УХВАЛА
17 березня 2021 року
Київ
справа №280/4651/19
адміністративне провадження №К/9901/7267/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОНЦЕРН ВМ до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, позов задоволено.
26.02.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням статті 329, пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС: пропущено строк касаційного оскарження; у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); не сплачено судовий збір.
ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження ГУ ДПС вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України без урахування висновків Верховного Суду в постановах від 06.05.2020 у справі № 810/4434/16, від 26.01.2021 у справі № 826/23062/15.
Однак, доводи відповідача фактично стосуються встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі.
ГУ ДПС вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі через не надання оцінки доказам щодо фіктивності підприємництва з боку контрагентів позивача. Ці доводи знаходяться у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 та частини другої статті 353 КАС.
ГУ ДПС слід мати на увазі, що цими нормами встановлена вимога щодо зазначення у касаційній скарзі, зокрема, які докази суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та/або в задоволенні якого обґрунтованого клопотання щодо витребування (дослідження) доказів відмовив ( пункти 1, 3 частини другої статті 353 КАС).
У постановах, на які ГУ ДПС посилається у касаційній скарзі як на приклад іншого, ніж у постанові суду апеляційної інстанції, правозастосування, Верховним Судом зроблені висновки якраз щодо оцінки документів, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, якщо у справі встановлені обставини, які свідчать про безтоварність господарських операцій, щодо яких були оформлені ці документи.
Обставини ж у справі встановлені на підставі оцінки доказів. Переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи, тоді як порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при оцінці доказів згідно з нормами пункту 4 частини четвертої статті 328 та пунктів 1,3 частини другої статті 353 КАС є підставою для касаційного оскарження.
Враховуючи викладене, ГУ ДПС слід уточнити підстави касаційного оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
ГУ ДПС не надало документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі, що підтверджується Актом від 02.03.2021 № 280/4651/19/13009/21.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у вересні 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру на загальну суму 4 513 346,76 грн.
Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.
Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 19 210,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 38 420,00 грн. (19 210*200%).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
ГУ ДПС у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, обґрунтоване тим, що копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 відповідач отримав 28.01.2021. Однак, на підтвердження цієї обставини ГУ ДПС не надано жодного доказу.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнену касаційну скаргу, документ про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення та доказів на їх підтвердження.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті, частиною четвертою статті 330, частинами другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2021 |
Оприлюднено | 19.03.2021 |
Номер документу | 95615918 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні