Ухвала

від 18.03.2021 по справі 280/2733/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 280/2733/19

адміністративне провадження № К/9901/6534/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №280/2733/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пологівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Пологівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №280/2733/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області 22 лютого 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області 17 грудня 2020 року звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області залишено без руху на підставі частини другої та третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском процесуального строку) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

22 січня 2021 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги з підстав неможливості виконати вимоги ухвали суду в частині надання документу про сплату судового збору у встановлений судом строк через відсутність належного бюджетного фінансування.

26 січня 2021 року на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху до суду апеляційної інстанції від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області надійшла заява, в якій заявник просив долучити до матеріалів справи платіжне доручення №2511 від 29 грудня 2020 року про сплату судового збору на суму 3153,00грн. Також, заявником надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 12 травня 2020 року у даній справі.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначає, що копію повного тексту оскаржуваного рішення суду станом на час подання апеляційної скарги ним не було отримано, а про сам факт прийняття судом першої інстанції 12 травня 2020 року такого рішення дізнався лише з офіційного веб-сайту судової влади лише 17 грудня 2020 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені підстави для поновлення процесуального строку визнані судом неповажними.

Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення процесуального строку та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи скаржника стосовно не отримання ним копії оскаржуваного судового рішення є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами адміністративної справи.

Так суд апеляційної інстанції встановив, що копію рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року із супровідним листом від 14 травня 2020 року було направлено засобами поштового зв`язку на поштову адресу податкового органу та отримано його уповноваженим представником 15 травня 2020 року.

Крім цього, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень електронна копія оскаржуваного судового рішення надіслана до Реєстру 13 травня 2020 року та оприлюднена 15 травня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що починаючи з 15 травня 2020 року (дата отримання копії судового рішення) відповідач мав змогу реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в межах визначеного статтею 295 КАС України тридцятиденного строку, однак таким правом скористався лише 17 грудня 2020 року, тобто більше ніж через сім місяців.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 14 січня 2021 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №280/2733/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пологівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова