ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16 березня 2021 року м. ТернопільСправа № 4/33-526 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» вих. № 2/2021/03/4173 від 03.03.2021 (вх. № 1914 від 05.03.2021) про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі № 4/33-526
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (розпорядник майна) вул. Кн. Острозького, 60/17, м. Тернопіль
про стягнення 5 495,22 доларів США, що еквівалентно 43 687 грн. 55 коп.
ВСТАНОВИВ:
05.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» надійшла заява вих. № 2/2021/03/4173 від 03.03.2021 (вх. № 1914 від 05.03.2021) про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі № 4/33-526, в якій просить замінити первісного стягувача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» .
Ухвалою від 10.03.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт вих. № 2/2021/03/4173 від 03.03.2021 (вх. № 1914 від 05.03.2021) про заміну стягувача у справі № 4/33-526 призначено до розгляду в судовому засіданні на 16 березня 2021р. на 09 год. 30 хв.
15.03.2021 відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) через канцелярію суду подано відзив №2377/04.1-24 від 15.03.2021 на заяву по справі № 4/33-526, у якому повідомив суд про стан зведеного виконавчого провадження №202334876 по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 22.06.2010 у даній справі, а також про те, що станом на день подання відзиву заборгованість боржником не сплачено.
Також 15.03.2021 відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подано клопотання №2379/04.1-24 від 15.03.2021 про розгляд даної заяви без участі його представника.
15.03.2021 первісним кредитором - Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" через канцелярію суду подано заяву б/н від 15.03.2021 у якій підтвердив здійснення 08.12.2016 операції з відступлення прав вимоги до боржника ДП "Ковалівський спиртзавод" за кредитним договором №010/09-01/386/06 від 08.12.2006 на користь ТОВ Фінансова компанія Форінт . Разом з тим повідомляє, що сума сплаченого банком державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу новому кредитору не відступалась, у зв`язку із чим просить заяву Товариства задовільнити частково. В розмірі відступлених прав вимоги. Також повідомив суду, що у зв`язку із введенням на всій території України карантину, представник Банку не зможе взяти участь у розгляді даної заяви.
16.03.2021 заявником подано клопотання №2/2021/03/4228 від 15.03.2021, у якому просить розглядати подану ним заяву за відсутності представника ТОВ Фінансова компанія Форінт через загострення епідеміологічної ситуації в країні.
У відповідності до ч.3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт вих. № 2/2021/03/4173 від 03.03.2021 (вх. № 1914 від 05.03.2021) про заміну стягувача у справі № 4/33-526 у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт та додані до неї документи судом встановлено.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2010 позовні вимоги задоволено та постановлено: стягнути з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області, ідент. код 00375059 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" вул. Кардинала Й.Сліпого, 8, м. Тернопіль, ідент. код 21139067 - 5 495 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) доларів США 22 центи (що згідно курсу НБУ складає 43 687 (сорок три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 55 коп.) процентів за користування кредитними коштами, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 88 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили 22.06.2010, Господарським судом Тернопільської області 22.06.2010 видано наказ на його примусове виконання.
12 липня 2010 року відповідно до Постанови державного виконавця №20234876 відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області №4/33-526 від 22.06.2010 року , яке триває станом на даний час, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.05.2010 року не виконане, докази про що долучені органом ДВС до відзиву на заяву.
05.03.2021 на розгляд Господарського суду Тернопільської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт надійшла заява вих. № 2/2021/03/4173 від 03.03.2021 (вх. № 1914 від 05.03.2021) про заміну стягувача у справі № 4/33-526, в якій просить замінити сторону (позивача) у справі № 4/33-526 - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінг» .
В обґрунтування поданої ним заяви стягувач посилається на те, що 08 грудня 2016 року між АТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк укладено Договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), згідно умов якого АТ Райффайзен Банк Аваль відступив ПАТ Вектор Банк Права Вимоги до ДП Ковалівський спиртовий завод за Кредитним договором № 010/09-01/386/06 від 08.12.2006 року, які в подальшому внаслідок укладення 08.12.2016 року між ПАТ Вектор Банк та ТОВ ФК Форінт Договору факторингу (портфельне відступлення права вимоги), ПАТ Вектор Банк відступив ТОВ Фінансова компанія Форінт в обсязі та на умовах, що існували на Дату відступлення Прав Вимоги.
Таким чином, відповідно до ст.ст.442, 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, АТ Райффайзен Банк Аваль , а також ПАТ Вектор Банк відступили права Вимоги за Кредитним договором № 010/09-01/386/06 від 08.12.2006, а отже вибули із правовідносин за вказаним договором, в результаті чого ТОВ Фінансова компанія Форінт набуло статусу нового кредитора й отримало право грошової вимоги до ДП Ковазівський спиртовий завод пов`язане із невиконанням вищевказаного Кредитного договору.
На підставі вищенаведеного заявник просить суд замінити первісного стягувача - АТ Райффайзен Банк Аваль на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Форінт" у виконавчому провадженні № 20234876, відкритому на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №4/33-526 від 22.06.2010 року.
Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (приєднання), а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 344 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Аналогічна правова норма міститься і у ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" , відповідно до приписів якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Зазначеними нормами встановлений правовий механізм заміни сторони у справі та/або виконавчому провадженні у разі її реорганізації, вибуття або інших випадках заміни у відносинах, щодо яких виник спір.
Отже, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.
Тоді ж як процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, 4) інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастанна певної події.
Відповідно до вимог ст.212 Цивільного кодексу України - особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
Судом встановлено, що 08.12.2016 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» було укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого ПАТ «Вектор Банк» зобов`язалось передати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" загальну суму фінансування, а ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зобов`язувалось відступити ПАТ «Вектор Банк» права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги (п. 2.1 Договору).
Загальний розмір прав вимоги визначений в Реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладення Договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного Договору на дату відступлення прав вимоги, фіксується в Реєстрі відступлених прав вимоги. Відступлення Фактору прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умови виконання Фактором умов по оплаті, згідно з п. 3.1. Договору та з моменту підписання сторонами Реєстру відступлення прав вимоги (п. 2.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Фактор зобов`язаний сплатити клієнту загальну суму фінансування протягом трьох робочих днів з дати укладення Договору.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору факторингу ПАТ «Вектор Банк» здійснило розрахунок з Клієнтом у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення від 08.12.2016 р. за №1633 на суму 2000000 грн.
Таким чином, з дати підписання сторонами Реєстру відступлення прав вимоги, як невід`ємного Додатку №1 до вказаного договору, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" перестало бути стороною в зобов`язаннях, які виникли на підставі кредитних договорів згідно Реєстру відступлених прав, а ПАТ «Вектор Банк» стало виключним та єдиним кредитором за цими кредитними договорами та набуло всіх прав за ними, в тому числі і по кредитному договору №010/09-01/386/06 від 08.12.2006 на суму 64597,44USD основного боргу, 75290,93 USD процентів за користування кредитом та 39 944,24 грн штрафних санкцій (у якому позичальником є ДП «Ковалівський спиртовий завод» ).
В подальшому, 08.12.2016 між ПАТ «Вектор Банк» (надалі - Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (надалі - Фактор) було укладено договір факторингу(портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Форінт» зобов`язалось передати (сплатити) ПАТ «Вектор Банк» загальну суму фінансування, а ПАТ «Вектор Банк» в свою чергу - відступити ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги (п. 2.1Договору).
Загальний розмір прав вимоги визначений в Реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладення Договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного Договору на дату відступлення прав вимоги, фіксується в Реєстрі відступлених прав вимоги. Відступлення Фактору прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умови виконання Фактором умов по оплаті, згідно з п. 3.1. Договору та з моменту підписання сторонами Реєстру відступлення прав вимоги (п. 2.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Фактор зобов`язаний сплатити клієнту загальну суму фінансування протягом трьох робочих днів з дати укладення Договору.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору факторингу ТОВ «ФК «Форінт» здійснило розрахунок з Клієнтом у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення від 08.12.2016 р. за №128 на суму 2 010 000 грн.
