грн. інфляційних втрат.

Заперечення відповідача стосовно безпідставності заявлених нарахувань є помилковими, адже судом вище встановлено, що прострочення по виконанню основного зобов`язання настало 12.03.2020 року.

Позивач визначає днем прострочення 13.03.2020 року, що є його правом. Водночас, визначення позивачем такого моменту прострочення впливає на розмір пені, а саме на період її нарахування.

Так, статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договором сторони передбачили, що у разі порушення терміну оплати наданих послуг з перевезення вантажів експедитор зобов`язується оплатити перевізнику пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день протермінування платежу (п. 5.3.4).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Як вбачається із розрахунку позивача, пеня в сумі 5 038,69 грн. нарахована на суму 51 000,00 грн. за період 13.03.2020 - 24.11.2020 року. Проте, суд звертає увагу, що виходити за шестимісячний період нарахування пені, за умови, коли договором сторони не визначили іншого періоду, позивач не мав підстав. Тому, суд здійснює перерахунок пені на суму боргу 51 000,00 за період 13.03.2020 - 12.09.2020 року і така становить 3 848,69 грн. Відповідно, вимога про стягнення 1 190,00 грн. пені є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Щодо розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, то такі суд перераховує у межах визначених позивачем періодів, оскільки законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо періоду здійснення таких нарахувань. Тому, встановивши вище прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивач має право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків, суд зазначає, що такі здійснено правильно: розмір 3 % річних за період 13.03.2020 - 24.11.2020 року становить 1 074,34 грн., розмір інфляційних втрат - 1 440,19 грн. Відтак, заявлені до стягнення суми підлягають задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені у справі обставини та поведінку сторін, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог: про стягнення 1 440,19 грн. інфляційних втрат, 1 074,34 грн. 3 % річних, 3 848,69 грн. пені, про закриття провадження в частині стягнення 51 000,00 грн. основного боргу, про відмову у задоволенні вимоги про стягнення 1 190,00 грн. пені.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам 228,49 грн., 42,67 грн. - залишається за позивачем, бо це безпідставні вимоги. Судовий збір у розмірі 1830,84 грн. (пропорційний ціні позову, провадження по якій закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору) може бути повернути позивачу з бюджету за його клопотанням.

Суд не вважає обґрунтованим клопотання позивача, пов`язане зі сплатою відповідачем боргу під час розгляду справи, про покладення на відповідача всіх понесених ним судових витрат. Так, відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Суд зауважує, що позивач у поясненнях, наданих суду 10.02.2021 року, та у відповіді на уточнення до відзиву просив стягнути з відповідача усі судові витрати. Проте заяв про відмову від позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу позивачем не подано. Внаслідок такого судом вище встановлено, що провадження в частині стягнення 51 000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2, а не на підставі п. 4, ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

За таких умов суд не вважає за можливе застосувати приписи ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, а доходить висновку, що понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 130, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістик" (81130, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Сокільники, вулиця Злітна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 35845487) на користь Приватного підприємства "Транспортна Компанія "Беркут-Транс" (23201, Вінницька обл., Вінницький р-н, село Вінницькі Хутори, вулиця Немирівське Шосе, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 36199072) 1 440,19 грн. інфляційних втрат, 1 074,34 грн. 3 % річних, 3 848,69 грн. пені і 228,49 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. Відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 1 190,00 грн. пені.

4 . Провадження в частині стягнення 51 000,00 грн. основного боргу закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.03.2021 року.

Суддя Р.І. Матвіїв