Як вбачається із витягу Реєстру відступлень Прав Вимоги до Договору факторингу від 08.12.2016, ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» , серед іншого, відступлено також право вимоги до ДП «Ковалівський спиртовий завод» (боржника у даній справі) по кредитному договору №010/09-01/386/06 від 08.12.2006 на суму 64597,44USD основного боргу, 75290,93 USD процентів за користування кредитом та 39 944,24 грн штрафних санкцій.
Наведене свідчить, що з дати підписання сторонами Реєстру відступлення прав вимоги, як невід`ємного Додатку №1 до вказаного договору, ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» стало виключним та єдиним кредитором за цими кредитними договорами та набуло всіх прав за ними, в тому числі і по кредитному договору №010/09-01/386/06 від 08.12.2006.
Здійснення 08.12.2016 операції з відступлення прав вимоги до боржника ДП "Ковалівський спиртзавод" за кредитним договором №010/09-01/386/06 від 08.12.2006 на користь ТОВ Фінансова компанія Форінт у вказаному розмірі підтверджено також і первісним стягувачем - Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" у поданій ним заяві б/н від 15.03.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
- правонаступництва;
- виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
- виконання обов`язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне положення міститься і в ч.1 ст.18 та ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України.
В рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторив, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД , Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р., зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено у першому параграфі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
В рішенні у справі Чіжов проти України від 17.05.2005 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.
Як вбачається з наданих відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) документів виконавче провадження №202334876 по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 22.06.2010 у даній справі триває, станом на день подання відзиву заборгованість боржником не сплачена.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, з метою ефективного захисту прав стягувача, забезпечення виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт вих. № 2/2021/03/4173 від 03.03.2021 (вх. № 1914 від 05.03.2021) про заміну стягувача у справі № 4/33-526 у виконавчому провадженні № 20234876, відкритому на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №4/33-526 від 22.06.2010 року, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення в частині стягнення з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" (с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області, ідент. код 00375059) 5 495 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) доларів США 22 центи (що згідно курсу НБУ складає 43 687 (сорок три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 55 коп.) процентів за користування кредитними коштами.
Щодо вимоги про заміну первісного стягувача заявником у виконавчому провадженні № 20234876, відкритому на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №4/33-526 від 22.06.2010 року в частині стягнення суми сплаченого банком державного мита в сумі 436,88 грн та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом встановлено, що зазначені вимоги новому кредитору за договором факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) не відступались, а відтак заява в цій частині до задоволення не підлягає як безпідставно заявлена.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт вих. № 2/2021/03/4173 від 03.03.2021 (вх. № 1914 від 05.03.2021) про заміну стягувача у справі № 4/33-526 у виконавчому провадженні № 20234876, відкритому на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №4/33-526 від 22.06.2010 року - задовольнити частково .
2. Замінити стягувача за наказом Господарського суду Тернопільської області №4/33-526 від 22.06.2010 року у виконавчому провадженні № 20234876 - Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ( вул. Лєскова, 9, м. Київ, ідент. код 14305909) в особі Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Кардинала Й. Сліпого, 8, м. Тернопіль, ідент. код 21139067) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (01010, м. Київ, вул.Московська, 32/2, ідент. код ЄДР 40658146) в частині стягнення з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" (с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області, ідент. код 00375059) 5 495 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) доларів США 22 центи (що згідно курсу НБУ складає 43 687 (сорок три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 55 коп.) процентів за користування кредитними коштами.
3. Дану ухвалу направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення: Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (вул Московська, 32/2, м. Київ, ідент. код 40658146); Державному підприємству "Ковалівський спиртовий завод" (с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області, ідент. код 00375059) ; Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021).
4.Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.03.2021 року .
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Суддя Н.М. Бурда
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2021 |
Оприлюднено | 19.03.2021 |
Номер документу | 95615361 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бурда Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні